Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 3(178): 67-72. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).6772
Лахно І. В.¹, Овчаренко А. Т.^2
1Харківський національний медичний університет, Україна
²КНП «Міська поліклініка № 24» Харківської міської ради, Україна

Для цитування: Лахно ІВ, Овчаренко АТ. (2025). Вплив стресу на автономну нервову регуляцію матері та плода і масу тіла новонародженого. Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 67-72. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).6772.
Стаття надійшла до редакції 19.03.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Стрес воєнного часу має множинні негативні проєкції на стан здоров’я матері та плода.
Мета –  вивчити рівень показників стресу матері, варіабельності серцевого ритму (ВСР) матері та плода, неонатальної біометрії, стану за шкалою Апгар і можливих взаємозв’язків між ними в жінок – мешканок міста Харкова і внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Матеріали і методи. Проведено крос-секційне дослідження серед 71 вагітної жінки в термінах 26-37 тижнів. Серед них 39 жінок були місцевими мешканками (І група), а 32 – ВПО (ІІ група). Психоемоційний стан жінок досліджуваних груп оцінено за допомогою визначення рівня тривожності і рівня переживання стресу з використанням психодіагностичних методів. Показники ВСР плода отримано з ряду RR-інтервалів, зареєстрованих із черевної стінки матері за допомогою неінвазивної електрокардіографії плода.
Результати. Вивчивши показники ВСР матері та плода, не встановили статистично значущої різниці між групами. Пізніші терміни розродження сприяли вірогідному збільшенню маси тіла, довжини тіла, окружності голівки новонароджених, оцінки за шкалою Апгар у І групі. Рівень стресу був вищим саме в ІІ групі. Вивчення багатофакторної логістичної регресії дало змогу встановити зв’язок між стресовим індексом (SI) матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілберг і за Тейлор.
Висновки. У вагітних ВПО виявлено підвищений рівень тривожності, збільшення оцінки переживання стресу, а також знижений термін пологів, біометричні показники та стан новонароджених порівняно з місцевими жительками міста Харкова. Показники логістичної регресії показали зв’язок між SI матері та масою тіла новонародженого, а також із рівнем тривожності за Спілбергер і за Тейлор. Стрес матері є важливим патогенетичним чинником порушень живлення і росту плода.
Дослідження виконано відповідно до Гельсінської декларації. Протокол затверджено локальним комітетом із біоетики. Від усіх пацієнток отримано письмову інформовану згоду.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: стрес, варіабельність серцевого ритму, неінвазивна електрокардіографія плода, внутрішньо переміщені особи, затримка росту плода.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bester M, Joshi R, Mischi M, van Laar JOEH, Vullings R. (2022). Longitudinally Tracking Maternal Autonomic Modulation During Normal Pregnancy With Comprehensive Heart Rate Variability Analyses. Frontiers in Physiology. 13: 874684. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.874684; PMid:35615673 PMCid:PMC9125027

2. Byron GS, Hilmert CJ, Strahm AM. (2025, Feb 1). Heart rate variability during pregnancy moderates the impact of depressive symptoms on fetal growth. J Affect Disord. 370: 381-384. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.11.008; PMid:39515482

3. Hoyer D, Żebrowski J, Cysarz D et al. (2017). Monitoring fetal maturation-objectives, techniques and indices of autonomic function. Physiol Meas. 38(5): R61-R88. https://doi.org/10.1088/1361-6579/aa5fca; PMid:28186000 PMCid:PMC5628752

4. Lakhno I. (2017, Feb 8). Autonomic imbalance captures maternal and fetal circulatory response to pre-eclampsia. Clin Hypertens. 23: 5. https://doi.org/10.1186/s40885-016-0061-x; PMid:28191323 PMCid:PMC5297203

5. Lakhno I. (2022).The Insight into Obstetric Care near the Front Line in Kharkiv. Acta Medica Lituanica. 2: 236-244. https://doi.org/10.15388/Amed.2022.29.2.10; PMid:37733431 PMCid:PMC9799006

6. Levey EJ, Gelaye B, Koenen K, Zhong QY, Basu A, Rondon MB et al. (2018). Trauma exposure and post-traumatic stress disorder in a cohort of pregnant Peruvian women. Archives of Women's Mental Health. 2: 193-202. https://doi.org/10.1007/s00737-017-0776-z; PMid:28905129 PMCid:PMC5849493

7. Liu B, Ridder A, Smith V et al. (2023). Feasibility of antenatal ambulatory fetal electrocardiography: a systematic review. J Matern Fetal Neonatal Med. 36(1): 2204390. https://doi.org/10.1080/14767058.2023.2204390; PMid:37137516

8. Naudé PJW, Claassen-Weitz S, Gardner-Lubbe S, Botha G, Kaba M, Zar HJ et al. (2020). Association of maternal prenatal psychological stressors and distress with maternal and early infant faecal bacterial profile. Acta Neuropsychiatrica. 1: 32-42. https://doi.org/10.1017/neu.2019.43; PMid:31753055 PMCid:PMC7116644

9. Ponsiglione AM, Cosentino C, Cesarelli G, Amato F, Romano M. (2021). A Comprehensive review of techniques for processing and analyzing fetal heart rate signals. Sensors (Basel). 21(18): 6136. https://doi.org/10.3390/s21186136; PMid:34577342 PMCid:PMC8469481

10. Rivolta MW, Barbieri M, Stampalija T, Sassi R, Frasch MG. (2021, Nov 25). Relationship Between Deceleration Morphology and Phase Rectified Signal Averaging-Based Parameters During Labor. Front Med (Lausanne). 8: 626450. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.626450; PMid:34901040 PMCid:PMC8655232

11. Widatalla N, Khandoker A, Alkhodari M, Koide K, Yoshida C, Kasahara Y et al. (2022, Nov 21). Similarities between maternal and fetal RR interval tachograms and their association with fetal development. Front Physiol. 13: 964755. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.964755; PMid:36479345 PMCid:PMC9721082

12. Yazdanpanahi Z, Hajifoghaha M, Hesamabadi AK, Jafari SZ. (2024). Comparison of depression, anxiety, perceived stress, and resilience in parents faced with abortion in Iran: a longitudinal study. BMC Psychol. 12: 575. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02078-w; PMid:39425160 PMCid:PMC11490087

13. Zöllkau J, Dölker EM, Schmidt A, Schneider U, Hoyer D. (2019, Apr 24). Dependencies between maternal and fetal autonomic tone. J Perinat Med. 47(3): 323-330. https://doi.org/10.1515/jpm-2018-0221; PMid:30676005