Ukrainian Journal Health of Woman. 2024. 4(173): 62-67. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).6267
Лісецька І. С., Дівнич Т. Я.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Лісецька ІС, Дівнич ТЯ. (2024). Проблема поширеності шкідливої звички паління серед дівчат юнацького віку. Ukrainian Journal Health of Woman. 4(173): 62-67. doi: 10.15574/HW.2024.4(173).6267.
Стаття надійшла до редакції 19.08.2024 р.; прийнята до друку 15.09.2024 р.

На сьогодні паління залишається актуальною соціальною та медичною проблемою, доведеною причиною багатьох важких захворювань (онкологічних, серцево-судинних, респіраторних, стоматологічних та ін.), може мати серйозні наслідки для репродуктивної системи та фертильності, втрати працездатності та передчасної смерті, які людство здатне запобігти. Питання поширеності шкідливої звички паління, особливо серед дівчат юнацького віку, залишається актуальним.
Мета – вивчити рівень поширеності шкідливої звички паління серед дівчат юнацького віку.
Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 280 дівчат віком від 18 до 24 років. Питання анкети стосувалися виявлення наявності шкідливої звички, виду паління, а також з’ясування віку початку паління, кількості сигарет, що викурює респондент, причин, що спонукали почати палити, обізнаності про шкідливий вплив на організм людини тощо.
Результати. Серед учасниць анонімного анкетування 40,8±2,8% визнали себе щоденними регулярними курцями. Ще 14,6±1,8% вказали, що час від часу палять, а 21,5±2,3% опитаних засвідчили, що хоч раз робили спробу палити та тільки 23,1±2,1% респонденток взагалі ніколи не курили. Серед опитаних дівчат, які мають шкідливу звичку, більшість вказали, що регулярно використовують сучасні (альтернативні) види паління, зокрема, 76,1±4,3%, що було в 3,8 раза більше порівняно з респондентками, які палять регулярно традиційні сигарети, – відповідно 20,2±1,7%. Аналіз уподобання різних сучасних видів паління серед курців показав, що 32,5±2,8% палять електронні сигарети (VAPE), а 43,6±3,1% надають перевагу системам нагрівання тютюну (IQOS). Дівчата переважно мають стаж паління від 1 до 3 років – 46,7±4,1%, від 3 до 5 років – 36,8±3,2% опитаних. Крім того, встановлено, що стаж паління до 1 року мають 14,8±1,8% дівчат, а понад 5 років – лише 1,7±0,2% респонденток.
Висновки. Результати дослідження свідчать про високий рівень поширеності шкідливої звички серед дівчат юнацького віку. Важливими причинами, що спонукають почати палити, є наявність курців серед близького оточення (родина, друзі), що є негативним прикладом, крім того, це високий ризик пасивного паління. Реклама, стресові ситуації, емоційне навантаження також призводять до виникнення шкідливої звички в респондентів. Водночас значний відсоток досліджуваних усвідомлює шкідливий вплив паління і має бажання позбутися шкідливої звички.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: паління, шкідлива звичка, дівчата, юнацький вік.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ареф’єва М. Жінки, що палять: тенденції та наслідки. URL: https://mazg.com.ua/ua/archive/2007/6%289%29/article-114/zhinki-shcho-palyat-tendenciyi-ta-naslidki.

2. Бедзай АО, Щербина ОМ. (2019). Жінки-курці: тенденції, наслідки та мотивації відмови від куріння. Вісник ЛДУБЖД. 19: 61-67. https://doi.org/10.32447/20784643.19.2019.06

3. Центр Громадського Здоров’я МОЗ України. (2021). Серцево-судинні захворювання — головна причина смерті українців. Висновки з дослідження Глобального тягаря хвороб у 2019 році. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-visnovki-z-doslidzhennya.

6. Горбась ІМ. (2011). Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння. Практична ангіологія. 7-8: 46-47. URL: https://angiology.com.ua/ua/archive/2011/7-8%2846-47%29/article-439/faktori-riziku-sercevo-sudinnih-zahvoryuvan-kurinnya.

7. Корольова НД, Чорна ВВ, Гуменюк НІ, Ангельська ВЮ, Хлєстова СС. (2019). Поширеність паління серед студентів-медиків. Environment and Health. 3: 28-30.

8. Кривенко ЛС, Тіщенко ОВ, Лепіліна КМ. (2020). Вплив альтернативних методів паління на особливості об’єктивних та суб’єктивних показників здоров’я ротової порожнини. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2(38): 20-23. https://doi.org/10.31071/promedosvity2020.02.020

9. Лісецька ІС. (2022). Вплив паління на біохімічні показники ротової рідини в осіб підліткового та юнацького віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(92): 37-41. https://doi.org/10.15574/PP.2022.92.37

10. Лісецька ІС (2022). Стан тканин пародонту в осіб підліткового та юнацького віку, що палять. Сучасна педіатрія. Україна. 3 (123): 33-37. https://doi.org/10.15574/SP.2022.123.33

11. Лісецька ІС, Рожко ММ. (2021). Поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку. Сучасна педіатрія. Україна. 5(117): 41-46. https://doi.org/10.15574/SP.2021.117.41

12. Лісецька ІС. (2021). Види та пристрої для паління та їх шкідливий вплив на організм людини. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 81-90. https://doi.org/10.15574/PP.2021.85.81

13. Пікас ОБ. (2015). Куріння цигарок серед населення та його роль у розвитку захворювань. Вісник проблем біології і медицини. 1(126): 48-52.

14. Табачніков СІ, Риткіс ІС, Васильєва АЮ, Гуркова ОВ. (2013). Поширеність тютюнопаління та тютюнової залежності у різних країнах світу. Нові підходи до профілактики, психотерапії та корекції. Сучасні препарати та технології. 7(103): 35-41.

15. Ванханова ТО. (2019). Пасивне паління під час вагітності та його наслідки для новонародженої дитини. Сучасний стан проблеми (огляд літератури). Сучасна педіатрія. Україна. 4(100): 53-59. https://doi.org/10.15574/PP.2021.85.81