Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 1(129): 28-34. doi 10.15574/SP.2023.129.28
Рак Л. І., Кашкалда Д. А., Водолажський М. Л.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків

Для цитування: Рак ЛІ, Кашкалда ДА, Водолажський МЛ. (2023). Рівень гормонів у підлітків із фізіологічним і патологічним перебігом пубертатного періоду за різної інтенсивності фізичної активності. Сучасна педіатрія. Україна. 1(129): 28–34. doi 10.15574/SP.2023.129.28.
Стаття надійшла до редакції 03.12.2022 р., прийнята до друку 07.02.2023 р.

Наукові дані свідчать про глобальну пандемію рухової інертності підлітків, яка призводить до розвитку низки хронічних захворювань. Водночас регулярні фізичні вправи сприятливо впливають на ріст і статевий розвиток дітей і підлітків.
Мета – оцінити вплив фізичної активності (ФА) на гормональний спектр крові підлітків із фізіологічним і патологічним перебігом пубертатного періоду.
Матеріали та методи. Обстежено 55 хлопчиків і 46 дівчаток віком 11-17 років. Визначено концентрацію загального тестостерону, естрадіолу, кортизолу, пролактину імуноферментним методом, вміст серотоніну – флуорометричним методом. ФА підлітків оцінено за допомогою IPAQ (Міжнародний опитувальник із фізичної активності).
Залежно від перебігу пубертатного періоду підлітки поділені на дві групи: 1-ша група – діти з фізіологічним статевим розвитком; 2-га – діти з патологічним перебігом пубертату (хлопчики із затримкою статевого розвитку та дівчатка з розладами менструальної функції). За рівнем ФА підлітки поділені на дві групи: з низьким (<7 балів) і високим рівнем (>9 балів) рухової активності.
Результати. Встановлено, що у хлопчиків із фізіологічним перебігом пубертату висока ФА порівняно з низькою активністю призводить до збільшення концентрації тестостерону, позитивно впливає на фізичний розвиток. За патологічного перебігу пубертату висока ФА, навпаки, знижує вміст тестостерону і, можливо, погіршує статевий розвиток хлопчиків.
У дівчаток висока ФА на тлі фізіологічного перебігу пубертату призводить до збільшення вмісту серотоніну – показника стрес-лімітуючої системи. За патологічного перебігу пубертатного періоду висока ФА виявляє позитивний ефект, знижуючи рівень тестостерону і пролактину, порівняно з низькою активністю, що може сприяти нормалізації менструальної функції, а також зниженню стресових ситуацій.
Висновки. Фізична активність у підлітків має й надалі стимулюватися з огляду на її позитивний вплив на гормональний спектр крові. Однак слід враховувати гендерні відмінності, статус статевого розвитку та різні механізми адаптації дівчаток і хлопчиків до ФА. Дуже важливо визначити оптимальний рівень ФА, що забезпечує потреби дітей і підлітків, який сприятливо впливав би як на фізичний, так і на психоемоційний розвиток.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: підлітки, фізіологічний та патологічний перебіг пубертату, фізична активність, гормональний спектр крові.
ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2019, Oct). Screening and Management of the Hyperandrogenic Adolescent: ACOG Committee Opinion, Number 789. Obstet Gynecol. 134 (4): 106-114. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003475

2. Alghadir AH, Gabr SA, Iqbal ZA. (2020). Effect of Gender, Physical Activity and Stress-Related Hormones on Adolescent's Academic Achievements. Int. J. Environ Res. Public Health. 17 (11): 41-43. https://doi.org/10.3390/ijerph17114143; PMid:32531964 PMCid:PMC7311984

3. Arain M, Haque M, Johal L et al. (2013). Maturation of the adolescent brain. Neuropsychiatr Dis Treat. 9: 449-461. https://doi.org/10.2147/NDT.S39776; PMid:23579318 PMCid:PMC3621648

4. Bandelow B, Baldwin D, Abelli M et al. (2017). Biological markers for anxiety disorders, OCD and PTSD: A consensus statement. Part II: Neurochemistry, neurophysiology and neurocognition. World J. Biol. Psychiatry. 18 (3): 162-214. https://doi.org/10.1080/15622975.2016.1190867; PMid:27419272 PMCid:PMC5341771

