Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.94.51
Говсєєв Д. О., Романенко А. М.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Говсєєв ДО, Романенко АМ. (2023). Жіночий досвід у перинатальному періоді. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 51-56; doi 10.15574/PP.2023.94.51.
Стаття надійшла до редакції 16.02.2023 р.; прийнята до друку 27.05.2023 р.

Перинатальний досвід є важливим етапом у житті кожної матері та її дитини. Процес пологів може привести до емоційного задоволення матері та до зміцнення її зв’язку зі щойно народженою дитиною. Однак негативний пологовий досвід породжує відчуття страху перед майбутніми пологами, необхідність кесаревого розтину, ризик розвитку посттравматичного стресу та післяпологової депресії, а також проблеми з грудним вигодовуванням.
Мета – вивчити рівень задоволеності жінки пологами та народженням дитини для поліпшення перинатальної допомоги.
Матеріали та методи. Проспективне когортне дослідження проведено за участі 321 матері, що заповнювали опитувальник задоволеності жінки пологами та народженням дитини. Для аналізу даних використано описову статистику. Виявлено, що закон розподілу даних відмінний від нормального. Для даних розраховано медіанне значення (Me) і міжквартильний інтервал (Q I – Q III).
Результати. Опитувальник задоволеності жінки пологами та народженням дитини допоміг виявити наведені нижче переваги та недоліки пологового досвіду. 1. Власна спроможність: 1) переваги: 76% жінок почувалися сильними; 79,3% – впевненими; 67,4% – щасливими; 2) недоліки: 54% відчували відповідність свого пологового досвіду до власних планів; 76,2% почувалися втомленими. 2. Професійна підтримка: 1) переваги: 86,8% відчували достатньо уваги та інформування близьких; 84,8% – атмосферу комфорту та теплоти; 84,8% – розуміння потреб; 89,3% – належний догляд та допомогу; 2) недоліки: відсутні, оскільки більшість жінок відчували задоволення від професійної підтримки. 3. Відчуття безпеки: 1) переваги: 86% почувалися безпечно; 89% довіряли професійним здібностям команди; 68% мали багато позитивних спогадів, 1% – багато негативних; 2) недоліки: 31% відчували низький рівень тривоги, 16% – високий рівень тривоги. 4. Участь у пологах: 1) переваги: 67% мали змогу обрати метод знеболювання; 60% мали змогу змінити положення, 21% – ні; 86% відчули достатньо уваги та інформації від медичної команди; 2) недоліки: деякі жінки не мали змоги обрати метод знеболювання (33%) або змінити положення під час пологів (21%).
Висновки. Дослідження рівня задоволеності жінок пологами вказало на потребу удосконалення в аспекті «відчуття безпеки». «Власна спроможність», «професійна підтримка» та «участь у пологах» показують високу задоволеність, свідчачи про якість перинатальної допомоги. Рівень задоволеності може стати ключовим індикатором якості перинатальної допомоги, сприяючи вдосконаленню оцінки ефективності лікарень та якості медичних послуг.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: перинатальна допомога, задоволеність пологами, пологовий досвід, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aziato L, Acheampong AK, Umoar KL. (2017). Labour pain experiences and perceptions: a qualitative study among post-partum women in Ghana. BMC Pregnancy and Childbirth. 17: 1-9. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1248-1; PMid:28228096 PMCid:PMC5322618

2. Beck CT. (2004). Birth trauma: In the eye of the beholder. Nursing Research. 53 (1): 28-35. https://doi.org/10.1097/00006199-200401000-00005; PMid:14726774

3. Bell CH, Muggleton S, Davis DL. (2022). Birth plans: A systematic, integrative review into their purpose, process, and impact. Midwifery. 111: 103388. https://doi.org/10.1016/j.midw.2022.103388; PMid:35640358

4. Boie S, Lauridsen HH, Glavind J, Smed MK, Uldbjerg N, Bor P. (2020). The Childbirth Experience Questionnaire (CEQ)-Validation of its use in a Danish-speaking population of new mothers stimulated with oxytocin during labour. PloS one. 15 (5): e0233122. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0233122; PMid:32407376 PMCid:PMC7224492

