Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 55-62. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).5562
Чернов А. В., Сербенюк А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ, Сербенюк АВ. (2026). Судинні фактори росту як маркери діагностики ступеню тяжкості прееклампсії та терміну пролонгування вагітності у жінок, які народжують уперше. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 55-62. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).5562.
Стаття надійшла до редакції 28.12.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Мета – визначити роль судинних факторів росту в розвитку та прогресуванні прееклампсії (ПЕ) у жінок, які народжують уперше, для оптимізації акушерської тактики у цієї категорії вагітних.
Матеріали та методи. Проаналізовано 101 історію вагітності у терміні від 28 до 40 тижнів у жінок, які народжували уперше. І група – 40 вагітних із помірною ПЕ, ІІ група – 36 вагітних із тяжкою ПЕ, контрольна група (КГ) – 25 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження вмісту sFlt-1 (розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1), білків PlGF (плацентарний фактор росту) та розчинного ендогліну (sEng) проводили методом імуноферментного аналізу.
Результати. У І групі рівень sFlt-1 склав 36124,6±4820,2 пг/мл, що було достовірно нижче порівняно з вагітними ІІ групи (54826,4±442,2 пг/мл) і достовірно вище порівняно з вагітними КГ (3299,4±144,2 пг/мл). Рівень sEng у І та ІІ групах виявився достовірно вищим, ніж у КГ, і становив 69940±1234,2 пг/мл та 92580±1784,4 пг/мл проти 5440±684,6 пг/мл відповідно, при цьому в І групі цей показник був достовірно меншим, ніж у ІІ групі. Рівень PlGF у І групі (64,8±4,6 пг/мл) та у ІІ групі (48,2±4,2 пг/мл) був достовірно нижчим порівняно з КГ (428,8±46,2 пг/мл), водночас у І групі вміст PlGF виявився достовірно вищим, ніж у ІІ групі. Ангіогенний коефіцієнт (sFlt-1/PlGF) у терміні від 28 до 34 тижнів у І групі дорівнював 557,47±42,8, що було достовірно нижче за показник II групи (1137,47±62,2) і достовірно вище порівняно з КГ (7,69±2,2).
Висновки. Для вагітних із ПЕ, які народжують уперше, характерний розвиток дисбалансу ангіогенних факторів росту з переважанням антиангіогенних та дефіцитом проангіогенних агентів. При високих значеннях співвідношення sFlt-1/PlGF тривало пролонгувати вагітність неможливо у зв’язку з прогресуванням ПЕ та/або погіршенням стану плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні, жінки, які народжують уперше, гіпертензивні розлади, прееклампсія, судинно-ендотеліальний фактор росту, плацентарний фактор росту, розчинна fms-подібна тирозинкіназа-1, розчинний ендоглін, ангіогенний коефіцієнт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Amelio GS, Provitera L, Raffaeli G, Tripodi M, Amodeo I, Gulden S et al. (2022, Nov 4). Endothelial dysfunction in preterm infants: The hidden legacy of uteroplacental pathologies. Front Pediatr. 10: 1041919. https://doi.org/10.3389/fped.2022.1041919; PMid:36405831 PMCid:PMC9671930

2. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2021). Fetal growth restriction: ACOG Practice Bulletin No. 204. Obstetrics & Gynecology. 137(2): e16-e28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004251; PMid:33481528

3. Chaemsaithong P, Sahota DS, Poon LC. (2022., Feb). First trimester preeclampsia screening and prediction. Am J Obstet Gynecol. 226; 2 Suppl: S1071-S1097.e2. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.07.020; PMid:32682859

4. Cindrova-Davies T, Sferruzzi-Perri AN. (2022, Nov). Human placental development and function. Semin Cell Dev Biol. 131: 66-77. https://doi.org/10.1016/j.semcdb.2022.03.039; PMid:35393235 PMCid:PMC10682727

5. Cohen Y, Gutvirtz G, Avnon T, Sheiner E. (2024). Chronic Hypertension in Pregnancy and Placenta-Mediated Complications Regardless of Preeclampsia. Journal of Clinical Medicine. 13(4): 1111. https://doi.org/10.3390/jcm13041111; PMid:38398426 PMCid:PMC10889586

6. Correa‐de‐Araujo R, Yoon S. (2020). Clinical Outcomes in High-Risk Pregnancies Due to Advanced Maternal Age. Journal of Women's Health. 30: 160-167. Epub 2020 Nov 13. https://doi.org/10.1089/jwh.2020.8860; PMid:33185505 PMCid:PMC8020515

7. Gingrich J, Ticiani E, Veiga-Lopez A. (2020, Jul). Placenta Disrupted: Endocrine Disrupting Chemicals and Pregnancy. Trends Endocrinol Metab. 31(7): 508-524. Epub 2020 Apr 2. https://doi.org/10.1016/j.tem.2020.03.003; PMid:32249015 PMCid:PMC7395962

8. Guarga Montori M, Álvarez Martínez A, Luna Álvarez C, Abadía Cuchí N, Mateo Alcalá P, Ruiz-Martínez S. (2021, Jan). Advanced maternal age and adverse pregnancy outcomes: A cohort study. Taiwan J Obstet Gynecol. 60(1): 119-124. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2020.11.018; PMid:33494983

9. Gunderson E, Greenberg M, Najem M, Sun B, Alexeeff SE, Alexander J et al. (2025). Severe Maternal Morbidity Associated With Chronic Hypertension, Preeclampsia, and Gestational Hypertension. JAMA Network Open. 8(1): e2451406. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.51406; PMid:39874039 PMCid:PMC11775729