5. Buuse M, Hale MW. (2019). Stress: Physiology, Biochemistry, and Pathology. Handbook of Stress Series. 3: 115-123.

6. Campos C. (2021). Physical activity and adolescent sexual maturity: a systematic review. Cien Saude Colet. 26 (5): 1823-1832. https://doi.org/10.1590/1413-81232021265.17622019; PMid:34076123

7. Damjanovic V, Salcin L, Zenic N et al. (2019). Identifying Predictors of Changes in Physical Activity Level in Adolescence: A Prospective Analysis in Bosnia and Herzegovina. Int J Environ Res Public Health. 16 (14): 2573. Published online. https://doi.org/10.3390/ijerph16142573; PMid:31323866 PMCid:PMC6679343

8. Dey M, Samiran M, Chatterjee S, Borman AS. (2014). Effect of Regular Exercise on Prolactin Secretion: A Pilot Study. IOSR Journal of Sports and Physical Education (IOSR-JSPE). 1 (7): 2347-6745.

9. Дзьомбак ВБ, Макарчук ОМ. (2017). Характеристика перебігу пубертатного періоду у дівчаток-підлітків Прикарпатського регіону та основні чинники зниження репродуктивного потенціалу. Здоровье женщины. 6(122): 93-96. https://doi.org/10.15574/HW.2017.122.93.

10. Faigenbaum AD, MacDonald JP, Carvalho C et al. (2020). The pediatric inactivity triad: a triple jeopardy for modern day youth. ACSMS Health & Fitness Journal. 24: 10-17. https://doi.org/10.1249/FIT.0000000000000584

11. Gajapriya M, Jothipriya A, Gayathri R. (2019). Impact of stress on menstrual cycle. Devi Drug Invention Today. 12 (7): 1547-1549.

12. Greenwood BN, Fleshner M. (2011). Exercise, stress resistance, and central serotonergic systems. Exerc. Sport Sci. Rev. 39 (3): 140-149. https://doi.org/10.1097/JES.0b013e31821f7e45; PMid:21508844 PMCid:PMC4303035

13. Hackney A, Viru M, VanBruggen M et al. (2011). Comparison of the hormonal responses to exhaustive incremental exercise in adolescent and young adult males. Arq Bras Endocrinol Metabol. 55: 213-218. https://doi.org/10.1590/S0004-27302011000300006; PMid:21655870

14. Janssen X, Mann KD, Basterfield L et al. (2016). Development of sedentary behavior across childhood and adolescence: longitudinal analysis of the Gateshead Millennium Study. Int J Behav Nutr Phys Act. 13: 88. https://doi.org/10.1186/s12966-016-0413-7; PMid:27484336 PMCid:PMC4971697

15. Кулинский ВИ, Костюковская АС. (1969). Определение серотонина в цельной крови человека и лабораторных животных. Лабораторное дело. 7: 390-394.

16. Левенець СО, Верхошанова ОГ, Удовікова НО, Кашкалда ДА. (2017). Ефективність загальностимулювальної регулювальної терапії у дівчаток-підлітків із гіпоменструальним синдромом. Здоровье женщины. 3 (119): 37-40. https://doi.org/10.15574/HW.2017.119.37.

17. Levine S, Muneyyirci-Delale O. (2018). Stress-Induced Hyperprolactinemia: Pathophysiology and Clinical Approach. Obstet Gynecol Int, Article ID 9253083, 6 pages. https://doi.org/10.1155/2018/9253083; PMid:30627169 PMCid:PMC6304861

18. Мэтрэгунэ НГ, Бикир ЛИ, Кожокарь СВ. (2019). Влияние поведенческих факторов риска на развитие артериальной гипертензии у детей. Современная педиатрия. Украина. 5 (101): 49-56. https://doi.org/10.15574/SP.2019.101.49.

