PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.2(58):25-29; doi 10.15574/PP.2014.58.25

Психомоторний та соціально-емоційний розвиток глибоко недоношених дітей 
 

Власенко Д. Ю. 
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна 
 

Мета — провести катамнестичне спостереження за глибоко недоношеними дітьми до досягнення ними 18 місяців скоригованого віку з оцінкою моторного, когнітивного та соціально-емоційного розвитку. 
 

Матеріали та методи. Використано шкалу раннього розвитку MSEL та адаптовані анкети оцінки поведінки CBCL 1 Ѕ-5 і M-CHAT-R/F з урахуванням скоригованого віку та неврологічної патології. 
 

Результати. Частота відхилень статокінетичного і/або інтелектуального розвитку в глибоко недоношених дітей перевищує 70%, поведінкові проблеми супроводжують розвиток 25% з них. Ступінь відставання у психомоторному розвитку сягає 9–12 місяців у дітей з важкими ураженнями центральної нервової системи та 3–5 місяців серед дітей без них. Існує сильний кореляційний зв'язок між рівнем психомоторного розвитку та частотою поведінкових відхилень. 
 

Висновки. Важка неврологічна патологія в неонатальному періоді підвищує шанси моторної затримки в 15 разів, а когнітивної — у 6 разів у скоригованому віці 18 місяців, суттєво не впливаючи на соціоемоційний статус передчасно народжених немовлят. 
 

Ключові слова: недоношені діти, надзвичайно мала маса тіла, катамнез, затримка психомоторного розвитку, аутизм, проблеми поведінки. 
 

Література:

1. Колмагорова АВ. 2007. Оценка психического здоровья в раннем возрасте. Бюлетень CO РАМН 3(125): 46—52.

2. Achenbach TM, Rescorla. LA. 2001. Manual for the ASEBA preschool forms and profiles. Burlington, VT: University of Vermont, Research Centre for Children: 178.

3. Laptook AR, O'Shea TM, Shankaran S et al. 2012. Adverse Neurodevelopmental Outcomes Among Extremely Low Birth Weight Infants With a Normal Head Ultrasound: Prevalence and Antecedents. Pediatrics 115: 673—680.

4. Akshoomoff N. 2006. Use of the Mullen Scales of Early Learning for the Assessment of Young Children with Autism Spectrum Disorders. Child Neuropsychol 12(4—5): 269—277.

5. Conrad AL, Richman L, Lindgren S. 2010. Biological and Environmental Predictors of Behavioral Sequelae in Children Born Preterm. Pediatrics 125: 83—89.

6. Limperopoulos C, Bassan H, Gauvreau K et al. 2007. Does Cerebellar Injury in Premature Infants Contribute to the High Prevalence of Long-term Cognitive, Learning, and Behavioral Disability in Survivors? Pediatrics 120(3): 584—593.

7. Goddeeris JH, Saigal S, Boyle MH et al. 2010. Economic Outcomes in Young Adulthood for Extremely Low Birth Weight Survivors. Pediatrics 126: 1102—1108.

8. Karmel BZ, Gardner JM, Meade LS. 2010. Early Medical and Behavioral Characteristics of NICU Infants Later Classified With ASD. Pediatrics 126(3): 457—467.

9. Mullen EM. 1995. Mullen Scales of Early Learning (AGS Edition) / E.M. Mullen. — Circle Pines, MN: American Guidance Service.

10. O'Shea TM, Downey LC, Kuban KKC. 2013. Extreme prematurity and attention deficit: epidemiology and prevention. Frontiers in Human Neuroscience 7: 578.

11. O'Shea TM, Kuban KCK, Allred EN. 2008. Neonatal Cranial Ultrasound Lesions and Developmental Delays at 2 Years of Age Among Extremely Low Gestational Age Children. Pediatrics 122(3): 662—666.

12. Limperopoulos C, Bassan H, Sullivan NR et al. 2008. Positive Screening for Autism in Ex-preterm Infants: Prevalence and Risk Factors. Pediatrics 121(4):758—765.

13. Robins DL, Fein D, Barton ML. 2009. The Modified Checklist for Autism in Toddlers with Follow-Up, Revised: an initial study investigating the early detection of autism and pervasive developmental disorders. J Autism Dev Disord 31: 131—144.