Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 39-44. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).3944
Галич С. Р.
Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса, Україна

Для цитування: Галич СР. (2025). Рухова активність плода в умовах небезпечних воєнних подій. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(104): 39-44. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).3944
Стаття надійшла до редакції 28.08.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.
Воєнні події супроводжуються інтенсивним психоемоційним стресом, який впливає на перебіг вагітності та розвиток плода. Рухова активність плода є важливим маркером його функціонального стану та потенційної реакції на стресові чинники.
Мета – оцінити особливості рухової активності плода у терміні гестації понад 22 тижні в умовах воєнних подій для оптимізації перинатального супроводу.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 138 вагітних жінок. Оцінку рухової активності плода здійснювали шляхом анкетування матерів щодо змін рухів плода під час воєнних подій. Ультразвукові дослідження не проводилися з етичних міркувань, оскільки жінки перебували в укриттях під час обстрілів. Виділено такі типи змін рухової активності: відсутність змін, посилення, зменшення та відстрочена активність. Статистичний аналіз виконано з використанням χ²-критерію Пірсона (рівень значущості p<0,05).
Результати. У 63,0% випадків змін рухової активності плода не відзначалося. У 37,0% спостережень реєстрували різні варіанти змін: посилення рухової активності – у 19,6%, зменшення – у 8,0%, відстрочена активність – у 9,4%. Аналіз залежно від терміну гестації виявив варіабельність реакцій, найбільш виражену у термінах 22-30 та 31-36 тижнів вагітності.
Висновки. Отримані дані свідчать, що рухова активність плода є чутливим показником впливу екстремального материнського стресу в умовах воєнних подій. Анкетування матерів може розглядатися як доцільний та етично прийнятний метод оцінки стану плода в кризових умовах і має практичне значення для перинатального спостереження.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: плід, рухова активність, вагітність, воєнний стрес, перинатальний супровід.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antypkin YG, Marushko RV, Dudina OO, Bondarenko NY, Polyanska LO. (2024). Characteristics of perinatal care in Ukraine during martial law. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 4(100): 12-21. https://doi.org/10.15574/PP.2024.4(100).1221

2. Ayala K, Huynh C, Voegtline K, Rutherford HJV. (2024). Made to move: a review of measurement strategies to characterize heterogeneity in normal fetal movement. Infant Behav Dev. 75: 101949. https://doi.org/10.1016/j.infbeh.2024.101949; PMid:38663329

3. Di Napoli A, Luu TM, Seckl JR et al. (2024). Adverse fetal and neonatal impact of war conflicts during pregnancy: a systematic review. Int J Gynecol Obstet. 166(2): 310-320. https://doi.org/10.1002/ijgo.15112; PMid:37807589

4. Feldman R, Vengrober A, Eidelman-Rothman M et al. (2021). War trauma and infant motor, cognitive, and socioemotional development. Dev Psychopathol. 33(1): 212-226. doi: 10.1017/S0954579420001369.

5. Grof S. (1975). Realms of the Human Unconscious: Observations from LSD Research. New York: E.P. Dutton.

6. Gui Y, Wei Q, Shi Y, Zhang Y, Shi H, Xiao X. (2024). Prenatal maternal stress, sleep quality, and neonatal birth weight: a prospective cohort study. Stress Health. 40(5): e3419. Epub 2024 May 8. https://doi.org/10.1002/smi.3419; PMid:38717279

7. Kovalenko O, Shevchenko N. (2024). Effect of war on psychological state of pregnant women. Visnyk Donetskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Psykholohiia. 1(4): 63-71. https://doi.org/10.31558/2786-8745.2024.1(4).7; PMid:28725339

8. Kurjak A, Andonotopo W, Stanojevic M et al. (2005). Longitudinal study of fetal behavior by 4D sonography. Ultrasound Rev Obstet Gynecol. 5: 259-268. https://doi.org/10.3109/14722240500386727

9. Kurjak A, Antsaklis P, Stanojevic M, Vladareanu R, Vladareanu S, Moreira Neto R et al. (2017). Multicentric studies of the fetal neurobehavior by KANET test. J Perinat Med. 45(5): 567-575. https://doi.org/10.1515/jpm-2016-0409

10. Kurjak A, Stanojevic M, Andonotopo W et al. (2016). Neurobehavioral assessment of the fetus: clinical and research perspectives. J Matern Fetal Neonatal Med. 29(23): 3767-3775. doi: 10.1080/14767058.2015.1120642.

