PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):80-84; doi 10.15574/PP.2014.58.80

Стан ниркового кровотоку та ендотеліальної функції нирок у підлітків з артеріальною гіпертензією та гіперурикемією 
 

Коренєв М. М., Бессонова І. М.

ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна 
 

Мета — вивчити особливості ниркового кровотоку, ранні ознаки порушення ендотеліальної функції клубочкового і тубулярного апарату нирок у підлітків з артеріальною гіпертензією з урахуванням індексу маси тіла і рівня сечової кислоти сироватки крові. 
 

Пацієнти та методи. Обстежено 105 юнаків з артеріальною гіпертензією у віці 14–18 років, з яких 29 (27,6%) мали нормальну масу тіла, 20 (19,0%) — надлишкову, 56 (53,3%) — ожиріння. Рівень сечової кислоти сироватки крові визначено ензиматичним колориметричним методом, мікроальбумінурії — імуноферментним, β2 мікроглобуліну сироватки крові — радіоімунологічним. Вивчено азотовидільну, фільтраційну, реабсорбційну функції нирок. Проведено ультразвукову оцінка ренального кровотоку. 
 

Результати. У 56,2% підлітків з артеріальною гіпертензією виявлено гіперурикемію, частота якої збільшувалася при поєднанні артеріальної гіпертензії з ожирінням. Гіперурикемія впливала на азотовидільну функцію нирок, показники пружноеластичних властивостей ниркових судин (Ratio) і функцію ендотелію (МАУ). 
 

Висновки. У підлітків з артеріальною гіпертензією вже на ранніх етапах розвитку захворювання змінювалися показники ниркового кровотоку, виявлялися ознаки ендотеліальної дисфункції. Факторами, які визначали розвиток даних змін, було ожиріння та гіперурикемія. Найбільший вплив на функціональний стан нирок, пружноеластичні властивості ренальних судин, функцію ендотелію гломерулярного апарату чинила гіперурикемія. 
 

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, підлітки, гіперурикемія, нирки, ендотеліальна дисфункція. 
 

Література:

1. Бондарь ВН, Клочко ВВ, Чернышова ЕС. 2012. Клинические особенности эндотелиальной дисфункции при артериальной гипертензии в сочетании с метаболическим синдромом. Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник Укр. мед. стоматол. академії. 3(39): 16–19.

2. Куркина ТВ и др. 2011. Дисфункция почек и состояние метаболических и гемодинамических факторов у больных артериальной гипертензией. Саратовский научно-медицинский журнал. 7,4: 837–842.

3. Каладзе НН, Янина ТЮ. 2013. Роль функции эндотелия в патогенезе первичной артериальной гипертензии у детей. Здоровье ребенка. 1(44): 146–149.

4. Коррекция гиперурикемии как фактора риска сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности: метод. рек. ХМАПО; сост. Бильченко АВ. К, 2010: 12.

5. Макєєва НІ. 2010. Стан внутрішньоренальної гемодинаміки і тубулярного апарату нирок у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу з нормоальбумінурією. Проблеми ендокринної патології. 1: 51–55.

6. Атюнина ИВ и др. 2012. Мочевая кислота и функция эндотелия микроциркуляторного русла у больных на ранних стадиях артериальной гипертонии. Системные гипертензии. 2: 29–33.

7. Плотникова ИВ, Безляк ВВ, Ковалев ИА. 2011. Влияние факторов риска развития сердечно-сосудистых заболеваний на формирование эссенциальной артериальной гипертензии в подростковом возрасте. Педиатрия. 5: 11–15.

8. Маянская СД и др. 2009. Ранние маркеры дисфункции эндотелия в динамике развития артериальной гипертонии у лиц молодого возраста. Казанский медицинский журнал. 90,1: 32–37.

9. Ребров АП, Куклина АЛ. 2012. Взаимосвязи функционального состояния почек и эндотелиальной дисфункции у больных артериальной гипертензией. Клиническая нефрология. 5–6: 19–23.

10. Болотова НВ и др. 2013. Факторы риска формирования артериальной гипертензии у детей и подростков с ожирением. Педиатрия. 5: 40–41.

11. Шарипова ГХ, Чазова ИЕ. 2008. Особенности поражения почек при артериальной гипертонии с наличием и отсутствием метаболического синдрома. Рос кардиол журнал. 6: 4–10.

12. Шишкин АН, Лындина МЛ. 2009. Эндотелиальная дисфункция, метаболический синдром и микроальбуминурия. Нефрология. 13,3: 24–32.

13. Чазова ИЕ, Ратова ЛГ, Амбатьелло ЛГ. 2008. Значение микроальбуминурии у больных артериальной гипертензией и возможности ее лечения. Системные гипертензии. 6: 25–28.

14. Diego Real de Asъa et al. 2012. A Study on the Relationship between Serum Beta 2-Microglobulin Levels, Underlying Chronic Kidney Disease, and Peripheral Arterial Disease in High-Vascular-Risk Patients. Int. Cardiovasc. Res. J. 6(4): 107–112. PMid:24757603 PMCid:PMC3987415

15. Rheeder P. et al. 2012. Beta-2 microglobulin as a predictor of peripheral arterial disease in diabetes: the effect of estimated glomerular filtration. Jemdsa. 17, 3: 141–144.

16. Keisuke Kawai et al. 2010. Serum beta2-microglobulin concentration as a novel marker to distinguish levels of risk in acute heart failure patients. Journal of Cardiology. 55, 1: 99–107. http://dx.doi.org/10.1016/j.jjcc.2009.10.003

PMid:20122555

17. Zoccali C, Mario R, Mallamaci F. et al. 2006. Uric acid and endothelial dysfunction in essential hypertension. J. Am. Soc. Nephrol. 17: 1466–1471. http://dx.doi.org/10.1681/ASN.2005090949

PMid:16611716

18. Volpe M. 2008. Microalbuminuria Screening in Patients With Hyprtension: Recommendation for Clinical Practice. Int. J. Clin. Pract. 62, 1: 97–108. http://dx.doi.org/10.1111/j.1742-1241.2007.01620.x

PMid:17971155