Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 3(184): 14-19. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).1419
Atamoghlanova G. K.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку

Для цитування: Atamoghlanova GK. (2026). The Use of the Postnatal Depression Screening Scale for the early detection of postpartum depression and the assessment of the psychoemotional state of women in the postpartum period. Ukrainian Journal Health of Woman. 3(184): 14-19. doi: 10.15574/HW.2026.3(184).1419
Стаття надійшла до редакції 01.04.2026 р.; прийнята до друку 01.06.2026 р.

Післяпологова депресія (ППД) поширений психічний розлад післяпологового періоду, який може негативно впливати на материнське благополуччя та ранню взаємодію матері та дитини. Своєчасне виявлення вимагає практичних стандартизованих підходів до скринінгу.
Мета – оцінити корисність шкали скринінгу післяпологової депресії (PDSS) для раннього виявлення ППД та оцінки психоемоційного стану жінок у ранньому післяпологовому періоді.
Матеріали та методи. У порівняльному дослідженні взяло участь 106 жінок у ранньому післяпологовому періоді: 35 жінок із клінічно діагностованою ППД та 71 жінка з неускладненим фізіологічним післяпологовим перебігом та без ознак ППД. Психоемоційний статус оцінювали за допомогою 35-пунктової шкали PDSS; загальний бал ≥65 балів вказував на високий ризик ППД.
Результати. ППД було виявлено у 35/106 жінок (33,0%). Середній бал за шкалою PDSS становив 76,6±4,52 бала у групі ППД проти 43,66±1,0 бала в контрольній групі, абсолютна різниця між групами становила 32,94 бала. Усі 35 жінок із клінічно діагностованою ППД мали бал за шкалою PDSS ≥65 балів. Найчастішими проявами були порушення сну, нічні пробудження з панічними атаками, зниження апетиту та надмірна тривога щодо стану новонародженого; безсоння, труднощі з прийняттям рішень та думки про самоушкодження спостерігалися у 91,4%.
Висновок. Жінки з клінічно діагностованим ППД мали значно вищі бали за шкалою PDSS, ніж контрольна група, і всі жінки у групі ППД досягли порогу високого ризику PDSS. Ці результати підтверджують клінічну корисність PDSS для виявлення жінок, які потребують подальшої психологічної або психіатричної оцінки в ранньому післяпологовому періоді.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Для проведення дослідження було отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: післяпологова депресія, психоемоційний стан, скринінг, шкала скринінгу післяпологової депресії (PDSS).

ЛІТЕРАТУРА

1. Chechko N, Losse E, Frodl T, Nehls S. (2023). Baby blues, premenstrual syndrome and postpartum affective disorders: intersection of risk factors and reciprocal influences. BJPsych Open. 10: e3. https://doi.org/10.1192/bjo.2023.645; PMid:38268113 PMCid:PMC10897698

2. Gor'kovaya IA, Korgozha MA. (2018). The influence of pregnancy course and women's quality of life on the development of postpartum depression. Azimuth of Scientific Research: Pedagogy and Psychology. 7(4(25)): 293-296.

3. Ji QQ, Wang MY. (2025). Epidemiology, pathophysiology, and interventions for postpartum depression: a systematic review. World J Clin Cases. 13(29): 110948. https://doi.org/10.12998/wjcc.v13.i29.110948

4. Klein S, Błażek M, Świetlik D. (2024). Risk and protective factors for postpartum depression among Polish women: a prospective study. J Psychosom Obstet Gynaecol. 45(1): 2291634. https://doi.org/10.1080/0167482X.2023.2291634; PMid:38064700

5. Lakkis NA, Mahmassani DM. (2015). Screening instruments for depression in primary care: a concise review for clinicians. Postgrad Med. 127(1): 99-106. https://doi.org/10.1080/00325481.2015.992719; PMid:25526231

6. Long MM, Cramer RJ, Bennington L, Morgan FG, Wilkes CA, Fontanares AJ et al. (2020). Perinatal depression screening rates, correlates, and treatment recommendations in an obstetric population. Fam Syst Health. 38(4): 369-379. https://doi.org/10.1037/fsh0000531; PMid:33119369

7. Roumieh M, Bashour H, Kharouf M, Chaikha S. (2019). Prevalence and risk factors for postpartum depression among women seen at primary health care centres in Damascus. BMC Pregnancy Childbirth. 19(1): 519. https://doi.org/10.1186/s12884-019-2685-9; PMid:31870326 PMCid:PMC6929307

8. Saharoy R, Potdukhe A, Wanjari M, Taksande AB. (2023). Postpartum depression and maternal care: exploring the complex effects on mothers and infants. Cureus. 15(7): e41381. https://doi.org/10.7759/cureus.41381; PMid:37546054 PMCid:PMC10400812

9. Suryawanshi O, Pajai S. (2022). A comprehensive review on postpartum depression. Cureus. 14(12): e32745. https://doi.org/10.7759/cureus.32745

10. Valdes EG, Sparkman L, Aamar R, Steiner L, Gorman JM, Ittel V et al. (2023). Improving maternal mental health: assessing the extent of screening and training about peripartum depression. J Matern Fetal Neonatal Med. 36(1): 2155042. https://doi.org/10.1080/14767058.2022.2155042; PMid:36514834

11. Wang Z, Liu J, Shuai H, Cai Z, Fu X, Liu Y et al. (2021). Mapping global prevalence of depression among postpartum women. Transl Psychiatry. 11: 543. https://doi.org/10.1038/s41398-021-01663-6; PMid:34671011