PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):110-112; doi 10.15574/PP.2014.58.110

ГМО та дитяче харчування: думка батьків 
 

Курець О. О., Ющенко Л. О., Оніськова О. В.

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна 
 

Мета — виявити рівень обізнаності з біобезпеки та ставлення батьків до вживання їхніми дітьми генетично модифікованих продуктів. 
 

Пацієнти та методи. Проведено опитування батьків, діти яких знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей раннього віку Вінницької міської лікарні «Центру матері та дитини». 46 дітей віком від 3 міс. до 1 року (20 хлопчиків і 16 дівчаток) перебували на штучному або змішаному вигодовуванні та мали різну патологію органів дихання: 50,0% — пневмонію, 30,4% — гострий бронхіт, 19,6% — гостре респіраторне захворювання. Для постановки діагнозу основного захворювання ретельно збирали скарги, анамнез, проводили загальноклінічне лабораторне обстеження, а для

підтвердження діагнозу — рентгенографію органів грудної клітки, у разі потреби діти були оглянуті суміжними спеціалістами. 
 

Результати. Виявлено недостатній рівень обізнаності батьків про склад дитячого харчування та відмінності між дитячими сумішами. Встановлено, що 32,6% респондентів використовують при вигодовуванні дітей дві та більше сумішей, керуючись при виборі переважно рекомендаціями лікаря й (рідше) ціновою політикою. Опитані батьки не мають достовірної інформації щодо негативних впливів ГМО на організм людини. Лише третина батьків висловлює побажання, щоб продукти харчування, в яких використовуються трансгени (навіть у малих кількостях), були обов'язково промаркованими, а суспільство — більш поінформованим стосовно біобезпеки продуктів харчування. 
 

Висновки. Подальше вивчення результатів світового досвіду застосування продуктів харчування зі вмістом ГМО та проведення власних досліджень у цьому напрямі дасть змогу створити інформаційне поле для формування певного ставлення суспільства до ГМО та усвідомлення їх потенційних ризиків. Це забезпечить свідомий вибір споживача, оскільки дослідження й моніторинг біобезпеки ГМО та отриманих із них продуктів харчування повинні випереджати їх широкомасштабне комерційне використання. 
 

Ключові слова: діти, харчування, продукти з вмістом генетично модифікованих організмів. 
 

Література:

1. Беляев ЕН, Иванов АА, Фокин МВ. 2006. Гигиеническая характеристика продуктов питания, содержащих генетически модифицированные компоненты. Гигиена и санитария. 4: 7—11.

2. Левченко ЛА, Заведея ТЛ, Левченко КА та ін. 2010. Вплив генетично модифікованих продуктів на стан здоров'я людини. Здоровье ребенка. 2(23): 93—96.

3. ГМО: контроль над обществом или общественный контроль. Под ред Копейкиной ВБ. М, ГЕОС. 2005: 198.

4. Картахенський протокол з біобезпеки до Конвенції ООН по біологічному різноманіттю. Нейробі. 2000: 34.

5. Сердюк АМ, Корзун ВН. 2010. До питання ризиків генетично>модифікованих організмів. Environment and health. 2: 3—6.

6. Анисимова ОВ, Кашина НА, Чернышова ОН и др. 2006. Сравнительная характеристика методов определения в пищевых продуктах компонентов из генно-инженерно-модифицированных организмов растительного происхождения. Вопросы питания. 75;63: 55—60.

7. Ховаев АА. 2008. Вопросы безопасности и тенденции использования генно-инженерно-модифицированных микроорганизмов при производстве пищевых продуктов, пищевых ингредиентов и продовольственного сырья. Вопросы питания. 77;3: 58—63.

8. Schauzu M, Poting A, Rubin D, Lampen A. 2012. Assessment of allergenicity of genetically modified food crops. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. 55;3: 402—407.

9. Devos Y, De Schrijver A, De Clercq P et al. 2012. Bt-maize event MON 88017 expressing Cry3Bb1 does not cause harm to non-target organisms. Transgenic Res. 21;6: 1191—1214.

10. Anliker B, Longhurst S, Buchholz CJ. 2010. Environmental risk assessment for medicinal products containing genetically modified organisms. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. 53;1: 52—57.

11. Tchorz M, Radoniewicz-Chagowska A, Lewandowska-Stanek H et al. 2012. Genetically modified food-unnecessary controversy? Przegl Lek. 69;8: 498—502.

12. Hug K. 2008. Genetically modified organisms: do the benefits outweigh the risks? Medicina (Kaunas). 44;2: 87—99.

13. Bergmans H, Logie C, Van Maanen K et al. 2008. Identification of potentially hazardous human gene products in GMO risk assessment. Environ Biosafety Res. 7;1: 1—9.

14. Rhee GS, Cho DH, Won YH et al. 2005. Multigeneration reproductive and developmental toxicity study of bar gene inserted into genetically modified potato on rats. J Toxicol Environ Health A. 10;23: 2263— 2276.

15. Seralini GE, Cellier D, de Vendomois JS. 2007. New analysis of a rat feeding study with a genetically modified maize reveals signs of hepatorenal toxicity. Arch Environ Contam Toxicol. 52;4: 596— 602.

16. Vazquez-Salat N, Salter B, Smets G et al. 2012. The current state of GMO governance: are we ready for GM animals? Biotechnol Adv. 30;6: 1336—1343.

17. Rizzi A, Raddadi N, Sorlini C et al. 2012. The stability and degradation of dietary DNA in the gastrointestinal tract of mammals: implications for horizontal gene transfer and the biosafety of GMOs. Crit Rev Food Sci Nutr. 52;2: 142—161.