Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 82-89. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).8289
Саволюк С. І.¹, Ткаліч В. В.¹, Прощенко О. М.², Борисова В. І.³, Ткаліч В. О.², Шаповалюк В. В.^4
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
³КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17», Україна
⁴Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Саволюк СІ, Ткаліч ВВ, Прощенко ОМ, Борисова ВІ, Ткаліч ВО, Шаповалюк ВВ. (2025). Вплив впровадження рекомендацій ERAS у хірургічному лікуванні спонтанного пневмотораксу в жінок. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(101): 82-89. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).8289.
Стаття надійшла до редакції 09.12.2024 р.; прийнята до друку 15.03.2025 р.

Спонтанний пневмоторакс є небезпечним для життя станом, частота якого становить від 1,2 до 15,4 випадку на 100000 населення жіночої статі щороку.
Мета: проаналізувати результати впровадження рекомендацій щодо поліпшення відновлення після операції з приводу спонтанного пневмотораксу в жінок різних вікових груп для оптимізації тактики ведення пацієнтів цієї категорії.
Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване клінічне дослідження за участю 80 жінок віком від 22 до 62 років зі спонтанним пневмотораксом, поділених на дві групи. У контрольній групі (n=40) застосовано стандартне ведення періопераційного періоду, в основній групі (n=40) виконано однопортове відеоасистоване торакальне хірургічне втручання без інтубації трахеї в умовах багатокомпонентного внутрішньовенного знеболювання та використано розроблені нами рекомендації ERAS. Проаналізовано ефективність різних компонентів ERAS на передопераційному, інтраопераційному та післяопераційному етапах спостереження та лікування в пацієнтів основної групи порівняно з жінками контрольної групи. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Встановлено, що в основній групі жінок були статистично значуще меншими час прийняття рішення щодо хірургічного втручання, частота хірургічного втручання протягом 48 годин із моменту госпіталізації, невикористання премедикації та проведення операції під час менструації, достовірно вищою частота інтраопераційного застосування профілактики нудоти, блювання, використання BIS-моніторингу, зігрівання пацієнта, а також відповідно меншою кількість випадків відчуття холоду в періопераційному періоді, достовірно нижчими інтенсивність післяопераційного болю, частота нудоти та блювання, час початку ентерального харчування, активізації пацієнта, середня кількість рентгенографічних досліджень грудної клітки перед видаленням дренажних трубок.
Висновки. Запропоновані рекомендації ERAS у хірургії спонтанного пневмотораксу в жінок дали змогу скоротити час до досягнення критеріїв виписки на 3,47 доби і тривалість перебування в лікарні на 3,42 доби.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: спонтанний пневмоторакс, неінтубована відеоасистована торакальна хірургія, відеоасистована торакоскопічна хірургія, посилене відновлення після операції, жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bobbio A, Canny E, Mansuet Lupo A, Lococo F, Legras A, Magdeleinat P et al. (2017). Thoracic Endometriosis Syndrome Other Than Pneumothorax: Clinical and Pathological Findings. Ann Thorac Surg. 104(6): 1865-1871. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2017.06.049; PMid:29054304

2. Brindle M, Nelson G, Lobo DN, Ljungqvist O, Gustafsson UO. (2020). Recommendations from the ERAS® Society for standards for the development of enhanced recovery after surgery guidelines. BJS Open. 4(1): 157-163. Epub 2019 Dec 2. https://doi.org/10.1002/bjs5.50238; PMid:32011810 PMCid:PMC6996628

3. Cerfolio RJ, Pickens A, Bass C, Katholi C. (2001). Fast-tracking pulmonary resections. J Thorac Cardiovasc Surg. 122(2): 318-324. https://doi.org/10.1067/mtc.2001.114352; PMid:11479505

4. Comelli I, Bologna A, Ticinesi A, Magnacavallo A, Comelli D et al. (2017). Incidence of primary spontaneous pneumothorax is not associated with microclimatic variations. Results of a seven-year survey in a temperate climate area. Monaldi Arch Chest Dis. 87(1): 793. https://doi.org/10.4081/monaldi.2017.793; PMid:28635192

5. Elias KM, Brindle ME, Nelson G. (2025). Enhanced Recovery after Surgery – Evidence and Practice. NEJM Evid. 4(3): EVIDra2400012. https://doi.org/10.1056/EVIDra2400012; PMid:39998302

6. Elias KM, Stone AB, McGinigle K, Tankou JI, Scott MJ, Fawcett WJ et al. (2019). The Reporting on ERAS Compliance, Outcomes, and Elements Research (RECOvER) Checklist: A Joint Statement by the ERAS® and ERAS® USA Societies. World J Surg. 43(1): 1-8. https://doi.org/10.1007/s00268-018-4753-0; PMid:30116862 PMCid:PMC6313353

7. Gottschalk A, Smith DS. (2001). New concepts in acute pain therapy: preemptive analgesia. Am Fam Physician. 63(10): 1979-1984.

