Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 6(126): 30-36. doi 10.15574/SP.2022.126.30
Марушко Ю. В., Галушко Б. Л., Юр’єв C. Д., Гищак Т. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Марушко ЮВ, Галушко БЛ, Юр’єв CД, Гищак ТВ. (2022). Профіль сенсибілізації до алергенів кліщів домашнього пилу в дітей з алергічними станами в Україні. Сучасна педіатрія. Україна. 6(126): 30-36. doi 10.15574/SP.2022.126.30.
Стаття надійшла до редакції 12.07.2022 р., прийнята до друку 30.09.2022 р.

Мета – визначити профіль сенсибілізації до кліщів домашнього пилу (КДП) у дітей України з різними алергічними захворюваннями; проаналізувати його вікові та регіональні особливості.
Матеріали та методи. Обстежено 5430 дітей, які мають алергічні захворювання (алергічний риніт, бронхіальна астма, атопічний дерматит окремо або в комбінації), віком від 1 року до 18 років із різних регіонів України. Діагноз алергічних захворювань встановлено відповідно до критеріїв GINA 2019a, ARIA 2019, EAACI Atopic dermatitis guidelines. Пацієнтів обстежено за допомогою молекулярного компонентного імуноферментного аналізу венозної крові тестовою системою ALEX2 («Macro Array Diagnostics GmbH», Австрія). Визначено рівні специфічних IgE понад 0,3 kUA/L до алергенних молекул КДП: Der f 1, Der f 2, Der p 1, Der p 2, Der p 5, Der p 7, Der p 10, Der p 11, Der p 23, Der p 20 та Der p 21.
Результати. Серед 5430 обстежених сенсибілізація до алергенів КДП виявлялася у 1705 (31,4%) дітей. Найчастіше сенсибілізація до алергенів КДП спостерігалася в дітей шкільного віку (у 34,3-40,0% випадків; р<0,001). У дітей західного регіону достовірно частіше відмічалася сенсибілізація до алергенів КДП порівняно з північним (χ²=171,2; p=0,001), південним (χ²=32,4; p=0,001), східним (χ²=65,9; p=0,001) та центральним (χ²=16,62; p<0,002) регіонами проживання. Найчастіше зустрічалася сенсибілізація до Der f 1 (58,4%), Der f 2 (73,7%), Der p 1 (58,4%), Der p 2 (75,2%), Der p 23 (56,2%), а також спостерігався  високий рівень сенсибілізації до молекул Der p 5 (32,4%) та Der p 7 (22,3%).
Висновки. Рівень сенсибілізації до алергенів КДП серед дітей з алергопатологією в Україні становить у середньому 31,4%. У дітей шкільного віку частіше (р<0,001) спостерігається сенсибілізація до алергенів КДП порівняно з дітьми дошкільного віку – у 37,0% і 24,2% відповідно. Сенсибілізація до алергенів КДП переважає серед дітей з алергопатологією, які проживають у західних регіонах України (у 42,5% пацієнтів), порівняно зі східним, південним, центральним і північним регіонами (у 26,8-35,4% дітей). Частота сенсибілізації до мажорних молекул КДП у дітей з алергопатологією в Україні становить: до Der f 1 – 58,4%, до Der f 2 – 73,7%, до Der p 1 – 58,4%, до Der p 2 – 75,2%, до Der p 23 – 56,2%. Уперше встановлено рівень сенсибілізації до нових молекул КДП у дітей з алергопатологією в Україні – до Der p 20 – 8,2%, до Der p 21 – 27,2%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів (батьків дітей або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: алергія, кліщі домашнього пилу, молекулярна алергодіагностика, профіль сенсибілізації, регіонально особливості сенсибілізації, вікові особливості сенсибілізації.
ЛІТЕРАТУРА

1. Aggarwal P, Senthilkumaran S. (2021, Aug 12). Dust Mite Allergy. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID: 32809553.

2. Aranda CS, Cocco Renata R, Pierotti Felipe F et al. (2021). Allergic sensitization pattern of patients in Brazil. Jornal de Pediatria. 97 (4): 387-395. https://doi.org/10.1016/j.jped.2020.08.005; PMid:32986999 PMCid:PMC9432344

3. Banerjee S, Resch Y, Chen KW, Swoboda I, Focke-Tejkl M et al. (2015, Jan). Der p 11 is a major allergen for house dust mite-allergic patients suffering from atopic dermatitis. J Invest Dermatol. 135 (1): 102-109. Epub 2014 Aug 7. https://doi.org/10.1038/jid.2014.271; PMid:24999597 PMCid:PMC4636057

4. Bousquet P-J, Chinn S, Janson C, Kogevinas M, Burney P, Jarvis D. (2007). Geographical variation in the prevalence of positive skin tests to environmental aeroallergens in the European Community Respiratory Health Survey I. Allergy. 62: 301-309. https://doi.org/10.1111/j.1398-9995.2006.01293.x; PMid:17298348

5. Calderón MA, Linneberg A, Kleine-Tebbe J, De Blay F, Hernandez Fernandez de Rojas D, Virchow JC, Demoly P. (2015, Jul). Respiratory allergy caused by house dust mites: What do we really know? J Allergy Clin Immunol. 136 (1): 38-48. Epub 2014 Nov 22. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2014.10.012; PMid:25457152

6. Canonica GW, Cox L, Pawankar R, Baena-Cagnani CE, Blaiss M et al. (2014, Mar 28). Sublingual immunotherapy: World Allergy Organization position paper 2013 update. World Allergy Organ J. 7 (1): 6. https://doi.org/10.1186/1939-4551-7-6; PMid:24679069 PMCid:PMC3983904

