Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 89-96. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).8996
Подольський Вл. В.¹, Подольський В. В.¹, Медведовська Н. В.², Пономарьова І. Г.¹, Рибінський Ю. М.¹, Сопко Я. О.^1
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
²Національна академія медичних наук України, м. Київ

Для цитування: Подольський ВлВ, Подольський ВВ, Медведовська НВ, Пономарьова ІГ, Рибінський ЮМ, Сопко ЯО. (2024). Вплив зловживання алкоголем і стресу на мікробіоту піхви в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом: мікробіологічне та поведінкове дослідження. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 89-96. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).8996.
Стаття надійшла до редакції 17.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Мета – оцінити вплив зловживання алкоголем і стресу на вагінальну мікробіоту в жінок з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
Матеріали та методи. До дослідження залучили 60 жінок із діагностованими ІПСШ та алкогольною залежністю, поділених на три групи залежно від рівня стресу (високий, середній, низький), а також 30 здорових жінок, які увійшли до контрольної групи. Вагінальні мазки висівали на диференціально-діагностичних середовищах для виявлення бактерій і грибків. За допомогою стандартних мікробіологічних методів визначали кількісні показники корисних молочнокислих бактерій Lactobacillus spp. і патогенних мікроорганізмів, зокрема, золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus), грибів роду Candida spp. і різних ентеробактерій. Статистичну обробку даних виконували з використанням Microsoft Excel.
Результати показали, що в жінок із високим рівнем стресу та інтенсивним вживанням алкоголю спостерігали значне збільшення патогенних бактерій і грибів разом із помітним виснаженням захисних лактобактерій. Зниження чисельності Lactobacillus spp. корелювало з підвищеною сприйнятливістю до бактеріального вагінозу та інших інфекцій. У разі послаблення стресового впливу показники дисбіозу знижувалися, проте все ще відрізнялися від здорового стану.
Висновки. Виявлено комбінований негативний вплив алкоголю та стресу на вагінальну мікробіоту, що вказує на необхідність розроблення цілеспрямованих заходів, спрямованих на профілактику та корекцію дисбактеріозу. Запропоновано комплексний підхід, що включає управління стресом, зменшення споживання алкоголю та застосування пробіотиків для відновлення нормального мікробіому.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагінальна мікробіота, інфекції, що передаються статевим шляхом, алкоголізм, стрес, Lactobacillus spp., патогенні бактерії, Candida spp., дисбіоз, системне запалення, репродуктивне здоров’я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bagnall P, Rizzolo D. (2017). Bacterial vaginosis: A practical review. Jaapa. 30(12): 15-21. https://doi.org/10.1097/01.JAA.0000526770.60197.fa; PMid:29135564

2. Bajaj JS. (2019). Alcohol, liver disease and the gut microbiota. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 16(4): 235-246. https://doi.org/10.1038/s41575-018-0099-1; PMid:30643227

3. Brotman RM. (2011). Vaginal microbiome and sexually transmitted infections: an epidemiologic perspective. J Clin Invest. 121(12): 4610-4617. Epub 2011 Dec 1. https://doi.org/10.1172/JCI57172; PMid:22133886 PMCid:PMC3225992

4. Cao F, Jin L, Gao Y, Ding Y, Wen H, Qian Z et al. (2023, Jun). Artificial-enzymes-armed Bifidobacterium longum probiotics for alleviating intestinal inflammation and microbiota dysbiosis. Nat Nanotechnol, 18(6): 617-627. Epub 2023 Mar 27. https://doi.org/10.1038/s41565-023-01346-x; PMid:36973397

5. Chen M, Zhong W, Xu W. (2023). Alcohol and the mechanisms of liver disease. J Gastroenterol Hepatol. 38(8): 1233-1240. https://doi.org/10.1111/jgh.16282; PMid:37423758

6. Chen X, Lu Y, Chen T, Li R. (2021, Apr 7). The Female Vaginal Microbiome in Health and Bacterial Vaginosis. Front Cell Infect Microbiol. 11: 631972. https://doi.org/10.3389/fcimb.2021.631972; PMid:33898328 PMCid:PMC8058480

7. Coudray MS, Madhivanan P. (2020). Bacterial vaginosis-A brief synopsis of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 245: 143-148. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.12.035; PMid:31901667 PMCid:PMC6989391

8. Di Vincenzo F, Del Gaudio A, Petito V, Lopetuso LR, Scaldaferri F. (2024). Gut microbiota, intestinal permeability, and systemic inflammation: a narrative review. Intern Emerg Med. 19(2): 275-293. Epub 2023 Jul 28. https://doi.org/10.1007/s11739-023-03374-w; PMid:37505311 PMCid:PMC10954893

9. Dubinkina VB, Tyakht AV, Odintsova VY et al. (2017). Links of gut microbiota composition with alcohol dependence syndrome and alcoholic liver disease. Microbiome. 5: 141. https://doi.org/10.1186/s40168-017-0359-2; PMid:29041989 PMCid:PMC5645934

10. Dukić M, Radonjić T, Jovanović I, Zdravković M, Todorović Z, Kraišnik N et al. (2023, Feb 13). Alcohol, Inflammation, and Microbiota in Alcoholic Liver Disease. Int J Mol Sci. 24(4): 3735. https://doi.org/10.3390/ijms24043735; PMid:36835145 PMCid:PMC9966185

11. Ellington K, Saccomano SJ. (2021). Recurrent bacterial vaginosis. Nursing. 51(3): 48-52. https://doi.org/10.1097/01.NURSE.0000724356.86273.e7; PMid:33674536

12. Engen PA, Green SJ, Voigt RM, Forsyth CB, Keshavarzian A. (2015). The Gastrointestinal Microbiome: Alcohol Effects on the Composition of Intestinal Microbiota. Alcohol Res. 37(2): 223-236. PMID: 26695747; PMCID: PMC4590619.

