Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 29-34. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).2934
Демянюк С. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Демянюк СВ. (2024). Значення тромбофілії як фактора ризику синдрому втрати плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 29-34. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).2934.
Стаття надійшла до редакції 09.09.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Попри значні досягнення сучасного акушерства в дослідженні чинників перинатальних втрат і патологій, роль гемостазіологічних порушень у вагітних залишається недостатньо вивченою.

• – вивчити частоту і спектр тромбофілічних розладів у пацієнток із синдромом втрати плода.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження за участю 83 жінок фертильного віку від 21 до 42 років (у середньому – 30,86±5,02 року) із синдромом втрати плода в анамнезі, які зверталися по медичну допомогу до акушерсько-гінекологічних стаціонарів м. Вінниці протягом 2017-2022 рр. Вивчено репродуктивну функцію: вік менархе, соматичний, гінекологічний і акушерський анамнез, результати дослідження поліморфізму генів тромбофілії. Генетично зумовлені форми тромбофілії виявлено методом полімеразної ланцюгової реакції. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Тромбофілію виявили в переважної більшості пацієнток із синдромом втрати плода (66,3%), у 63,3% пацієнток із ранніми викиднями, у 65,0% – із пізніми викиднями, у 66,7% – з антенатальною або ранньою неонатальною загибеллю плода. Найчастішими формами тромбофілії в пацієнток із синдромом втрати плода була гетерозиготна форма поліморфізму PAI-1 (43,6%), циркуляція антифосфоліпідних антитіл (34,5%), гетерозиготна форма мутації V фактора (14,5%) і поліморфізму фібриногену (14,5%). З’ясовано, що серед жінок із ранніми викиднями найпоширенішою формою тромбофілії був антифосфоліпідний синдром, а в жінок із пізніми викиднями – генетичні форми тромбофілії.
Висновки. Враховуючи патогенетичну роль генетичних і набутих дефектів у системі гемостазу в розвитку репродуктивних втрат, слід обстежувати жінок із синдромом втрати плода в анамнезі на предмет наявності тромбофілії.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: тромбофілія, антифосфоліпідний синдром, поліморфізм, синдром втрати плода, невиношування, ранні викидні, вагітність, фактори ризику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alecsandru D, Klimczak AM, Garcia Velasco JA, Pirtea P, Franasiak JM. (2021). Immunologic causes and thrombophilia in recurrent pregnancy loss. Fertil Steril. 115(3): 561-566. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.01.017; PMid:33610320

2. Athar A, Kashyap P, Khan S, Sattar RSA, Khan SA, Prasad S et al. (2024). Genetic landscape of thrombophilia in recurrent miscarriages. Obstet Gynecol Sci. 67(5): 435-448. https://doi.org/10.5468/ogs.22084; PMid:39069307 PMCid:PMC11424186

3. Bramham K, Hunt BJ, Germain S, Calatayud I, Khamashta M, Bewley S, Nelson-Piercy C. (2010). Pregnancy outcome in different clinical phenotypes of antiphospholipid syndrome. Lupus. 19(1): 58-64. https://doi.org/10.1177/0961203309347794; PMid:19897518

4. Dizon-Townson D, Miller C, Sibai B, Spong CY, Thom E, Wendel G Jr et al. (2005). The relationship of the factor V Leiden mutation and pregnancy outcomes for mother and fetus. Obstet Gynecol. 106(3): 517-524. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000173986.32528.ca; PMid:16135581

5. Дубоссарская ЗМ, Дука ЮМ. (2011). Место тромбофилии в структуре синдрома потери плода. Таврический медицинско-биологический вестник. 14(3): 75-77.

6. Eslami MM, Khalili M, Soufizomorrod M, Abroun S, Razi B. (2020). Factor V Leiden 1691G > A mutation and the risk of recurrent pregnancy loss (RPL): systematic review and meta-analysis. Thromb J. 18: 11. https://doi.org/10.1186/s12959-020-00224-z; PMid:32595420 PMCid:PMC7313225

7. Floridon C, Nielsen O, Hølund B, Sweep F, Sunde L, Thomsen SG, Teisner B. (2000). Does plasminogen activator inhibitor-1 (PAI-1) control trophoblast invasion? A study of fetal and maternal tissue in intrauterine, tubal and molar pregnancies. Placenta. 21(8): 754-762. https://doi.org/10.1053/plac.2000.0573; PMid:11095924

8. Frikha R, Turki F, Abdelmoula N, Rebai T. (2023). Maternal inherited thrombophilia and recurrent pregnancy loss: a Tunisian study and review of literature. Afr Health Sci. 23(4): 482-486. https://doi.org/10.4314/ahs.v23i4.52; PMid:38974294 PMCid:PMC11225465

9. Kovacheva K, Ivanov P, Konova E, Simeonova M, Komsa-Penkova R. (2007). Genetic thrombophilic defects (Factor V Leiden, prothrombin G20210A, MTHFR C677T) in women with recurrent fetal loss. Akush Ginekol (Sofiia). 46(7): 10-16.