7. Chew GL, Reardon AM, Correa JC, Young M, Acosta L, Mellins R, Chew FT, Perzanowski MS. (2009). Mite sensitization among Latina women in New York, where dust-mite allergen levels are typically low. Indoor Air. 19: 193-197. https://doi.org/10.1111/j.1600-0668.2008.00578.x; PMid:19220508 PMCid:PMC2697277

8. Dean T, Venter C, Pereira B et al. (2007). Patterns of sensitization to food and aeroallergens in the first 3 years of life. J Allergy Clin Immunol. 120: 1166-1171. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2007.06.042; PMid:17825888

9. Duda L, Okhotnikova O, Sharikadze O, Usova O, Yakovleva N, Tkachova T, Ponochevna O, Oshlanska O. (2019). Epidemiological characteristics of allergic rhinitis in children in Ukraine. European Journal of Pediatrics. 178: 1644-1645. doi: 0.1007/s00431-019-03466-w.

10. Grammatikos AP. (2008). The genetic and environmental basis of atopic diseases. Annals of Medicine. 40 (7): 482-95. https://doi.org/10.1080/07853890802082096; PMid:18608118

11. Kim J, Hahm MI, Lee SY. (2011). Sensitization to aeroallergens in Korean children: a population-based study in 2010. J Korean Med Sci. 26: 1165-1172. https://doi.org/10.3346/jkms.2011.26.9.1165; PMid:21935271 PMCid:PMC3172653

12. Kowal K, Pampuch A, Siergiejko G, Siergiejko Z, Swiebocka E, Schlachter CR, Chruszcz M, Jacquet A. (2020, Sep). Sensitization to major Dermatophagoides pteronyssinus allergens in house dust mite allergic patients from North Eastern Poland developing rhinitis or asthma. Adv Med Sci. 65 (2): 304-309. Epub 2020 May 28. https://doi.org/10.1016/j.advms.2020.05.003; PMid:32474401

13. Marushko Yu, Hyshchak T, Chabanovych O. (2021). Features of the Combined Course of Acute Tonsillitis and Pharyngitis in Children with Allergic Rhinitis and the Possibility of Local Therapy. Paediatrics Eastern Europe. 9 (4): 686-697. https://doi.org/10.34883/PI.2021.9.4.015

14. Marushko YuV, Moskovenko OD, Halushko BL. (2021). Cetirizine is an effective and safe antihistamine (literature review, results of clinical researches). Modern Pediatrics. Ukraine. 8 (120): 55-61. https://doi.org/10.15574/SP.2021.120.55

15. Mauer Y, Taliercio RM. (2020, Aug 31). Managing adult asthma: The 2019 GINA guidelines. Cleve Clin J Med. 87 (9): 569-575. https://doi.org/10.3949/ccjm.87a.19136; PMid:32868307

16. Mozyrska OV. (2022). The tol-like receptor 2 polymorphism significance for the development of sensitization to house dust mites in children with atopic dermatitis. Modern Pediatrics. Ukraine. 4(124): 60-64. https://doi.org/10.15574/SP.2022.124.60

17. NIH. (2016). Abstracts from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology Congress, 11-15 June 2016, Vienna, Austria. Allergy. 71 (102): 3-633. https://doi.org/10.1111/all.12970; PMid:27542009

18. Pinya Pulsawat, Montalee Theeraapisakkun, Emmanuel Nony, Maxime Le Mignon et al. (2014). Characterization of the house dust mite allergen Der p 21 produced in Pichia pastoris, Protein Expression and Purification. 101: 8-13. https://doi.org/10.1016/j.pep.2014.05.001; PMid:24874917

19. Sarwar M. (2020). House Dust Mites: Ecology, Biology, Prevalence, Epidemiology and Elimination. Parasitology and Microbiology Research. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.91891

20. Torrent M, Sunyer J, Garcia R et al. (2007). Early-life allergen exposure and atopy, asthma, and wheeze up to 6 years of age. Am J Respir Crit Care Med. 176: 446-453. https://doi.org/10.1164/rccm.200607-916OC; PMid:17575100

21. Weghofer M, Grote M, Resch Y, et al. (2013). Identification of Der p 23, a peritrophin-like protein, as a new major Dermatophagoides pteronyssinus allergen associated with the peritrophic matrix of mite fecal pellets. J Immunol. 190 (7): 3059-3067. https://doi.org/10.4049/jimmunol.1202288; PMid:23460742 PMCid:PMC4582595

22. Wheatley LM, Togias A. (2015, Jan 29). Clinical practice. Allergic rhinitis. N Engl J Med. 372 (5): 456-463. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1412282; PMid:25629743 PMCid:PMC4324099

23. Xu Q, Jiang Q, Yang L, Li W, Huang N et al. (2021). IgE and IgG4 Repertoire in Asymptomatic HDM-Sensitized and HDM-Induced Allergic Rhinitis Patients. Int Arch Allergy Immunol. 182: 1200-1211. https://doi.org/10.1159/000517824; PMid:34320489 PMCid:PMC8743936

24. Yazıcı S, Güneş S, Kurtuluş-Çokboz M, Kemer Ö, Baranlı G, Aşık-Akman S, Can D. (2018). Allergen variability and house dust mite sensitivity in pre-school children with allergic complaints. Turk J Pediatr. 60 (1): 41-49. https://doi.org/10.24953/turkjped.2018.01.006; PMid:30102478

25. Zubchenko S. (2018, Dec 28). Peculiarities of molecular profiles of patiens with allergy – residens of Lviv city and region. Proc Shevchenko Sci Soc Med Sci. 54 (2): 60-66. URL: https://mspsss.org.ua/index.php/journal/article/view/158. https://doi.org/10.25040/ntsh2018.02.060