13. Fama R, Le Berre AP, Sullivan EV. (2020). Alcohol's Unique Effects on Cognition in Women: A 2020 (Re)view to Envision Future Research and Treatment. Alcohol Res. 40(2): 03. https://doi.org/10.35946/arcr.v40.2.03; PMid:32923307 PMCid:PMC7473713

14. Greaves L, Poole N, Brabete AC. (2022). Sex, Gender, and Alcohol Use: Implications for Women and Low-Risk Drinking Guidelines. Int J Environ Res Public Health. 19(8): 4523. https://doi.org/10.3390/ijerph19084523; PMid:35457389 PMCid:PMC9028341

15. Huang DQ, Mathurin P, Cortez-Pinto H et al. (2023). Global epidemiology of alcohol-associated cirrhosis and HCC: trends, projections and risk factors. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 20: 37-49. https://doi.org/10.1038/s41575-022-00688-6; PMid:36258033 PMCid:PMC9579565

16. Kersey K, Hutton F, Lyons AC. (2023). Women, alcohol consumption and health promotion: the value of a critical realist approach. Health Promot Int. 38(1). https://doi.org/10.1093/heapro/daac177; PMid:36617295

17. Liu X, Vigorito M, Huang W, Khan MAS, Chang SL. (2022, Jun). The Impact of Alcohol-Induced Dysbiosis on Diseases and Disorders of the Central Nervous System. J Neuroimmune Pharmacol. 17(1-2): 131-151. Epub 2021 Nov 29. https://doi.org/10.1007/s11481-021-10033-4; PMid:34843074

18. Lopes C, Almeida TC, Pimentel-Nunes P, Dinis-Ribeiro M, Pereira C. (2023, Mar 31). Linking dysbiosis to precancerous stomach through inflammation: Deeper than and beyond imaging. Front Immunol. 14: 1134785. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1134785; PMid:37063848 PMCid:PMC10102473

19. Malesza IJ, Malesza M, Walkowiak J, Mussin N, Walkowiak D, Aringazina R et al. (2021). High-Fat, Western-Style Diet, Systemic Inflammation, and Gut Microbiota: A Narrative Review. Cells. 10(11): 3164. https://doi.org/10.3390/cells10113164; PMid:34831387 PMCid:PMC8619527

20. Martel J, Chang SH, Ko YF, Hwang TL, Young JD, Ojcius DM. (2022, Apr). Gut barrier disruption and chronic disease. Trends Endocrinol Metab.;33(4):247-265. Epub 2022 Feb 9. https://doi.org/10.1016/j.tem.2022.01.002; PMid:35151560

21. Nixon SJ, Garcia CC, Lewis B. (2023). Women's use of alcohol: Neurobiobehavioral concomitants and consequences. Front Neuroendocrinol. 70: 101079. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2023.101079; PMid:37269931

22. Rocco A, Compare D, Angrisani D, Sanduzzi Zamparelli M, Nardone G. (2014, Oct 28). Alcoholic disease: liver and beyond. World J Gastroenterol. 20(40): 14652-14659. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i40.14652; PMid:25356028 PMCid:PMC4209531

23. Thevaranjan N, Puchta A, Schulz C, Naidoo A, Szamosi JC, Verschoor CP et al. (2017). Age-Associated Microbial Dysbiosis Promotes Intestinal Permeability, Systemic Inflammation, and Macrophage Dysfunction. Cell Host Microbe. 21(4): 455-466.e4. https://doi.org/10.1016/j.chom.2018.03.006; PMid:29649447 PMCid:PMC5899819

24. Torcia MG. (2019). Interplay among Vaginal Microbiome, Immune Response and Sexually Transmitted Viral Infections. Int J Mol Sci, 20(2): 266. https://doi.org/10.3390/ijms20020266; PMid:30641869 PMCid:PMC6359169

25. Van de Wijgert JHHM. (2017, Dec 27). The vaginal microbiome and sexually transmitted infections are interlinked: Consequences for treatment and prevention. PLoS Med. 14(12): e1002478. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002478; PMid:29281632 PMCid:PMC5744905

26. Wu X, Fan X, Miyata T, Kim A, Cajigas-Du Ross CK et al. (2023). Recent Advances in Understanding of Pathogenesis of Alcohol-Associated Liver Disease. Annu Rev Pathol, 18: 411-438. Epub 2022 Oct 21. https://doi.org/10.1146/annurev-pathmechdis-031521-030435; PMid:36270295 PMCid:PMC10060166