Journal Health of Woman. 2026. 2(183): 134-140. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).134140

Дука Ю. М.
Дніпровський державний медичний університет, Україна

Для цитування: Дука ЮМ. (2026). Успішне ведення вагітності при потрійному позитивному антифосфоліпідному синдромі з обтяженим анамнезом: клінічний випадок. Український журнал Здоров'я жінки. 2(183): 134-140. doi: 10.15574/HW.2026.2(183).134140.
Стаття надійшла до редакції 13.12.2025 р.; прийнята до друку 22.03.2026 р.

Антифосфоліпідний синдром – найпоширеніша імуноопосередкована тромбофілія, до акушерських ускладнень якої належать рецидивні ранні викидні та дисфункція плаценти, яка може проявлятися у вигляді внутрішньоутробної загибелі плода, передчасних пологів, затримки внутрішньоутробного росту плода та/або розвитку прееклампсії (ПЕ).
Мета – проаналізувати ефективність своєчасного призначення патогенетично обґрунтованої покрокової вторинної профілактики в пацієнтки з первинним акушерським синдромом, обтяженим пізнім викиднем двійнею, на підставі оцінки перебігу у неї вагітності й післяпологового періоду.
Клінічний випадок. Жінка після втрати першої вагітності в терміні 21 тиж. звернулася на консультацію. Під час обстеження виявили «некритеріальні» поліморфізми генів тромбофілії, зниження активності протеїну S до рівня 27,5%, потрійну позитивність антифосфоліпідних антитіл: IgG до кардіоліпіну – >120 Од/мл, IgМ та IgG до β₂-глікопротеїну І – >200 Од/мл, вовчаковий антикоагулянт – 70,7 с, що вказало на вкрай високі ризики тромбоемболічних ускладнень. Вагітність настала на тлі терапії ацетилсаліциловою кислотою (АСК) у комбінації з низькомолекулярними гепаринами (НМГ) та кофакторною вітамінотерапією. Протягом вагітності пацієнтка отримувала НМГ, АСК, гідроксихлорохін. За результатами комбінованого скринінгу в І триместрі жінку віднесли до групи низького ризику розвитку ПЕ. У термінах 19-22, 32-33 тиж. проведене дослідження співвідношення водорозчинної тирозинкінази-1/плацентарного фактора росту (sFlt-1/PlGF). Вагітна була віднесена до групи низького ризику розвитку ранньої ПЕ та вкрай високого – пізньої. Дослідження sFlt-1/PlGF після 32 тиж. проводили кожні 2 тижні. Пологи відбулися в 39 тижнів мимовільно в головному передлежанні, без ускладнень. Народилася дівчинка масою тіла 2350 г, зростом 49 см, за шкалою Апгар 7/7 балів.
Висновок. Клінічний випадок – яскравий приклад того, як може якісно та ефективно працювати індивідуалізована, своєчасно призначена, адекватна профілактична терапія, що розпочата на прегравідарному етапі та прицільно змінювалася протягом гестаційного процесу з метою попередження розвитку плацента-асоційованих ускладнень.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтки.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, пізній викидень, двійня, антифосфоліпідний синдром, потрійна позитивність, тромбофілія, плацентарна дисфункція, профілактика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alijotas-Reig J, Esteve-Valverdeb E, Ferrer-Oliveras R, Sáez-Comet L, Lefkou E, Mekinian A et al. (2019, Apr). The European Registry on Obstetric Antiphospholipid Syndrome (EUROAPS): A survey of 1000 consecutive cases. Autoimmunity Reviews. 18(4): 406-414. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2018.12.006; PMid:30772493

2. Alnor AB, Gils C, Vinholt, PJ. (2024). Venous thromboembolism risk in adults with hereditary thrombophilia: a systematic review and meta-analysis. Ann Hematol. 103: 4285-4294. https://doi.org/10.1007/s00277-024-05926-2; PMid:39167180 PMCid:PMC11512919