5. Carquillat P, Vendittelli F, Perneger T, Guittier MJ. (2017). Development of a questionnaire for assessing the childbirth experience (QACE). BMC Pregnancy and Childbirth. 17 (1): 1-11. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1462-x; PMid:28854894 PMCid:PMC5577741

6. Chabbert M, Rozenberg P, Wendland J. (2021). Predictors of negative childbirth experiences among French women. Journal of Obstetric, Gynecologic & Neonatal Nursing. 50 (4): 450-463. https://doi.org/10.1016/j.jogn.2021.02.004; PMid:33676911

7. Dencker A, Taft C, Bergqvist L, Lilja H, Berg M. (2010). Childbirth experience questionnaire (CEQ): develop- ment and evaluation of a multidimensional instrument. BMC pregnancy and childbirth. 10 (1): 81. URL: http://www.biomedcentral.com/content/ pdf/1471-2393-10-81.pdf. https://doi.org/10.1186/1471-2393-10-81; PMid:21143961 PMCid:PMC3008689

8. Fisher C, Hauck Y, Fenwick J. (2006). How social context impacts on women's fears of childbirth: A Western Australian example. Social Science & Medicine. 63 (1): 64-75. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2005.11.065; PMid:16476516 PMCid:PMC4010856

9. Ghanbari-Homayi S, Dencker A, Fardiazar Z, Jafarabadi MA, Mohammad-Alizadeh-Charandabi S, Meedya S et al. (2019). Validation of the Iranian version of the childbirth experience questionnaire 2.0. BMC Pregnancy and Childbirth. 19: 1-10. https://doi.org/10.1186/s12884-019-2606-y; PMid:31801477 PMCid:PMC6894263

10. Hosseini Tabaghdehi M, Kolahdozan S, Keramat A, Shahhossein Z, Moosazadeh M, Motaghi Z. (2020). Prevalence and factors affecting the negative childbirth experiences: a systematic review. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 33 (22): 3849-3856. https://doi.org/10.1080/14767058.2019.1583740; PMid:30859845

11. Howard LM, Khalifeh H. (2020). Perinatal mental health: a review of progress and challenges. World Psychiatry. 19 (3): 313-327. https://doi.org/10.1002/wps.20769; PMid:32931106 PMCid:PMC7491613

12. Janssen PA, Saxell L, Page LA, Klein MC. (2006). Maternal and neonatal individual risks and benefits associated with caesarean delivery: multicentre prospective study. Canadian Medical Association Journal. 176 (4): 455-460. https://doi.org/10.1503/cmaj.050812; PMid:16076823 PMCid:PMC1180658

13. Kuo TC, Au HK, Chen SR, Chipojola R, Lee GT, Lee PH, Kuo SY. (2022). Effects of an integrated childbirth education program to reduce fear of childbirth, anxiety, and depression, and improve dispositional mindfulness: A single-blind randomised controlled trial. Midwifery. 113: 103438. https://doi.org/10.1016/j.midw.2022.103438; PMid:35963072

14. Lok KY, Fan HS, Ko RW, Kwok JY, Wong JY, Fong DY et al. (2022). Validating the use of the revised childbirth experience questionnaire in Hong Kong. BMC Pregnancy and Childbirth. 22 (1): 1-10. https://doi.org/10.1186/s12884-022-04456-x; PMid:35168552 PMCid:PMC8845391

15. McKelvin G, Thomson G, Downe S. (2021). The childbirth experience: A systematic review of predictors and outcomes. Women and Birth. 34 (5): 407-416. https://doi.org/10.1016/j.wombi.2020.09.021; PMid:33039281

16. McKelvin G, Thomson G, Downe S. (2021). The childbirth experience: A systematic review of predictors and outcomes. Women and Birth. 34 (5): 407-416. https://doi.org/10.1016/j.wombi.2020.09.021; PMid:33039281

17. Moxon SG, Ruysen H, Kerber KJ, Amouzou A, Fournier S, Grove J et al. (2015). Count every newborn; a measurement improvement roadmap for coverage data. BMC Pregnancy and Childbirth. 15 (2): S8. URL: http://www.biomedcentral.com/1471-2393/15/S2/S8. https://doi.org/10.1186/1471-2393-15-S2-S8; PMid:26391444 PMCid:PMC4577758

