Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 3(178): 73-79. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).7379
Овчаренко С. О., Суліменко О. М.
Багатопрофільний медичний центр «Лелека», м. Київ, Україна

Для цитування: Овчаренко СО, Суліменко ОМ. (2025). Визначення факторів ризику виникнення патології пуповини за анамнезом. Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 73-79. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).7379.
Стаття надійшла до редакції 25.03.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Мета – проаналізувати соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнез для визначення факторів ризику виникнення патології пуповини.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток жінок, із них відібрано 75 історій пологів у терміні від 28 до 41 тижня, серед яких 48 жінок становили основну (І) групу, яку поділено на такі підгрупи: Іа – 23 жінки з обвиттям пуповини навколо шиї і тулуба плода; Іб – 13 жінок із короткою пуповиною; Ів – 12 жінок із патологією судин пуповини (єдина артерія пуповини). Контрольну групу (КГ) становили 27 вагітних без патології пуповини плода. Проаналізовано особливості преморбідного тла, репродуктивний і гінекологічний анамнези та екстрагенітальну патологію в обстежених групах.
Результати. Встановлено, що в основній групі було більше штучних абортів порівняно з КГ. Також в основній групі жінки мали в анамнезі один і більше самовільних викиднів. Синдром затримки росту плода, анте- та інтранатальну загибель плода відзначили в анамнезі жінок основної групи; у вагітних КГ цих показників не виявили. За результатами оцінювання частоти екстрагенітальної патології спостерігали обтяжений соматичний анамнез як в основній групі, так і в КГ. Серцево-судинні ендокринні захворювання, патологія сечовидільної системи, запальні процеси репродуктивної системи і патологічні зміни шийки матки, питома вага гінекологічних захворювань на одну жінку майже вдвічі перевищували такі показники в КГ. Також слід вказати на високий рівень безпліддя як в основній групі, так і в КГ.
Висновки. Наявність екстрагенітальної та гінекологічної патології має значний взаємозвʼязок із вищою частотою виникнення патології пуповини. Існує потреба вдосконалення існуючих заходів діагностики та профілактики ускладнень вагітності у вигляді методів прегравідарної підготовки з урахуванням специфічних анамнестичних особливостей жінок.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пуповина, аномалії, перинатальна патологія, обвиття.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bala M. (2024). Gross anomalies of the umbilical cord and placental pathologies. Ege Tip Dergisi. 63(2): 158-165. https://doi.org/10.19161/etd.1317684

2. Bohîlțea RE, Dima V, Ducu I et al. (2022). Clinically Relevant Prenatal Ultrasound Diagnosis of Umbilical Cord Pathology. Diagnostics (Basel). 12(2): 236. https://doi.org/10.3390/diagnostics12020236; PMid:35204327 PMCid:PMC8871173

3. Dias Z, Kore S. (2023). Length of the umbilical cord and perinatal outcomes: study of 500 deliveries. New Indian J OBGYN. 9(2): 85-91. https://doi.org/10.21276/obgyn.2023.9.2.7

4. Dondiuc I, Alsatou A, Capros H. (2024). Impact of umbilical cord pathology on perinatal outcomes. Moldovan J Health Sci. 11(4): 10-14. https://doi.org/10.52645/MJHS.2024.4.02

5. Dubetskyi BI, Makarchuk OM, Zhurakivska OY et al. (2023). Pregnancy and umbilical cord pathology: structural and functional parameters. J Med Life. 16(8): 1282-1291. https://doi.org/10.25122/jml-2023-0025; PMid:38024812 PMCid:PMC10652671

6. Dubetskyi B, Makarchuk O, Andriiets O et al. (2023). Risk factors of umbilical cord pathology and negative perinatal consequences. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 12; 4(46): 12-20. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.4.46.2022.3

7. Eleje GU, Nwammuo CB, Nnamani KO et al. (2024). Double true umbilical cord knots coexisting with a nuchal cord with successful fetal outcome: A case report. SAGE Open Med Case Rep. 12: 2050313X241239524. https://doi.org/10.1177/2050313X241239524; PMid:38495733 PMCid:PMC10943703