8. Gu Y, Hao J, Wang J, Liang P, Peng X, Qin X et al. (2024). Effectiveness Assessment of Bispectral Index Monitoring Compared with Conventional Monitoring in General Anesthesia: A Systematic Review and Meta-Analysis. Anesthesiol Res Pract. 2024: 5555481. https://doi.org/10.1155/2024/5555481; PMid:39149130 PMCid:PMC11325011

9. Hewson DW, Tedore TR, Hardman JG. (2024). Impact of spinal or epidural anaesthesia on perioperative outcomes in adult noncardiac surgery: a narrative review of recent evidence. Br J Anaesth. 133(2): 380-399. Epub 2024 May 28. https://doi.org/10.1016/j.bja.2024.04.044; PMid:38811298 PMCid:PMC11282476

10. Horn A, Kaneshiro K, Tsui BCH. (2020). Preemptive and Preventive Pain Psychoeducation and Its Potential Application as a Multimodal Perioperative Pain Control Option: A Systematic Review. Anesth Analg. 130(3): 559-573. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000004319; PMid:31335400

11. Huang L, Kehlet H, Petersen RH. (2024). Readmission after enhanced recovery video-assisted thoracoscopic surgery wedge resection. Surg Endosc. 38(4): 1976-1985. https://doi.org/10.1007/s00464-024-10700-6; PMid:38379006 PMCid:PMC10978727

12. Hwong TM, Ng CS, Lee TW, Wan S, Sihoe AD, Wan IY et al. (2004). Video-assisted thoracic surgery for primary spontaneous hemopneumothorax. Eur J Cardiothorac Surg. 26(5): 893-896. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2004.05.014; PMid:15519178

13. Joshi GP, Kehlet H. (2019). Enhanced Recovery Pathways: Looking Into the Future. Anesth Analg. 128(1): 5-7. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003746; PMid:30550467

14. Joshi GP. (2021). General anesthetic techniques for enhanced recovery after surgery: Current controversies. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 35(4): 531-541. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.08.009; PMid:34801215

15. Kehlet H, Lobo DN. (2024). Exploring the need for reconsideration of trial design in perioperative outcomes research: a narrative review. EClinicalMedicine. 70: 102510. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2024.102510; PMid:38444430 PMCid:PMC10912044

16. McDaid C, Maund E, Rice S, Wright K, Jenkins B, Woolacott N. (2010). Paracetamol and selective and non-selective non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) for the reduction of morphine-related side effects after major surgery: a systematic review. Health Technol Assess. 14(17): 1-153, III-IV. https://doi.org/10.3310/hta14170; PMid:20346263

17. Nilsson U, Gruen R, Myles PS. (2020). Postoperative recovery: the importance of the team. Anaesthesia. 75; Suppl 1: e158-e164. https://doi.org/10.1111/anae.14869; PMid:31903575

18. Novitsky YW, Litwin DE, Callery MP. (2004). The net immunologic advantage of laparoscopic surgery. Surg Endosc. 18(10): 1411-1419. https://doi.org/10.1007/s00464-003-8275-x; PMid:15791361

19. Oliver CM, Warnakulasuriya S, McGuckin D, Singleton G, Martin P, Santos C et al. (2022). Delivery of drinking, eating and mobilising (DrEaMing) and its association with length of hospital stay after major noncardiac surgery: observational cohort study. Br J Anaesth. 129(1): 114-126. https://doi.org/10.1016/j.bja.2022.03.021; PMid:35568508 PMCid:PMC9284668

20. Roberts ME, Rahman NM, Maskell NA, Bibby AC, Blyth KG, Corcoran JP et al. (2023). British Thoracic Society Guideline for pleural disease. Thorax. 78; Suppl 3: s1-s42. https://doi.org/10.1136/thorax-2022-219784; PMid:37433578

21. Rollins KE, Lobo DN, Joshi GP. (2021). Enhanced recovery after surgery: Current status and future progress. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 35(4): 479-489. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.10.001; PMid:34801211

22. Sahn SA, Heffner JE. (2000). Spontaneous pneumothorax. N Engl J Med. 342(12): 868-874. https://doi.org/10.1056/NEJM200003233421207; PMid:10727592

23. Sauro KM, Smith C, Ibadin S, Thomas A, Ganshorn H, Bakunda L et al. (2024). Enhanced Recovery After Surgery Guidelines and Hospital Length of Stay, Readmission, Complications, and Mortality: A Meta-Analysis of Randomized Clinical Trials. JAMA Netw Open. 7(6): e2417310. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.17310; PMid:38888922 PMCid:PMC11195621

24. Slim K, Joris J. (2017). The egg-and-chicken situation in postoperative enhanced recovery programmes. Br J Anaesth. 118(1): 5-6. https://doi.org/10.1093/bja/aew408; PMid:28039235