SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.6(94):41-46; doi 10.15574/SP.2018.94.41

Раус І. В., Волоха А. П., Чернишова Л. І.
Київська міська клінічна лікарня №5, Київський міський центр профілактики та боротьби зі СНІДом, Україна
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Діти, інфіковані ВІЛ перинатально, схильні до важких, рецидивних або незвичних інфекцій, викликаних вакцин-керованими збудниками. Навіть в еру антиретровірусної терапії ВІЛ-інфіковані пацієнти мають вищий ризик розвитку ускладнень від захворювань, яким можна запобігти завдяки вакцинації.

Мета: вивчення охоплення імунізацією та рівня серопозитивності до вакцин-керованих інфекційних захворювань у дітей з перинатальною ВІЛ-інфекцією.

Матеріали і методи. Охоплення щепленнями та поствакцинальний імунітет проти дифтерії, правця, кору, епідемічного паротиту та гепатиту В досліджували у ВІЛ-інфікованих дітей, що знаходяться під спостереженням у Київському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. Рівень специфічного імунітету проти вакцинальних збудників порівнювали з даними дітей, не інфікованих ВІЛ (група контролю).

Результати. Охоплення імунізацією ВІЛ-інфікованих дітей було нижчим, ніж у загальній популяції, і становило 63,6% для правця, дифтерії та кашлюка, 64,7% — для поліомієліту, 46,5% — для двох доз вакцини проти кору, краснухи, епідемічного паротиту та 33,8% — для гепатиту B. Більшість вакцинованих дітей не мали сироваткових антитіл до вакцинальних антигенів, включаючи дифтерію (79,4%), гепатит В (77,8%), епідемічний паротит (60,6%) та кір (42,4%). Концентрація специфічних антитіл до вакцинальних антигенів у ВІЛ-інфікованих дітей була нижчою, ніж у неінфікованих дітей.

Висновки. Ранній початок АРТ і проведення щеплення після початку лікування дозволяє зберегти імунний захист проти вакцин-керованих інфекцій у дітей з ВІЛ-інфекцією. У дітей, що отримали імунізацію до початку АРТ, існує необхідність контролю поствакцинального імунітету і введення бустерних доз вакцини.

Ключові слова: ВІЛ-інфіковані діти, імунізація, поствакцинальний імунітет.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волоха АП, Раус ІВ, Чернишова ЛІ, Донской БЄ, Чернишов ВП. (2016). Імунітет проти дифтерії і правцю у дітей з ВІЛ-інфекцією. Здоровье ребенка. 7(75): 124—129.

2. Волоха АП, Чернишова ЛІ, Раус ІВ. (2013). Проблеми імунізації ВІЛ-інфікованих дітей (огляд літератури). Современная педиатрия .2(50): 10—17.

3. Волоха АП, Чернишова ЛІ, Раус ІВ. (2015). Вакцинація дітей з ВІЛ-інфекцією. Методичні рекомендації. Київ: Знання України: 28.

4. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів. Наказ МОЗ України від 16.09.2011 №595. http://www.moz.ua.

5. Bekker V, Scherpbier H, Pajkrt D et al. (2006). Рersistent humoral immune defect in Highly Active Antiretroviral Therapy-treated children with HIV-1 infection: loss of specific antibodies agains attenuated vaccine strains and natural viral infection. Pediatrics. 118; 2: 315—322.

6. Cagigi A, Cotugno N, Giaquinto C et al. (2012). Immune reconstitution and vaccination outcome in HIV-infected children. Human Vaccine and Immunotherapeutics. 8;12: 1784—1794. https://doi.org/10.4161/hv.21827; PMid:22906931 PMCid:PMC3656066

7. Kerneis S, Launay O, Turbelin C et al. (2014). Long-term immune responses to vaccination in HIV-Infected patients: a systematic review and meta-analysis. Clinical Infectious Diseases. 58(8): 1130—9. https://doi.org/10.1093/cid/cit937; PMid:24415637 PMCid:PMC4761378

8. Manno EC, Bamford A, Rojo P, Volokha A et al. (2015). Immunization practice and vaccine safety perception in centres caring for children with perinatally acquired HIV: results from the Pediatric European Network for Treatment of AIDS survey. Abstract book of 8th IAS Conference on HIV Pathogenesis, Treatment and Prevention 19—22 July: 272.

9. Mayers C, Posfay-Barbe KM, Aebi C et al. (2009). Determinants of vaccine immunity in the cohort of human immunodeficiency virus-infected children living in Switzerland. Pediatr Infect Dis J. 28; 11: 996—1001. https://doi.org/10.1097/INF.0b013e3181a78348; PMid:19820427

10. Menson EN, Mellado MJ, Bamford A et al. (2012). Guidance on Vaccination of HIV-Infected Children in Europe. HIV Medicine. 13(6): 333—336. https://doi.org/10.1111/j.1468-1293.2011.00982.x; PMid:22296225

11. Moss WJ, Sutcliff CG. (2010). Do children infected with HIV receiving HAART need to be revaccinated? Lancet Infect Dis. 10: 630—4. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(10)70116-X

12. Sticchi L, Bruzzone B, Caligiuri P et al. (2015). Seroprevalence and vaccination coverage of vaccinepreventable diseases in perinatally HIV-1-infected patients. Human Vaccines & Immunotherapeutics. 11; 1: 263—269. https://doi.org/10.4161/hv.36162; PMid:25483544 PMCid:PMC4514310

Стаття надійшла до редакції 30.03.2018 р., прийнята до друку 29.09.2018 р.