- Підвищення якості життя у вагітних із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою як маркер ефективності проведеного лікування
Підвищення якості життя у вагітних із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою як маркер ефективності проведеного лікування
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.2(102): 7-12. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).712
Давидова Ю. В.1, Лиманська А. Ю.1,2 , Нерознак Ю. П.1
1ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ
2Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Для цитування: Давидова ЮВ, Лиманська АЮ, Нерознак ЮП. (2025). Підвищенн я якості життя у вагітних із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою як маркер ефективності проведеного лікування. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(102): 7-12. doi: 10.15574/PP.2025.2(102).712.
Стаття надійшла до редакції 10.03.2025 р.; прийнята до друку 15.06.2025 р.
Мета – дослідити ефективність засобу «Гіалера» шляхом визначення показника якості життя у вагітних із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).
Матеріали та методи. До дослідження залучено 30 вагітних жінок із проявами ГЕРХ. Серед них у 7 (23,3%) жінок підтверджено діагноз за даними фіброгастроскопії (ФГДС) під час цієї вагітності, у 6 (20,0%) жінок діагноз ГЕРХ підтверджено до вагітності за даними ФГДС прегравідарно. Решта 17 (56,6%) досліджуваних вагітних мали печію і регургітацію (і вночі) у період 6-10 тижнів під час раннього токсикозу і після 30 тижнів. Жінок опитано за анкетою якості життя (GERD-HRQL) до і після лікування засобом Гіалера (по 1 стіку 3-4 рази на добу планово або за потреби при виникненні печії). За результатами опитування визначено вплив печії та регургітації на повсякденне життя жінок та ефективність лікування.
Результати. Серед обстежених 30 вагітних із клінічними проявами ГЕРХ до початку лікування 25 (83,3%) пацієнток виявили печію/регургітацію щодня; у 26 (86,6%) жінок вище зазначені симптоми впливали на повсякденну діяльність. За 10 діб лікування лише у 2 (6,6%) жінок симптоми залишалися щодня та у 3 (10,0%) – впливали на повсякденну діяльність. Після лікування відчуття поганого стану було в 3 (10,0%) жінок порівняно з 26 (86,6%) вагітними до лікування. Після початку лікування жінки не висували скарг на порушення сну, пов’язаного з печією.
Висновки. У вагітних із печією суттєво підвищується якість життя після початку лікування засобом Гіалера. Важливо, що прояви печії і регургітації зменшуються вже впродовж першої доби після початку лікування. Суттєвим є також відновлення повноцінного нічного сну у вагітних. Засіб Гіалера завдяки своєму складу сприяє усуненню печії і тяжкості в шлунку, попереджає виникнення повторних епізодів печії, сприяє зменшенню запалення слизової оболонки стравоходу і шлунка, нормалізує проникність слизового бар’єру оболонки стравоходу та шлунка.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: печія, регургітація, вагітність, якість життя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ali RAR, Hassan J, Egan LJ. (2022). Review of recent evidence on the management of heartburn in pregnant and breastfeeding women. BMC Gastroenterology. 22: 219. https://doi.org/10.1186/s12876-022-02287-w; PMid:35508989 PMCid:PMC9066781
2. Anderson PO. (2018). Treating gastroesophageal reflux and heartburn while breastfeeding. Breastfeed Med. 13(7): 463-464. https://doi.org/10.1089/bfm.2018.0124; PMid:30074826
3. Freedberg DE, Kim LS, Yang YX. (2017). The risks and benefits of long-term use of proton pump inhibitors: expert review and best practice advice from the American Gastroenterological Association. Gastroenterology. 152(4): 706-715. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.01.031; PMid:28257716
4. Haraldstad K, Wahl A, Andenæs R, Andersen JR, Andersen MH, Beisland E et al. (2019). A systematic review of quality of life research in medicine and health sciences. Qual Life Res. 28(10): 2641-2650. https://doi.org/10.1007/s11136-019-02214-9; PMid:31187410 PMCid:PMC6761255
5. MacFarlane B. (2018). Management of gastroesophageal reflux disease in adults: a pharmacist's perspective. Integr Pharm Res Pract. 7: 41-52. https://doi.org/10.2147/IPRP.S142932; PMid:29892570 PMCid:PMC5993040
6. Мосійчук Л.М., Демешкіна Л.В. (2022). Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, поєднана з дисфункцією сфінктера одді: контроль якості життя пацієнтів. Гастроентерологія. 56; 2. https://doi.org/10.22141/2308-2097.56.2.2022.491
7. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health. (2020, Apr). Antenatal care routine care for the healthy pregnant woman.
8. NICE. (2020, Apr 24). Antenatal care for uncomplicated pregnancies. URL: https://www.nice.org.uk/guidance/cg62/resources/antenatal care for uncomplicated pregnancies-pdf- 97556 45974 45.
9. Singh P, Salisbury BH, Terrell JM. (2020). Antacids. Treasure Island: StatPearls Publishing.
10. Strugala V, Bassin J, Swales VS, Lindow SW, Dettmar PW, Thomas E. (2012). Assessment of the safety and efficacy of a raft-forming alginate reflux suppressant (Liquid Gaviscon) for the treatment of heartburn during pregnancy. ISRN Obstet Gynecol. 2012: 481870. https://doi.org/10.5402/2012/481870; PMid:23209926 PMCid:PMC3503308
11. Thélin CS, Richter JE. (2020). The management of heartburn during pregnancy and lactation. Aliment Pharmacol Ther. 51(4): 421-434. https://doi.org/10.1111/apt.15611; PMid:31950535
12. WHOQOL – WHO. (2021, Sep 29). Measuring quality of life. URL: https://www.who.int/mental_health/media/68.pdf.
13. World Health Organization. (2020, May). WHO recommendation on interventions for the relief of heartburn during pregnancy.