Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 4(92): 37-41; doi 10.15574/PP.2022.92.37
Лісецька І. С.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС. (2022). Вплив паління на біохімічні показники ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(92): 37-41; doi 10.15574/PP.2022.92.37.
Стаття надійшла до редакції 30.09.2022 р.; прийнята до друку 12.12.2022 р.

Мета – вивчити вплив паління на біохімічні показниками ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку.
Матеріали та методи. Вивчено біохімічні показники ротової рідини в 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких поділено на групи: І група – 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; ІІ група – 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); ІІІ група – 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOS); ІV група – 43 особи без шкідливої звички паління. Вивчено біохімічні показники: активність лужної та кислої фосфатаз, вміст неорганічного фосфору та кальцію.
Результати. Середні значення активності лужної фосфатази в обстежених І групи були в 1,5 раза нижчими порівняно з особами підліткового та юнацького віку, які не палять (ІV група), (р<0,05). В осіб, які палять альтернативні види сигарет, активність лужної фосфатази також була в 1,2 раза зниженою порівняно з особами, які не палять, (р<0,05). Водночас виявлено підвищену активність кислої фосфатази, показники якої теж залежали від типу паління. Так, в обстежених І групи активність кислої фосфатази була в 3,6 раза підвищеною порівняно з особами підліткового та юнацького віку, які не палять (ІV група), (р<0,05). В осіб, які палять альтернативні види сигарет, активність кислої фосфатази була в 2,2 раза підвищеною порівняно з особами, які не палять (р<0,05). У ротовій рідині осіб підліткового та юнацького віку, які мають шкідливу звичку, виявлено підвищений вміст кальцію та знижений вміст неорганічного фосфору порівняно з обстеженими IV групи.
Висновки. Отримані дані свідчать про порушення нормальної функціональної активності органів ротової порожнини під впливом шкідливої звички. В осіб підліткового та юнацького віку, які палять, відбуваються зміни біохімічних показників ротової рідини. Показники ротової рідини можуть бути раннім прогностичним тестом оцінювання стану ротової порожнини в осіб підліткового та юнацького віку, які палять.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, юнаки, біохімічні показники, ротова рідина, паління.

Література:

1. Антипкін ЮГ, Горбань НЄ, Луценко ОГ, Лук'янова ОМ. (2021). Фактори ризику хвороб цивілізації. Акушерство, Гінекологія, Репродукція. 1: 8-11.

2. Badanjak SM. (2013). An overview of salivaomics: Oral biomarkers of disease. Can J Dent Hygiene. 47 (4): 167-175.

3. Бадзай АО, Щербіна ОМ. (2019). Курящі жінки: тенденції, наслідки та мотивація відмови від куріння. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 19: 61-67. https://doi.org/10.32447/20784643.19.2019.06

4. Boffetta P. (2012). Involuntary smoking and lung cancer. Scand. J. of Work, Environment and Health. 28/2: 30-40.

5. Чапляк АП, Романів ОП, Надь БЯ. (2018). Проблеми профілактики тютюнопаління cеред підлітків. Економіка і право охорони здоров’я. 2 (8): 142-143.

6. Добрянська ОВ. (2018). Куріння електронних сигарет як чинник ризику для здоров’я сучасних підлітків. Здоровье ребенка. 5 (13): 456-461.

7. Губський ЮІ, Ніженковська ІВ, Корда ММ та ін. (2021). Біологічна хімія: підручник. Вінниця: Нова Книга: 648.

8. Гутор ТГ, Козій-Бределєва СП. 2020). Поширеність вживання тютюнових виробів серед молодого населення Львівської області. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 4 (86): 13-18.

9. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

10. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2 (38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

11. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1 (126): 48-52.

12. GHO. (2022). Prevalence of tobacco smoking. Global Health Observatory (GHO) data. https://www.who.int/gho/tobacco/use/en/.

13. Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine. https://phc.org.ua/news/sered-molodi-vikom-vid-13-do-15-rokiv-mayzhe-kozhen-pyatiy-kurit-elektronni-sigareti.

14. Miech R, Johnston L, O’Malley PM, Bachman JG. (2019). Trends in Adolescent Vaping, 2017-2019. N Engl J Med. 381: 1490-1491. https://doi.org/10.1056/NEJMc1910739; PMid:31532955 PMCid:PMC7310772

15. Романова ЮГ, Золотухіна ОЛ. (2018). Вплив екзогенного чинника – куріння та супутньої патології шлунка на стан тканин пародонту (огляд літератури). Експериментальна та клінічна стоматологія. 1 (2): 14-17. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-2-144-23-25

16. Щерба ВВ, Лаврін ОЯ. (2016). Тютюнокуріння: розповсюдженість та вплив на органи і тканини порожнини рота (огляд літератури). Клінічна стоматологію. 2: 27-33.

17. Табачников СУ, Ріткіс ІС, Васильєв АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Розподіл вживання тютюну та тютюнової залежності в різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Мистецтво лікування. 7: 35-41.

19. Залюбовська ОІ, Тюпка ТІ, Зленко ВВ, Авідзба ЮН, Литвиненко МІ, Яворська ОМ. (2016). Саліводіагностика: реалії та перспективи. Експериментальна та клінічна медицина. 4 (73): 15-19.