18. Nilsson C, Hessman E, Sjöblom H, Dencker A, Jangsten E, Mollberg M et al. (2018). Definitions, measurements and prevalence of fear of childbirth: a systematic review. BMC Pregnancy and Childbirth. 18: 1-15. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1659-7; PMid:29329526 PMCid:PMC5766978

19. Sando D, Abuya T, Asefa A et al. (2017). Methods used in prevalence studies of disrespect and abuse during facility based childbirth: lessons learned. Reprod Health. 14: 127. https://doi.org/10.1186/s12978-017-0389-z; PMid:29020966 PMCid:PMC5637332

20. Soriano-Vidal FJ, Oliver-Roig A, Cabrero-García J, Congost-Maestre N, Dencker A, Richart-Martínez M. (2016). The Spanish version of the Childbirth Experience Questionnaire (CEQ-E): reliability and validity assessment. BMC. Pregnancy and Childbirth. 16 (1): 372. https://doi.org/10.1186/s12884-016-1100-z; PMid:27884123 PMCid:PMC5123212

21. Tzeng YL, Yang YL, Kuo PC, Lin YC, Chen SL. (2017). Pain, anxiety, and fatigue during labor: a prospective, repeated measures study. Journal of Nursing Research. 25 (1): 59-67. https://doi.org/10.1097/jnr.0000000000000165; PMid:28072678

22. Vogels-Broeke M, de Vries R, Nieuwenhuijze M. (2020). Dimensions in women's experience of the perinatal period. Midwifery. 83: 102602. https://doi.org/10.1016/j.midw.2019.102602; PMid:31882183

23. Walker KF, Dencker A, Thornton JG. (2020). Childbirth experience questionnaire 2: validating its use in the United Kingdom. European journal of obstetrics & gynecology and reproductive biology. X; 5: 100097. https://doi.org/10.1016/j.eurox.2019.100097; PMid:32021972 PMCid:PMC6994391

24. Walker KF, Wilson P, Bugg GJ, Dencker A, Thornton JG. (2015). Childbirth experience questionnaire: validating its use in the United Kingdom. BMC. Pregnancy and Childbirth. 15: 1-8. https://doi.org/10.1186/s12884-015-0513-4; PMid:25884191 PMCid:PMC4396591

25. Werner-Bierwisch T, Pinkert C, Niessen K, Metzing S, Hellmers C. (2018). Mothers' and fathers' sense of security in the context of pregnancy, childbirth and the postnatal period: an integrative literature review. BMC Pregnancy and Childbirth. 18: 1-16. https://doi.org/10.1186/s12884-018-2096-3; PMid:30509217 PMCid:PMC6278054

26. WHO. (2011). Countdown to 2015. Monitoring maternal, newborn and child health: understanding key progress indicators. Geneva: World Health Organization. URL: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/44770/1/9789241502818_eng.pdf. (accessed 20 July 2017).

27. WHO. (2016). WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience. Geneva: WHO. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/259947/WHO-RHR-18.02-eng.pdf.

28. WHO. (2017). Global Strategy for Women's, Children's and Adolescents' Health (2016-2030) data portal. Geneva: World Health Organization. URL: http://apps.who.int/gho/data/node.gswcah. (accessed 20 July 2017).

29. WHO. (2018). WHO recommendations on intrapartum care for a positive childbirth experience. World Health Organization. URL: https://books.google.pl/books?hl=uk&lr=&id=hHOyDwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR5&dq=who+intrapartum+care&ots=edEmVfHxPc&sig=9ltmHhsPg5ije6grUR5c1hme3O8&redir_esc=y#v=onepage&q=who%20intrapartum%20care&f=false.

30. Yurashevich M, Carvalho B, Butwick AJ, Ando K, Flood PD. (2019). Determinants of women's dissatisfaction with anaesthesia care in labour and delivery. Anaesthesia. 74 (9): 1112-1120. https://doi.org/10.1111/anae.14756; PMid:31264207