10. Gusella A, Martignoni G, Giacometti C. (2024, Jul 18). Behind the Curtain of Abnormal Placentation in Pre-Eclampsia: From Molecular Mechanisms to Histological Hallmarks. Int J Mol Sci. 25(14): 7886. https://doi.org/10.3390/ijms25147886; PMid:39063129 PMCid:PMC11277090

11. Hug L, You D, Blencowe H, Mishra A, Wang Z, Fix MJ et al. (2021, Aug 28). Global, regional, and national estimates and trends in stillbirths from 2000 to 2019: a systematic assessment. Lancet. 398(10302): 772-785. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)01112-0; PMid:34454675 PMCid:PMC8417352

12. Ives CW, Sinkey R, Rajapreyar I, Tita AT, Oparil S. (2020). Preeclampsia – pathophysiology and clinical presentations. Journal of the American College of Cardiology. 76(14): 1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135 PMCid:PMC12042644

13. Jansen CHJR, Kastelein AW, Kleinrouweler CE, Van Leeuwen E, De Jong KH et al. (2020, Aug). Development of placental abnormalities in location and anatomy. Acta Obstet Gynecol Scand. 99(8): 983-993. https://doi.org/10.1111/aogs.13834; PMid:32108320 PMCid:PMC7496588

14. Levine RJ, Maynard SE, Qian C, Lim KH, England LJ, Yu KF et al. (2004). Circulating angiogenic factors and the risk of preeclampsia. The New England Journal of Medicine. 350(7): 672-683. Epub 2004 Feb 5. https://doi.org/10.1056/NEJMoa031884; PMid:14764923 PMCid:PMC12042644

15. Maynard SE, Karumanchi SA. (2011). Angiogenic factors and preeclampsia. Seminars in Nephrology. 31(1): 33-46. https://doi.org/10.1016/j.semnephrol.2010.10.004; PMid:21266263 PMCid:PMC3063446

16. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

17. Moyer C, Lawrence E, Beyuo T et al. (2023). Stalled progress in reducing maternal mortality globally: what next? The Lancet, 401: 1060-1062. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00518-4; PMid:36924780

18. Opichka MA, Rappelt MW, Gutterman DD, Grobe JL, McIntosh JJ. (2021, Nov 6). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells. 10(11): 3055. https://doi.org/10.3390/cells10113055; PMid:34831277 PMCid:PMC8616535

19. Poon LC, Shennan A, Hyett JA, Kapur A, Hadar E, Divakar H et al. (2019, May). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int J Gynaecol Obstet. 145; Suppl 1: 1-33. doi: 10.1002/ijgo.12802. Erratum in: Int J Gynaecol Obstet. 2019 Sep; 146(3): 390-391. https://doi.org/10.1002/ijgo.12892; PMid:31378938

20. Ratnik K, Rull K, Aasmets O, Kikas T, Hanson E, Kisand K et al. (2022, Jul 27). Novel Early Pregnancy Multimarker Screening Test for Preeclampsia Risk Prediction. Front Cardiovasc Med. 9: 932480. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.932480; PMid:35966513 PMCid:PMC9363612

21. Roberts JM, Bell MJ. (2013). If we know so much about preeclampsia, why haven't we cured the disease? Journal of Reproductive Immunology. 99(1-2): 1-9. Epub 2013 Jul 25. https://doi.org/10.1016/j.jri.2013.05.003; PMid:23890710 PMCid:PMC4066309

22. Ryan K, McGrath L, Brookfield K. (2024). Hypertension Management in Pregnancy. Annual Review of Medicine. 75: 251-264. https://doi.org/10.1146/annurev-med-050423-085626; PMid:39586030

23. Shibuya M. (2013). Vascular endothelial growth factor and its receptor system: physiological functions in angiogenesis and pathological roles in various diseases. Journal of Biochemistry. 153(1): 13-19. Epub 2012 Nov 21. https://doi.org/10.1093/jb/mvs136; PMid:23172303 PMCid:PMC3528006

24. Venkatesha S, Toporsian M, Lam C, Hanai J, Mammoto T, Kim YM et al. (2006). Soluble endoglin contributes to the pathogenesis of preeclampsia. Nature Medicine. 12(6): 642-649. Epub 2006 Jun 4. Erratum in: Nat Med. 2006 Jul; 12(7): 862. https://doi.org/10.1038/nm1429; PMid:16751767 PMCid:PMC12042644

25. Voskamp L, Rousian M, Koerts J et al. (2025). Risk factors for chronic hypertension 5 years after a pregnancy complicated by preeclampsia: a systematic review and meta-analysis. Journal of Hypertension. 43: 939-948. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000003995; PMid:40079836 PMCid:PMC12052050

26. Wardinger JE, Vadakekut ES. (2025, Dec 1). Placental Insufficiency. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan-.

27. Wolf M, Shah A, Lam C, Martinez A, Smirnakis KV, Epstein FH et al. (2005). Circulating levels of the antiangiogenic marker sFlt-1 are increased in first versus second pregnancies. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 193(1): 16-22. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.03.016; PMid:16021053

28. Wu P, Green M, Myers JE. (2023, Jun 30). Hypertensive disorders of pregnancy. BMJ. 381: e071653. https://doi.org/10.1136/bmj-2022-071653; PMid:37391211

29. Zhou Q, Acharya G. (2022, Apr 28). Editorial: Placental Hormones and Pregnancy-Related Endocrine Disorders. Front Endocrinol (Lausanne). 13: 905829. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.905829; PMid:35573985 PMCid:PMC9097261