11. Lai K, Hsu CH, Lin YC et al. (2019). Fetal movements as a predictor of perinatal health. J Matern Fetal Neonatal Med. 32(5): 789-796. doi: 10.1080/14767058.2017.1367420.

12. Lai K, Hsu CH, Lin YC et al. (2024). The association between increased fetal movements in the third trimester and perinatal outcomes: systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth. 24: 123. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06547-3; PMid:38750467 PMCid:PMC11095027

13. Makhno O, Kurylo T, Hryhorenko A et al. (2025). War in Ukraine vs. motherhood: mental health self-perceptions of relocated pregnant women and new mothers. BMC Pregnancy Childbirth. 25: 146. https://doi.org/10.1186/s12884-025-07346-0; PMid:40057739 PMCid:PMC11889800

14. McGowan EC, Du N, Hawes K et al. (2024). Partner military deployment during wartime is associated with maternal depression and impaired maternal-infant attachment. J Affect Disord. 345: 142-149. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.11.012; PMid:37949241

15. Mélançon J, Bernard N, Forest JC, Tessier R, Tarabulsy GM et al. (2020). Impact of maternal prenatal psychological stress on birth weight. Health Psychol. 39(12): 1100-1108. https://doi.org/10.1037/hea0001017; PMid:33252933

16. Monk C, Lugo-Candelas C, Trumpff C. (2019). Prenatal developmental origins of future psychopathology: mechanisms and pathways. Annu Rev Clin Psychol. 15: 317-344. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-050718-095539; PMid:30795695 PMCid:PMC7027196

17. Prechtl HFR, Einspieler C, Cioni G, Bos AF, Ferrari F, Sontheimer D. (1997). An early marker for neurological deficits after perinatal brain lesions. Lancet. 349(9062): 1361-1363. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)10182-3; PMid:9149699

18. Rahman A, Riaz N, Dawson KS et al. (2016). Psychological distress and its associations with past events in pregnant women affected by armed conflict. Int J Ment Health Syst. 10: 7. doi: 10.1186/s13033-016-0036-0.

19. Rattanasak A, Jumphoo T, Kokkhunthod K, Pathonsuwan W, Nualsri R, Thanonklang S et al. (2025). Lightweight deep learning approaches on edge devices for fetal movement monitoring. Biosensors. 15(10): 662. https://doi.org/10.3390/bios15100662; PMid:41149316 PMCid:PMC12563526

20. Selye H. (1949). The general adaptation syndrome and the diseases of adaptation. J Clin Endocrinol. 1946;. 6(2): 117-230. https://doi.org/10.1210/jcem-6-2-117; PMid:21025115

21. Smith OM, Garcez FB, Eswaran H. (2015). Quantitative analysis of fetal motor behavior using actocardiography. Early Hum Dev. 91(11): 781-787. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2015.08.015; PMid:26432180

22. Spicher L, Bell C, Sienko KH, Huan X. (2025). Comparative analysis of machine learning approaches for fetal movement detection with linear acceleration and angular rate signals. Sensors (Basel). 25(9): 2944. https://doi.org/10.3390/s25092944; PMid:40363381 PMCid:PMC12074447

23. Taubman-Ben-Ari O, Chasson M, Abu Sharkia S. (2024). Maternal psychological responses during regional war: stress, anxiety, and fear of childbirth. Arch Womens Ment Health. 27(1): 45-54. doi: 10.1007/s00737-023-01345-1.

24. Zaporozhan VN, Galych SR, Dolhushyna EV. (2012). Dynamics of motor and facial reactions of healthy children during the intrauterine period of life. Reproductive Endocrinology. 3(5): 5-9. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2012.5.5-9

25. Zijlmans MAC, Riksen-Walraven JM, de Weerth C. (2015). Associations between maternal prenatal cortisol concentrations and child outcomes: a systematic review. Neurosci Biobehav Rev. 53: 1-24. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2015.03.015; PMid:25861855