Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 6(181): 32-36. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).3236
Печеряга С. В.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Pecheriaha SV. (2025). The effect of preventive therapy for placental dysfunction on uteroplacental blood flow in pregnant women with low-lying placenta. Ukrainian Journal Health of Woman. 6(181): 32-36. doi: 10.15574/HW.2025.6(186).3236
Стаття надійшла до редакції 23.08.2025 р.; прийнята до друку 20.11.2025 р.

Стан здоров’я матері та якість формування плацентарного комплексу на ранніх термінах вагітності визначають перебіг гестації, розвиток плода та неонатальний прогноз. Одним із ключових порушень, що негативно впливає на ці процеси, є плацентарна дисфункція, особливу роль у розвитку якої відіграє низьке прикріплення хоріону, що порушує імплантацію та васкуляризацію плаценти.
Мета – оцінити ефективність комплексу профілактичних заходів щодо формування матково-плацентарного кровотоку у вагітних із низькою локалізацією хоріону на ранніх термінах гестації.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 119 вагітних: 64 пацієнтки отримували профілактичну терапію (мікронізований прогестерон, гінкго білоба, фолієва кислота та магній) із ранніх термінів гестації, 55 – контрольна група без профілактичного втручання. Оцінено доплерометричні показники правої та лівої маткових артерій і спіральних артерій, а також морфофункціональні характеристики хоріону за допомогою тривимірної технології VOCAL (об’єм хоріону, індекс васкуляризації).
Результати. У пацієнток основної групи спостерігалося достовірне зниження резистентних індексів у маткових та спіральних артеріях, підвищення діастолічних і середніх швидкостей кровотоку на 30-40%, збільшення об’єму хоріону (62,0±4,1 см³ проти 48,1±3,8 см³) та його васкуляризації (індекс васкуляризації – 17,8±0,38 проти 9,68±0,12) порівняно з контрольною групою. Дані свідчать про покращення гемодинаміки системи «мати-плацента-плід» та більш ефективне формування фетоплацентарного комплексу.
Висновки. Раннє застосування запропонованого комплексу профілактичних заходів у вагітних із низькою плацентацією сприяє нормалізації матково-плацентарного кровотоку, покращує васкуляризацію хоріону та знижує ризик розвитку первинної плацентарної дисфункції, що забезпечує сприятливі умови для розвитку плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На публікацію отримано інформовану згоду пацієнток.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: плацентарна дисфункція, низька плацентація, профілактична терапія, матково-плацентарний кровотік, доплерометрія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 221(5): 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

2. Burton GJ, Jauniaux E. (2018). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 218(2S): S745-S761. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577; PMid:29422210

3. Durst JK, Tuuli MG, Temming LA, Hamilton O, Dicke JM. (2018, Aug). Resolution of a Low-Lying Placenta and Placenta Previa Diagnosed at the Midtrimester Anatomy Scan. J Ultrasound Med. 37(8): 2011-2019. https://doi.org/10.1002/jum.14554; PMid:29399861

4. Gaikwad S, Dubbewar AP, Hiremath RN, Rai S, Gouru P. (2023). Reviewing placental volumetry and thickness and its correlation with adverse feto maternal outcome – A cross sectional study in Western India. BLDE University Journal of Health Sciences. 8(1): 78-84. https://doi.org/10.4103/bjhs.bjhs_86_22

5. Ip PNP, Nguyen-Hoang L, Chaemsaithong P, Guo J, Wang X, Sahota DS et al. (2024). Ultrasonographic placental parameters at 11-13+6 weeks' gestation in the prediction of complications in pregnancy after assisted reproductive technology. Taiwan J Obstet Gynecol. 63(3): 341-349. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2023.09.023; PMid:38802197

6. Jansen CHJR, van Dijk CE, Kleinrouweler CE, Holzscherer JJ, Smits AC, Limpens JCEJM et al. (2022). Risk of preterm birth for placenta previa or low-lying placenta and possible preventive interventions: A systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 921220. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.921220; PMid:36120450 PMCid:PMC9478860

7. Looney P, Stevenson GN, Nicolaides KH, Plasencia W, Molloholli M, Natsis S et al. (2018). Fully automated, real-time 3D ultrasound segmentation to estimate first trimester placental volume using deep learning. JCI Insight. 3(11): e120178. https://doi.org/10.1172/jci.insight.120178; PMid:29875312 PMCid:PMC6124436

8. Mathewlynn S, Collins SL. (2019). Volume and vascularity: Using ultrasound to unlock the secrets of the first trimester placenta. Placenta. 84: 32-36. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2019.06.379; PMid:31279487 PMCid:PMC7586067

9. Tallarek AC, Sirico A, Goletzke J, Pagenkemper M, Huhn E, Hansen G et al. (2025). Placental volume as a potential early marker for metabolic pertubations during pregnancy. J Reprod Immunol. 168: 104456. https://doi.org/10.1016/j.jri.2025.104456; PMid:39970615