3. Barbhaiya M, Zuily S, Naden R, Hendry A, Manneville F, Amigo MC et al. (2023, Oct). ACR/EULAR APS Classification Criteria Collaborators. 2023 ACR/EULAR antiphospholipid syndrome classification criteria. Ann Rheum Dis. 82(10): 1258-1270. https://doi.org/10.1136/ard-2023-224609; PMid:37640450

4. Bates SM, Rajasekhar A, Middeldorp S, McLintock C, Rodger MA, James AH et al. (2018, Nov). American Society of Hematology 2018 guidelines for management of venous thromboembolism: venous thromboembolism in the context of pregnancy. Blood Adv. 2(22):3317-3359. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2018024802; PMid:30482767 PMCid:PMC6258928

5. British Society for Haematology. (2024). Guidelines on the diagnosis and management of antiphospholipid syndrome. British Journal of Haematology. update.

6. Ghembaza A, Saadoun D. (2020, Nov 17). Management of Antiphospholipid Syndrome. Biomedicines. 8(11): 508. https://doi.org/10.3390/biomedicines8110508; PMid:33212808 PMCid:PMC7696303

7. Lazzaroni MG, Fredi M, Andreoli L, Chighizola CB, Del Ross T, Gerosa M et al. (2019, Aug 14). Triple Antiphospholipid (aPL) Antibodies Positivity Is Associated With Pregnancy Complications in aPL Carriers: A Multicenter Study on 62 Pregnancies. Front Immunol. 10: 1948. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.01948; PMid:31475009 PMCid:PMC6702797

8. Liontou S, Dagla M, Vivilaki V, Palaska E. (2025). Antiphospholipid syndrome and pregnancy: A review article. World Journal of Advanced Research and Reviews, 25(01): 143-151. https://doi.org/10.30574/wjarr.2025.25.1.0031

9. Meroni PL, Borghi MO, Grossi C, Chighizola CB, Durigutto P, Tedesco F. (2018, Jul). Obstetric and vascular antiphospholipid syndrome: same antibodies but different diseases? Nat Rev Rheumatol. 14(7): 433-440. https://doi.org/10.1038/s41584-018-0032-6; PMid:29891914

10. Miyakis S, Lockshin MD, Atsumi T, Branch DW, Brey RL, Cervera R et al. (2006, Feb). International consensus statement on an update of the classification criteria for definite antiphospholipid syndrome (APS). J Thromb Haemost. 4(2): 295-306. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2006.01753.x; PMid:16420554

11. Murvai VR, Galiș R, Panaitescu A, Radu CM, Ghitea TC, Trif P et al. (2025, Mar 24). Antiphospholipid syndrome in pregnancy: a comprehensive literature review. BMC Pregnancy Childbirth. 25(1): 337. https://doi.org/10.1186/s12884-025-07471-w; PMid:40128683 PMCid:PMC11934569

12. RCOG. (2015). Reducing the Risk of Venous Thromboembolism during Pregnancy and the Puerperium. Green-top Guideline No. 37a. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists.

13. Sammaritano LR, Bermas BL, Chakravarty EE, Chambers C, Clowse MEB, Lockshin MD et al. (2020, Apr). American College of Rheumatology Guideline for the Management of Reproductive Health in Rheumatic and Musculoskeletal Diseases. Arthritis Rheumatol. 72(4): 529-556. https://doi.org/10.1002/art.41191; PMid:32090480

14. Schreiber K, Hunt BJ. (2019, Sep). Managing antiphospholipid syndrome in pregnancy. Thromb Res. 181; Suppl 1: S41-S46. https://doi.org/10.1016/S0049-3848(19)30366-4; PMid:31477227

15. Tektonidou MG, Andreoli L, Limper M, Amoura Z, Cervera R, Costedoat-Chalumeau N et al. (2019, Oct). EULAR recommendations for the management of antiphospholipid syndrome in adults. Ann Rheum Dis. 78(10): 1296-1304. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2019-215213; PMid:31092409 PMCid:PMC11034817