PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.2(78):54-57; doi 10.15574/PP.2019.78.54

Іщенко Г. І., Деменіна Н. К.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Кесарів розтин — хірургічна процедура, яка може призвести до численних ускладнень як з боку матері, так і дитини. ВООЗ вважає, що коефіцієнт кесаревого розтину на рівні 5–15% є оптимальним для цілеспрямованого виконання кесарева розтину за медичної необхідності. Останніми роками частота кесаревого розтину у світі зростає, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються (з 16 млн, або 12,1% усіх пологів, у 2000 р. до 29,7 млн, або 21,1% усіх пологів, у 2015 р.). Причини цього зростання різноманітні. Раніше це робилося для здоров'я матері, але зараз відіграє важливу роль плід. У статті проведено систематичний огляд літератури для визначення частоти та материнських ускладнень, пов'язаних із кесаревим розтином, без медичного показання порівняно з вагінальним розродженням. Кесарів розтин належить до складних оперативних втручань із високою частотою інтра- і післяопераційних ускладнень. Ризик ускладнень у матері під час абдомінального розродження зростає у понад 10 разів, а ризик материнської смертності — у 5 разів. Серед післяопераційних ускладнень найчастіше зустрічаються ендометрит, нагноєння післяопераційного шва, інфільтрати параметрію, інфільтрати передміхурової клітковини, гематоми різної локалізації, провисання лігатур, а також перитоніт, сепсис. Інфекційні ускладнення у світі входять до числа перших 5 причин материнської захворюваності та смертності. Післяпологовий період після кесаревого розтину характеризується розвитком больового синдрому, прояви якого значно погіршують загальне самопочуття, рухову активність та якість життя пацієнток. Першочерговим завданням акушерства є вдосконалення методів зменшення частоти кесаревого розтину з урахуванням абсолютних показань до оперативного розродження.

Ключові слова: кесарів розтин, частота, материнська захворюваність, фактори ризику, післяопераційні ускладнення, показання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вдовин СВ, Ткаченко ЛВ, Селихова МС. (2012). Послеродовые инфекционные осложнения: проблемы и перспективы. Волгоград: 180.

2. Гайдай НВ, Силина НК, Силина ТН и др. (2010). Профилактика гнойно-септических осложнений у беременных с рубцом на матке после абдоминального родоразрешения. Здоровье женщины. 10: 93—94.

3. Кульчицький ДВ. (2017). Комплексна профілактика інтра- та післяопераційних ускладнень при кесаревому розтині. Автореферат канд. мед. наук, спец.14.01.01 — Акушерство та гінекологія. Нац. мед. акад. післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика: 20.

4. Ana Pilar Betran, Marleen Temmerman, Carol Kingdon, Abdu Mohiddin, Newton Opiyo, Maria Regina Torloni, Jun Zhang, Othiniel Musana, Sikolia Z Wanyonyi, Ahmet Metin Gulmezoglu. (2018, October 13—19). Soo Downe Interventions to reduce unnecessary caesarean sections in healthy women and babies. Lancet. 392; 10155: 1358—1368. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31927-5

5. Appropriate technology for birth. Lancet 1985; 2: 436—437. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(85)92750-3

6. Berrios-Torres SI, Umscheid CA, Bratzler DW et al. (2017). Healthcare infection control practices advisory committee: Centers for Disease Control and Prevention guideline for the prevention of surgical site infection. JAMA. 152: 784—791.

7. Betran AP, Vindevoghel N, Souza JP, Gulmezoglu AM, Torloni MR. (2014). A systematic review of the Robson Classification for caesarean section: what works, doesn't work and how to improve it. PLoS ONE. 9: e97769. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0097769; PMid:24892928 PMCid:PMC4043665

8. Betran A, Torloni M, Zhang J, Gulmezoglu A. (2015). WHO Statement on caesarean section rates. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology. https://doi.org/10.1111/1471-0528.13526; PMid:26681211 PMCid:PMC5034743

9. Downe S, Simpson L, Trafford K. (2007). Expert intrapartum maternity care: a meta-synthesis. Journal of Advanced Nursing. 57: 127—140. https://doi.org/10.1111/j.1365-2648.2006.04079.x; PMid:17214749

10. Franchi M, Ghezzi F, Raio L, Di Naro E, Miglierina M et al. (2002). Joel-Cohen or Pfannenstiel incision at cesarean delivery: does it make a difference? Acta Obstet Gynecol Scand. 81: 1040—1046. https://doi.org/10.1034/j.1600-0412.2002.811108.x; PMid:12421172

11. Gibbons L, Belizan JM, Lauer JA, Betran AP, Merialdi M, Althabe F. (2010). The Global Numbers and Costs of Additionally Needed and Unnecessary Caesarean Sections Performed per Year: Overuse as a Barrier to Universal Coverage. World Health Report. Background Paper. 30.

12. Guidelines for perinatal care (2007). 6th ed. Elk Grove Village, IL. American Academy of Pediatrics; Washington, DC: American College of Obstetricians and Gynecologists: 450.

13. Hofmeyr GJ, Mathai M, Shah A, Novikova N. (2008). Techniques for caesarean section Cochrane Database Syst Rev (1): CD004662. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004662.pub2

14. Mathai M, Hofmeyr GJ, Mathai NE. (2013). Abdominal surgical incisions for caesarean section. Cochrane Database Syst Rev 5: CD004453. https://doi.org/10.1002/14651858.CD004453.pub3; PMid:23728648

15. Ties Boerma, Carine Ronsmans, Dessalegn Y Melesse, Aluisio J D Barros, Fernando C Barros, Liang Juan, Ann-Beth Moller, Lale Say, Ahmad Reza Hosseinpoor, Mu Yi, Dacio de Lyra Rabello Neto, Marleen Temmerman. (2018, October 13—19). Global epidemiology of use of and disparities in caesarean sections. Lancet. 392; 10155: 1341—1348. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31928-7

16. Torloni MR, Betran AP, Souza JP, Widmer M, Allen T, Gulmezoglu M et al. (2011). Classifications for cesarean section: a systematic review. PLoS ONE. 6: e14566. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0014566; PMid:21283801 PMCid:PMC3024323

17. Xavier P, Ayres-De-Campos D, Reynolds A, Guimaraes M, Costa-Santos C et al. (2005). The modified Misgav-Ladach versus the Pfannenstiel-Kerr technique for caesarean section: a randomized trial. Acta Obstet Gynecol Scand. 84: 878—82. https://doi.org/10.1080/j.0001-6349.2005.00631.x; PMid:16097980

18. Walsh CA (2010). Evidence-based cesarean technique. Curr Opin Obstet Gynecol 22: 110—115. https://doi.org/10.1097/GCO.0b013e3283372327; PMid:20216417

19. Whiteside JL, Barber MD, Walters MD, Falcone T. (2003). Anatomy of ilioinguinal and iliohypogastric nerves in relation to trocar placement and low transverse incisions. Am J Obstet Gynecol. 189: 1574—1578; discussion 1578. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(03)00934-7

20. WHO Statement on caesarean section rates: Executive summary (2015).

Стаття надійшла до редакції 18.01.2019 р., прийнята до друку 27.05.2019 р.