International Journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 2023. 1(8): 29-36; doi 10.15574/IJRPM.2023.8.29
Царенко А. В., Моісеєнко Р. О., Гойда Н. Г.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета – здійснити медико-соціальний аналіз умов та організаційних аспектів впровадження і розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) в Україні.
Матеріали та методи. Проаналізовано: вітчизняні та закордонні наукові літературні джерела; дані офіційної статистики Державної служби статистики і Міністерства охорони здоров’я України; результати соціологічного дослідження; нормативно-правові документи України та авторитетних міжнародних фахових організацій. Застосовані такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного підходу та системного аналізу, порівняльного контент-аналізу і загальноприйняті медико-статистичні методи.
Результати. Особливостями медико-демографічної ситуації в Україні протягом останніх десятиліть є швидке постаріння населення, високий рівень захворюваності та смертності від онкологічних та тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань, значне поширення захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз, вірусні гепатити В і С тощо. Це вимагає створення й удосконалення адекватної нормативно-правової бази, яка регулює розвиток доступної мультидисциплінарної, міжвідомчої та міжсекторальної системи ПХД, що потребує розвитку амбулаторної служби та стаціонарних закладів ПХД, координації роботи закладів і установ, які підпорядковані різним міністерствам і відомствам, передусім Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству праці та соціальної політики України,  впровадження системи мотивації та підготовки кадрів із питань надання ПХД і залучення до надання паліативної допомоги вдома медичних працівників закладів первинної медико-санітарної допомоги. Отже, доступна та якісна ПХД має бути інтегрована в систему медичної допомоги і соціального захисту населення, оскільки надання ПХД вже на ранніх етапах загрозливого для життя або інкурабельного захворювання може значно зменшити страждання і поліпшити якість життя як паліативних пацієнтів (ПП), так і членів їхніх сімей.
Висновки. Актуальність проблеми створення і розвитку системи доступної, якісної та ефективної ПХД в Україні зумовлена несприятливою медико-демографічною ситуацією – постарінням населення, зростанням рівнів захворюваності і смертності від злоякісних новоутворень та хронічних прогресуючих захворювань, які часто супроводжуються хронічним больовим синдромом і тяжкими симптомами, що суттєво знижують якість життя ПП.
Впровадження системи ПХД населенню потребує політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади, відповідного фінансового забезпечення та участі всього суспільства. Впровадження і розвиток системи ПХД в Україні за умови адекватного фінансування з державного бюджету (Національна служба здоров’я України), а також за рахунок державної, регіональних і місцевих цільових програм ПХД дасть змогу надавати якісну та ефективну мультидисциплінарну і міжвідомчу паліативну допомогу на умовах рівної доступності, незалежно від нозології захворювання, місця проживання/перебування і соціального статусу ПП.
Результати дослідження дали змогу адаптувати міжнародний досвід і визначити різні форми надання ПХД, які, залежно від тяжкості перебігу захворювання та за бажанням ПП і членів їхніх сімей, можуть надаватися в спеціалізованих стаціонарних закладах охорони здоров’я ПХД, відділеннях ПХД закладів охорони здоров’я вторинної і третинної медичної допомоги або в амбулаторних умовах, у тому числі вдома, а також у закладах ПХД будь-якої форми власності і відомчої приналежності за умови дотримання стандартів та вимог нормативно-правової бази.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: система паліативної та хоспісної допомоги; мультидисциплінарний, міжвідомчий та міжсекторальний підхід; паліативні пацієнти; нормативно-правова база; заклади паліативної та хоспісної допомоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Chaikovska V, Vialykh T, Tsarenko A. (2018). Estimation of need for staff care training for the elderly persons. International journal Rehabilitation and Palliative Medicine. International journal Rehabilitation and Palliative Medicine. 1 (7): 43-50.

2. Чайковська ВВ, Вялих ТІ, Царенко АВ. (2018). Методологічні засади проведення курсу «Основи довготривалого і паліативного догляду за хворими та внутрішньо переміщеними особами літнього віку» (на допомогу навчальним закладам ІІ-ІV рівня акредитації). Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (7): 36-46.

3. Council of Europe. (2014, Oct). European Declaration on Palliative Care. Launched in Brussels. URL: http://palliativecare2020.eu/declaration/.

4. Децик ОЗ, Мельник РМ. (2018). Аналіз бачення медичних працівників щодо проблем органі-зації педіатричної паліативної допомоги в Україні. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 17-22.

5. Децик ОЗ, Золотарьова ЖМ. (2015). Паліативна допомога: проблеми сімей інкурабельних хворих. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (1): 55-59. doi: 10.15574/IJRPM.2015.01.55.

6. Дячук ДД. (2003). Організаційні підходи до надання паліативної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2: 48-54.

7. EAPC. (2014). Specialisation in Palliative Medicine for Physicians in Europe – presenting a new EAPC publication. Europ J of Palliative Care. 21: 6. URL: http://www.eapcnet.eu/Portals/0/Clinical/Publications/EJPC21(6)_Centeno.pdf.

8. Gubskiy Yu, Serdiuk W, Martyniuk-Gres S, Tsarenko A, Wolf A. (2007). Opieka paliatywna na Ukrainie: osiagniecia I perspektywy. Clinical and Experimental Letters. 48: 23-24.

