Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 3(99): 74-78. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).7478

Саволюк С. І., Шевага О. Я., Завертиленко Д. С.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Саволюк СІ, Шевага ОЯ, Завертиленко ДС. (2024). Власний досвід симультанного хірургічного лікування пацієнток із глибоким інвазивним ендометріозом з ураженням ректосигмоїдного відділу товстої кишки. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(99): 74-78. doi: 10.15574/PP.2024.3(99).7478.
Стаття надійшла до редакції 15.07.2024 р.; прийнята до друку 04.09.2024 р.

Ендометріоз уражує приблизно 10% жінок у світі і може призводити до безпліддя (30-50% випадків) та значно погіршувати якість життя. Однією з найтяжчих форм цього захворювання є глибокий інфільтративний ендометріоз (ГІЕ).
Мета – оцінити ефективність мультидисциплінарного хірургічного лікування пацієнток із ГІЕ в короткостроковому періоді.
Матеріали та методи. Досліджено 18 пацієнток із підтвердженим ГІЕ та ураженням кишечника. Пацієнткам виконано лапароскопічні хірургічні втручання з урахуванням принципів хірургії швидкого відновлення (Enhanced Recovery After Surgery). Оцінено тривалість хірургічного втручання, рівень болю, тривалість стаціонарного лікування та ранні післяопераційні ускладнення.
Результати. Середня тривалість операції становила 145,83±15,3 хв. У 7 пацієнток ураження кишечника локалізувалося по передній поверхні прямої кишки, у 4 – у ректосигмоїдному відділі товстого кишечника. Середні розміри ендометріоїдного локусу становили 3,83±0,75 см. Усі резекції виконані в межах R0, протективна стома не була виведена. Ранні післяопераційні ускладнення включали транзиторну нудоту та блювання (в 6 пацієнток), що усувалися консервативною терапією. Рівень болю за шкалою ACCS через 12 годин після операції становив 57,51±10,51 бала, а через 24 години – 19,7±8,51 бала. Тривалість перебування в стаціонарі становила 3,66±0,81 доби. Через 3 місяці 6 пацієнток відзначили повну компенсацію симптомів, 6 жінок – значний регрес симптомів, а 12 досліджуваних – підвищення якості життя.
Висновки. Мультидисциплінарне хірургічне лікування ГІЕ з ураженням кишечника за допомогою лапароскопії є безпечним і ефективним у короткостроковому періоді. Пацієнтки вказують на значне поліпшення якості життя та зменшення болю. Однак відповідна патологія потребує оцінювання в довгостроковій перспективі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення оперативного втручання та залучення до дослідження отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: глибокий інвазивний ендометріоз, лапароскопія, симультанна хірургія, мініінвазивна хірургія.
ЛІТЕРАТУРА

1. De Cassai A, Boscolo A, Tonetti T, Ban I, Ori C. (2019). Assignment of ASA-physical status relates to anesthesiologists' experience: a survey-based national-study. Korean J Anesthesiol. 72(1): 53-59. https://doi.org/10.4097/kja.d.18.00224; PMid:30424587 PMCid:PMC6369346

2. De Lange JS, Jacobs J, Meiring N, Moroane B, Verster T, Olorunju S, Mashola MK. (2020). Reliability and validity of the Readiness for Hospital Discharge Scale in patients with spinal cord injury. S Afr J Physiother. 76(1): 1400. https://doi.org/10.4102/sajp.v76i1.1400; PMid:32537524 PMCid:PMC7276478

3. Dunselman GAJ, Vermeulen N, Becker C, Calhaz-Jorge C, D'Hooghe T, De Bie B et al. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum Reprod. 29(3): 400-412. https://doi.org/10.1093/humrep/det457; PMid:24435778

4. Grossi E, Borghi C, Cerchiari EL, Della Puppa T, Francucci B. (1983). Analogue chromatic continuous scale (ACCS): a new method for pain assessment. Clin Exp Rheumatol. 1(4): 337-340.

5. Habib N, Centini G, Lazzeri L, Amoruso N, El Khoury L, Zupi E, Afors K. (2020). Bowel Endometriosis: Current Perspectives on Diagnosis and Treatment. Int J Womens Health. 12: 35-47. https://doi.org/10.2147/IJWH.S190326; PMid:32099483 PMCid:PMC6996110

6. Koninckx PR, Meuleman C, Oosterlynck D, Cornillie FJ. (1996). Diagnosis of deep endometriosis by clinical examination during menstruation and plasma CA-125 concentration. Fertil Steril. 65(2): 280-287. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(16)58086-8; PMid:8566249

7. Missmer SA, Hankinson SE, Spiegelman D, Barbieri RL, Marshall LM, Hunter DJ. (2004). Incidence of laparoscopically confirmed endometriosis by demographic, anthropometric, and lifestyle factors. Am J Epidemiol. 160: 784-796. https://doi.org/10.1093/aje/kwh275; PMid:15466501

8. Nelson G, Bakkum-Gamez J, Kalogera E, Glaser G, Altman A, Meyer LA et al. (2019). Guidelines for perioperative care in gynecologic/oncology: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Society recommendations – 2019 update. Int J Gynecol Cancer. 29(4): 651-668. https://doi.org/10.1136/ijgc-2019-000356; PMid:30877144

9. Nisolle M, Donnez J. (1997). Peritoneal endometriosis, ovarian endometriosis, and adenomyotic nodules of the rectovaginal septum are three different entities. Fertil Steril. 68(4): 585-596. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(97)00191-X; PMid:9341595

10. Scott MJ, Scott MJ, Baldini G, Fearon KC, Feldheiser A, Feldman LS et al. (2015). Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) for gastrointestinal surgery, part 1: pathophysiological considerations. Acta Anaesthesiol Scand. 59(10): 1212-1231. https://doi.org/10.1111/aas.12601; PMid:26346577 PMCid:PMC5049676

11. Shafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M, Zondervan K, Missmer SA. (2018). Risk for and consequences of endometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 51: 1-15. Epub 2018 Jul 3. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.06.001; PMid:30017581

12. Simoens S, Dunselman G, Dirksen C, Hummelshoj L, Bokor A, Brandes I et al. (2012). The burden of endometriosis: costs and quality of life of women with endometriosis and treated in referral centres. Hum Reprod. 27(5): 1292-1299. https://doi.org/10.1093/humrep/des073; PMid:22422778

13. Veeraswamy A, Lewis M, Mann A, Kotikela S, Hajhosseini B, Nezhat C. (2010). Extragenital endometriosis. Clin Obstet Gynecol. 53(2): 449-466. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181e0ea6e; PMid:20436322