• Шляхи підвищення ефективності реабілітації дітей із хронічною ревматичною хворобою серця 
ua До змісту

Шляхи підвищення ефективності реабілітації дітей із хронічною ревматичною хворобою серця 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):93-96; doi 10.15574/PP.2014.58.93

Шляхи підвищення ефективності реабілітації дітей із хронічною ревматичною хворобою серця 

Боярчук О. Р.

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна 
 

Мета — провести аналіз літературних джерел і особистих даних щодо удосконалення вторинної профілактики гострої ревматичної лихоманки та реабілітації дітей із хронічною ревматичною хворобою серця. 
 

Пацієнти та методи. Аналіз проведено на основі обстеження 71 дитини віком 4–17 років: 23 дітей із гострою ревматичною лихоманкою і 48 пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця. Гостру ревматичну лихоманку діагностовано за критеріями Киселя—Джонса (у модифікації Асоціації ревматологів України, 2004), а хронічну ревматичну хворобу серця — за наявності вади серця чи післязапального краєвого фіброзу стулок клапанів серця після перенесеної гострої ревматичної лихоманки. Використано загальноприйняті в медицині методи статистики із застосуванням пакету програм Statisticа 6,0. Для виявлення статистично значущих відхилень використано непараметричний χ2-критерій для порівняння частотних величин. За достовірність результатів приймали відмінність при p<0,05. 
 

Результати. Доведено доцільність урахування фармакокінетики дюрантних форм пеніциліну для визначення кратності введення препаратів. Для збільшення прихильності пацієнта до тривалої антибактеріальної терапії слід проводити роз'яснювальну роботу серед дітей та їхніх батьків щодо необхідності та переваг терапії. 
 

Висновки. Враховуючи сучасні погляди на патогенез захворювання, комплексна профілактика та реабілітація хронічної ревматичної хвороби серця має включати засоби патогенетичної терапії. 
 

Ключові слова: гостра ревматична лихоманка, хронічна ревматична хвороба серця, вторинна профілактика, діти. 
 

Література:

1. Белов БС. 2006. Острая ревматическая лихорадка у подростков. Вопросы современной педиатрии. 5;2: 56—61.

2. Боярчук ОР. 2012. Імунокоригуюча терапія в дітей з хронічною ревматичною хворобою серця. Вісник наук досліджень. 3: 127—129.

3. Волосовець ОП. 2010. Гостра ревматична лихоманка як проблема сучасної дитячої ревматології. Здоровье ребенка. 3(24): 106—110.

4. Ганджа ІМ. 2000. До питання про попередження рецидивів ревматизму. Укр ревматологічний журнал. 1: 44—46.

5. Ілляш МГ, Мотюк ГА, Гавриленко ГІ. 2007. Лікування хворих на ревматичні вади серця. Укр ревматологічний журнал. 3(29): 74.

6. Мамалуй НІ, Савво ВМ. 2007. Повторна ревматична лихоманка у дітей та підлітків: фактори ризику і еволюція. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 4: 76.

7. Насонова ВА, Кузьмина НН, Белов БС. 2004. Классификация и номенклатура ревматической лихорадки. Педиатрия. 3: 5—9.

8. Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей. Наказ МОЗ України від 19.07.2005 р. № 362. www.moz.gov.ua.

9. Прохоров ЕВ, Челпан ЛЛ, Островский ИМ и др. 2006. Пути повышения эффективности противорецидивного лечения острой ревматической лихорадки у детей. Современная педиатрия. 3(12): 154—155.

10. Якубовська ІО, Сарапук ОР. 2008. Імунокорекція та імунопрофілактика у хворих на хронічну ревматичну хворобу серця. Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Современная кардиология — от науки к практике. Научно-практ конференц. Феодосия. 30.0941, 2.10.2008. Материалы конференц. Феодосия. 144;V: 159—160.

11. Pelajo CF, Lopez- Benitez JM, Torres JM, de Oliveira SK. 2010. Adherence to secondary prophylaxis and disease recurrence in 536 Brazilian children with rheumatic fever. Pediatr Rheumatol Online J. 8: 22.

12. Carapetis JR, Brown A, Wilson NJ et al. 2007. An Australian guideline for rheumatic fever and rheumatic heart disease: an abridged outline. Med J Aust. 186: 581—586.

13. Cilliers AM, Manyemba J, Saloojee H. 2003. Anti-inflammatory treatment for carditis in acute rheumatic fever. Cochrane Database Syst Rev. CD003176.

14. Atatoa-Carr P, Lennon D, Wilson N. 2008. Rheumatic fever diagnosis, management, and secondary prevention: a New Zealand guideline. The New Zealand Medical Journal. 121;1271: 59—69.

15. Carapetis JR, Zuhlke LJ. 2011. Global research priorities in rheumatic fever and rheumatic heart disease. Ann Pediatr Card. 4: 4—12.

16. Cassidy JT, Petty RE. 2005. Textbook of Pediatric Rheumatology. Elsevier Saunders: 614—629.

17. Voss LM, Wilson NJ, Neutze JM et al. 2001. Intravenous immunoglobulin in acute rheumatic fever: a randomized control trial. Circulation. 103: 401—406.

18. Manyemba J, Mayosi BM. 2003. Intramuscular penicillin is more effective than oral penicillin in secondary prevention of rheumatic fever — a systematic review. S Afr Med J. 93(3): 212—218.

19. Gerber MA, Baltimore RS, Eaton CB. 2009. Prevention of rheumatic fever and diagnosis and treatment of acute Streptococcal pharyngytis: a scientific statement from the American Heart Association Rheumatic Fever, Endocarditis, and Kawasaki Disease Committee of the Council on Cardiovascular Disease in the Young, the Interdisciplinary Council on Functional Genomics and Translational Biology, and the Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Academy of Pediatrics. Circulation. 119(11): 1541—1551.

20. Lue HC, Wu MH, Wang JK et al. 1996. Three- versus four-week administration of benzathine penicillin G: effects on incidence of streptococcal infections and recurrences of rheumatic fever. Pediatrics. 97: 984—988.

21. WHO Expert Consultation on Rheumatic Fever and Rheumatic Heart Disease. Rheumatic fever and rheumatic heart disease: report of a WHO Expert Consultation, Geneva, 29 October — 1 November 2001: WHO technical report series. 2004. 923: 122.