9. Гойда НГ, Царенко АВ, Князевич ВМ, Губський ЮІ. (2015). Організаційні аспекти створення системи паліативної та хоспісної допомоги в Україні. У зб.: Актуальні питання надання паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Організаційні, медико-юридичні та клініко-фармацевтичні питання. Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конфер. 22-24.04.2015. За ред. ЮВ Вороненка, ЮІ Губського. Київ: Талком: 32-48.

10. Губський ЮІ, Гойда НГ, Царенко АВ. (2015). Розвиток паліативної та хоспісної допомоги в Україні: організаційні, юридичні та медичні аспекти. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (1): 68-74. doi: 10.15574/IJRPM.2015.01.68.

11. Губський ЮІ, Царенко АВ, Скорина ОО та ін. (2009). Актуальні питання впровадження системи паліативної допомоги та забезпечення прав пацієнтів з обмеженим прогнозом життя в Україні. У зб. Право на медичну допомогу в Україні. Харківська правозахисна група. Харків: Права людини: 224-266.

12. Губський ЮІ, Царенко АВ. (2017). Паліативна допомога та еутаназія: медико-соціальні, біоетичні, правові аспекти. Здоров’я суспільства. 6 (1-2): 87-97.

13. Іволгін ВІ, Вороненко ЮВ, Моісеєнко РО, Князевич ВМ та ін. (2017). Стан, проблеми та перспективи розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Зб. Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2016 рік. МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». Київ: 266-293.

14. Князевич ВМ, Царенко АВ, Яковенко ІВ, Брацюнь ОП. (2013). Національна Стратегія створення та розвитку системи паліативної допомоги в Україні (проект). Матеріали Першого Національного Конгресу з паліативної допомоги. (м. Ірпінь, 26-27.09.2012 р.). К.: Видавничий дім «Калита»: 7-14.

15. Князевич ВМ. (2015). Перспективи розвитку паліативної допомоги в Україні. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 2: 131-134.

16. Крюков СА. (2002). Державне управління в сфері медико-соціальної допомоги безнадійно хворим. Автореф. дис. канд. наук з держ управл. Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України. Донецьк: 20.

17. Лехан ВМ, Дячук ДД. (2003). Організаційна модель системи паліативної медичної допомоги інкурабельним онкологічним хворим. Охорона здоров’я України. 3: 35-42.

18. Матюха ЛФ, Медведовська НВ, Матвієць ЛГ. (2018). Особливості психологічного аспекту роботи медиків первинного контакту при наданні паліативної допомоги пацієнту та його родині. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (7): 24-30. doi: 10.15574/IJRPM.2018.7.24.

19. Моісеєнко РО. (2016). Соціальна педіатрія: фокус на медико-соціальний супровід дітей з особливими потребами та паліативна допомога в педіатрії. Міжнародний журнал Реабілітація та паліативна медицина. 1 (4): 10-13.

20. Москвяк ЄЙ, Білинський БТ. (2000). Організаційні проблеми надання допомоги інкурабельним онкологічним хворим допомоги. Лікарська справа. 2: 28-29.

21. Совет Европы. (2004). Рекомендации Комитета Министров Совета Европы к государствам-членам по организации паллиативного ухода. Совет Европы: 89.

22. Tsarenko A, Serdiuk V, Martyniuk-Gres S, Shkoba L. (2008). Improving of palliative care specialists’ training in Ukraine. Palliative Care in Different Cultures. The 2-nd International Conference in Palliative Care. Eilat, Israel: 80.

23. Царенко АВ, Гойда НГ, Губський ЮІ. (2019). Обґрунтування концептуальної моделі системи паліативної і хоспісної допомоги населенню на рівні первинної медичної допомоги. Здоров’я суспільства. 8 (2): 49-57.

24. Вороненко ЮВ, Губський ЮІ, Царенко АВ. (2014). Створення системи паліативної та хоспісної допомоги в умовах реформування охорони здоров‘я в Україні: медичні та соціальні аспекти. Наука і практика. Міжвідомчий медичний журнал. 1 (2): 63-75.

25. Вороненко ЮВ, Князевич ВМ, Заволока ОВ та ін. (2016). Соціально-медичні аспекти розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні. Зб.: Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2015 рік. За ред. ВВ Шафранського; МОЗ України; «ДУ УІСД МОЗ України». Київ: 284-301.

26. ВОЗ. (2014). Укрепление паллиативной медицинской помощи в качестве одного из компонентов комплексного лечения на протяжении всего жизненного цикла. Резолюция 67-й сессии Всемирной ассамблеи здравоохранения, № A67/31 от 4 апреля 2014 г. Женева: 11. URL: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_31-ru.pdf.

27. WHO. (2004). What are palliative care needs of older people and how might they be met? – Copenhagen: WHO Regional Office for Europe: 16. URL: http://www.euro.who.int/ document/E83747.pdf.

28. WHO. (2014). Global Atlas of Palliative Care at the End of Life. Edited by SR Connor, MCS Bermedo: 111.

29. WHO. (2016). Planning and implementing palliative care services: a guide for programme managers. Geneva, Switzerland: 92.

30. Wodarg W. (2008, Nov 4). Palliative care: a model for innovative health and social policies. Report. Doc. 11758. Council of Europe. Parliament Assembly. Social, Health and Family Affairs Committee. URL: http://assembly.coe.int/Main.asp?link/Documents/WorkingDocs08/EDOC11758. htm.