19. McHenry J, Carrier N, Hull E, Kabbaj M. (2014). Stress, serotonin, and hippocampal neurogenesis in relation to depression and antidepressant effects. Front Neuroendocrinol. 35 (1): 42-57. https://doi.org/10.1016/j.yfrne.2013.09.001; PMid:24076484 PMCid:PMC3946856

20. Melancon MO, Lorrain D, Dionne IJ. (2014). Changes in markers of brain serotonin activity in response tochronic exercise in senior men. Appl. Physiol. Nutr. Metab. 39: 1250-1256. https://doi.org/10.1139/apnm-2014-0092; PMid:25126826

21. Mindell JS; Coombs N; Stamatakis E. (2014). Measuring physical activity in children and adolescents for dietary surveys: practicalities, problems and pitfalls. Proceedings of the Nutrition Society. 73 (2): 218-225. https://doi.org/10.1017/S0029665113003820; PMid:24423128

22. Murphy J, Sweeney MR, McGrane B. (2020). Physical activity and sports participation in Irish adolescents and associations with anxiety, depression and mental wellbeing. Findings from the Physical Activity and Wellbeing (Paws) study. Physical Activity and Health. 4 (1): 107-119. https://doi.org/10.5334/paah.58

23. Начетова ТА, Беляева ЕЭ, Удовикова НА, Кашкалда ДА. (2018). Психологические особенности девочек-подростков с олигоменореей и вторичной аменореей и их зависимость от уровней стресс-реализующих гормонов. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 12 (1): 59-63.

24. Пархоменко ЛК, Страшок ЛА, Завеля ЕМ та інш. (2020). Оцінка фізичного та статевого розвитку підлітків в практиці сімейного лікаря. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. 1: 4-12. https://doi.org/10.15407/internalmed2020.01.004.

25. Richmond EJ, Rogol AD. (2016). Endocrine Responses to Exercise in the Developing Child and Adolescent. Frontiers of Hormone Research. 47: 58-67. https://doi.org/10.1159/000445157; PMid:27348816

26. Steinberg АL, Rubin-Falcone H, Galfalvy H, Kaufman J. (2019). Cortisol Stress Response and in Vivo PET Imaging of Human Brain Serotonin 1A Receptor Binding. Int. J. Neuropsychopharmacology. 22 (5): 329-338. https://doi.org/10.1093/ijnp/pyz009; PMid:30927011 PMCid:PMC6499240

27. Torner L. (2016). Actions of Prolactin in the Brain: From Physiological Adaptations to Stress and Neurogenesis to Psychopathology Front Endocrinol (Lausanne). 7 (25): 1-14. https://doi.org/10.3389/fendo.2016.00025; PMid:27065946 PMCid:PMC4811943

28. Tworoger SS, Sorensen B, Chubak J et al. (2007). Effect of 12 month randomized clinical trial of exercise on serum prolactin concentration in postmenopausal women. Cancer Epidemiol Biomakers prev. 16 (5): 895-899. https://doi.org/10.1158/1055-9965.EPI-06-0701; PMid:17507612

29. Yaribeygi H, Panahi Y, Sahraei H et al. (2017). The impact of stress on body function: A review EXCLI J. 16: 1057-1072. doi: 10.17179/excli-480.

30. Ybarra M, Danieles PK, Barnett TA et al. (2021). Promoting healthy lifestyle behaviours in youth: Findings from a novel intervention for children at risk of cardiovascular disease. Paediatr. Child Health. 26 (8): 478-485. https://doi.org/10.1093/pch/pxab033; PMid:34992701 PMCid:PMC8711697

31. Zimmer P, Stritt C, Bloch W et al. (2016). The effects of different aerobic exercise intensities on serum serotonin concentrations and their association with Stroop task performance: a randomized controlled trial. Eur J Appl Physiol. 116 (10): 2025-2034. https://doi.org/10.1007/s00421-016-3456-1; PMid:27562067

32. Zou J. (2022). An Empirical Analysis of the Effects of Physical Exercise on Adolescent Mental Health and Its Mediating Mechanisms. Journal of Environmental and Public Health. 6: 1-11. https://doi.org/10.1155/2022/2482884; PMid:36246463 PMCid:PMC9568337