8. Goshu B. (2022). Histopathologic impacts of diabetes mellitus on umbilical cord. Pediatr Health Med Ther. 13: 37-41. https://doi.org/10.2147/PHMT.S323812; PMid:35210900 PMCid:PMC8863384

9. Jain P, Aggarwal M, Ahuja M, Gupta S. (2021). Umbilical cord coiling index as a marker of perinatal outcome. Indian J Obstet Gynecol Res. 8(3): 349-353. https://doi.org/10.18231/j.ijogr.2021.068

10. Jauniaux E, Ebbing C, Oyelese Y et al. (2024). EAPM position statement: congenital anomalies of the umbilical cord. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 298: 61-65. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2024.04.044; PMid:38728843

11. Kalluru P, Kalluru H, Allagadda T et al. (2024). Abnormal umbilical cord coiling and pregnancy factors. J Turk Ger Gynecol Assoc. 25: 44-52. https://doi.org/10.4274/jtgga.galenos.2023.2023-3-3; PMid:38445471 PMCid:PMC10921081

12. Kulshrestha K, Sukla D, Verma K. (2021). Umbilical Cord Abnormalities and Maternal and Perinatal Outcome. J Clin Diagn Res. 15(8): QC06-10. https://doi.org/10.7860/JCDR/2021/46830.14720

13. Luo J, Zhou J, Huang K et al. (2021). Spontaneous umbilical cord vascular rupture during pregnancy. Res Square. Preprint. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-712163/v1

14. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

15. Mota F, Oliveira N, Fonseca M, Mimoso G. (2019). Spontaneous umbilical cord haematoma. BMJ Case Rep. 12: e229952. https://doi.org/10.1136/bcr-2019-229952; PMid:31217216 PMCid:PMC6586201

16. Pan S, Xu A, Lu X et al. (2024). Umbilical artery thrombosis risk factors and perinatal outcomes. BMC Pregnancy Childbirth. 24: 63. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06335-z; PMid:38355469 PMCid:PMC10865511

17. Sánchez-Trujillo L, García-Montero C, Fraile-Martinez O et al. (2022). Considering the Effects and Maternofoetal Implications of Vascular Disorders and the Umbilical Cord. Medicina (Kaunas). 58(12): 1754. https://doi.org/10.3390/medicina58121754; PMid:36556956 PMCid:PMC9782481

18. Tonni G, Lituania M, Cecchi A et al. (2023). Umbilical Cord Diseases Affecting Obstetric and Perinatal Outcomes. Healthcare. 11: 2634. https://doi.org/10.3390/healthcare11192634; PMid:37830671 PMCid:PMC10572758

19. Tonni G, Lituania M, Grisolia G et al. (2025). Placental and Umbilical Cord Anomalies Detected by Ultrasound: Part 2. J Clin Ultrasound. 53(4): 832-862. https://doi.org/10.1002/jcu.23909; PMid:40035148

20. Saji S, Hasegawa J, Nakamura M et al. (2023). Perinatal outcomes in isolated single umbilical artery. Ultrasound Obstet Gynecol. 62(S1): EP20.23. https://doi.org/10.1002/uog.27009

21. Wei J, Li Q, Zhai H. (2021). Umbilical artery thrombosis diagnosed at different gestational ages and fetal outcomes. BMC Pregnancy Childbirth. 21: 489. https://doi.org/10.1186/s12884-021-04264-9; PMid:34809600 PMCid:PMC8607721

22. Zhu Y, Beejadhursing R, Liu Y. (2021). Umbilical cord thrombosis in the third trimester: 10 cases. Arch Gynecol Obstet. 304(5): 1219-1225. https://doi.org/10.1007/s00404-020-05910-x; PMid:33389094

23. Zhang L, Delisle MF, Hendson G et al. (2023). Umbilical Cord Hemangioma with Significant Cord Edema. J Obstet Gynaecol Can. 45(11): 101785. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2021.06.012; PMid:34303858