10. Kovalevsky G, Gracia CR, Berlin JA, Sammel MD, Barnhart KT. (2004). Evaluation of the association between hereditary thrombophilias and recurrent pregnancy loss: a meta-analysis. Arch Intern Med. 164(5): 558-563. https://doi.org/10.1001/archinte.164.5.558; PMid:15006834

11. Kutteh WH, Triplett DA. (2006). Thrombophilias and recurrent pregnancy loss. Semin Reprod Med. 24(1): 54-66. https://doi.org/10.1055/s-2006-931801; PMid:16418978

12. Liu X, Chen Y, Ye C, Xing D, Wu R, Li F et al. (2021). Hereditary thrombophilia and recurrent pregnancy loss: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 36(5): 1213-1229. https://doi.org/10.1093/humrep/deab010; PMid:33575779

13. Maghsudlu M, Noroozi Z, Zokaei E, Motevaseli E. (2024). Systematic review and meta-analysis of association between plasminogen activator inhibitor-1 4G/5G polymorphism and recurrent pregnancy loss: an update. Thromb J. 22(1): 44. https://doi.org/10.1186/s12959-024-00612-9; PMid:38807142 PMCid:PMC11134946

14. Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. (2012). Evaluation and treatment of recurrent pregnancy loss: a committee opinion. Fertil Steril. 98(5): 1103-1111. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2012.06.048; PMid:22835448

15. Preston FE, Rosendaal FR, Walker ID, Briët E, Berntorp E, Conard J et al. (1996). Increased fetal loss in women with heritable thrombophilia. Lancet. 348(9032): 913-916. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)04125-6; PMid:8843809

16. Rey E, Kahn SR, David M, Shrier I. (2003). Thrombophilic disorders and fetal loss: a meta-analysis. Lancet. 361(9361): 901-908. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(03)12771-7; PMid:12648968

17. Roqué H, Paidas MJ, Funai EF, Kuczynski E, Lockwood CJ. (2004). Maternal thrombophilias are not associated with early pregnancy loss. Thromb Haemost. 91(2): 290-295. https://doi.org/10.1160/TH03-09-0596; PMid:14961156

18. Silver RM, Zhao Y, Spong CY, Sibai B, Wendel G Jr, Wenstrom K et al. (2010). Prothrombin gene G20210A mutation and obstetric complications. Obstet Gynecol. 115(1): 14-20. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181c88918; PMid:20027028 PMCid:PMC2981703

19. Soto-Peleteiro A, Gonzalez-Echavarri C, Ruiz-Irastorza G. (2024). Obstetric antiphospholipid syndrome. Med Clin (Barc). 163; Suppl 1: S14-S21. https://doi.org/10.1016/j.medcli.2024.05.001; PMid:39174149

20. Stevens SM, Woller SC, Bauer KA, Kasthuri R, Cushman M, Streiff M et al. (2016). Guidance for the evaluation and treatment of hereditary and acquired thrombophilia. J Thromb Thrombolysis. 41(1): 154-164. https://doi.org/10.1007/s11239-015-1316-1; PMid:26780744 PMCid:PMC4715840

21. Wu O, Robertson L, Twaddle S, Lowe GD, Clark P, Greaves M et al. (2006). Screening for thrombophilia in high-risk situations: systematic review and cost-effectiveness analysis. The Thrombosis: Risk and Economic Assessment of Thrombophilia Screening (TREATS) study. Health Technol Assess. 10(11): 1-110. https://doi.org/10.3310/hta10110; PMid:16595080

22. Yelnik CM, Lambert M, Drumez E, Le Guern V, Bacri JL, Guerra MM et al. (2018). Bleeding complications and antithrombotic treatment in 264 pregnancies in antiphospholipid syndrome. Lupus. 27(10): 1679-1686. https://doi.org/10.1177/0961203318787032; PMid:30016929

23. Youssef A, Vermeulen N, Lashley EELO, Goddijn M, van der Hoorn MLP. (2019). Comparison and appraisal of (inter)national recurrent pregnancy loss guidelines. Reprod Biomed Online. 39(3): 497-503. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2019.04.008; PMid:31182358

24. Жук СІ, Ус ІВ, Атаманчук ІМ. (2012). Тромбофілії та невиношування: сучасне бачення проблеми. Здоров’я України. 4(8): 28.