Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 84-88. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).8488
Ярощук О. Б.^1,2, Геревич Н. В.², Говсєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Ярощук ОБ, Геревич НВ, Говсєєв ДО. (2024). Оценка состояния эндометрия в зависимости от метода прерывания беременности и особенностей ведення послеабортного периода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 84-88. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).8488.
Стаття надійшла до редакції 29.08.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Жінки з передлежанням плаценти мають підвищений ризик несприятливих наслідків для матері, плода та новонародженого, які включають анте- та інтрапологові кровотечі, що обумовлює необхідність термінового оперативного розродження, часто в терміні до настання доношеності плода. Оптимізація алгоритму ведення пацієнток з урахуванням факторів ризику акушерських ускладнень має потенціал для поліпшення результатів для матері та новонародженого.
Мета – виявити та проаналізувати фактори ризику допологових кровотеч для обґрунтування термінів планової госпіталізації.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій пологів 21 390 вагітних у термінах вагітності від 22 до 41 тижня у КНП «Перинатальний центр м. Києва». Враховано наявність в анамнезі операцій на матці, у т.ч. кесаревого розтину, настання вагітності внаслідок застосування допоміжних репродуктивних технологій, розташування плаценти, наявність пологів.
Результати. Встановлено, що наявність в анамнезі операцій на матці, у т.ч. кесаревого розтину, розташування плаценти по передній стінці збільшують ризик врощення плаценти в рубець, збільшують ризик допологових кровотеч і ургентних передчасних пологів.
Висновки. На підставі аналізу виокремлено фактори ризику, на основі яких у подальшому можна розмежувати групу вагітних, які без високого ризику розвитку ускладнень можуть бути під спостереженням за перебігом вагітності амбулаторно, та групу вагітних, яким краще запропонувати перебування в стаціонарі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі
установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, передлежання плаценти, передпологова кровотеча, передчасні пологи, кесарів розтин, хоріоамніоніт, placenta accreta.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ahn KH, Lee EH, Cho JJ, Hong SK, Oh MJ, Kim HJ. (2018). Placenta anterior presentation in the mid trimester of pregnancy as a risk factor for neonatal respiratory distress syndrome. PLoSOne. 13(11): e0207061. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0207061; PMid:30388184 PMCid:PMC6214571

2. Brown R, Gagnon R, Delisle MF. (2019). No. 373-Cervical insufficiency and cervical cerclage. J Obstet Gynaecol Can. 41: 233-247. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2018.08.009; PMid:30638557

3. Carusi DA. (2018, Dec). The spectrum of placenta accreta: epidemiology and risk factors. Clin Obstet Gynecol. 61(4): 733-742. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000391; PMid:30204619

4. Cobo E, Conde-Agudelo A, Delgado J, Canaval H, Congote A. (1998). Cervical cerclage: an alternative treatment for placenta previa? Am J Obstet Gynecol. 179: 122-125. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(98)70261-3; PMid:9704776

5. Feng Y, Li XY, Xiao J, Li W, Liu J, Zeng X et al. (2017, Jun). Relationship between placental location and placenta previa in the second trimester. J Huazhong Univ Sci Technolog Med Sci. 37(3): 390-394. https://doi.org/10.1007/s11596-017-1745-5; PMid:28585139

6. Feng Y, Li XY, Xiao J, Li W, Liu J, Zeng X et al. (2018, Aug). Risk factors and pregnancy outcomes: complete placenta previa versus incomplete placenta previa in mid-pregnancy. CurrMedSci. 38(4): 597-601. https://doi.org/10.1007/s11596-018-1919-9; PMid:30128867

7. Gibbins KJ, Einerson BD, Warner MV. (2018). Placenta previa and maternal hemorrhagic morbidity J Matern Fetal Neonatal Med. 31: 494-499. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1289163; PMid:28140723 PMCid:PMC6687304

8. Gurab S. (2001). Third-trimester transvaginal ultrasound in placenta previa: does the shape of the inferior border of the placenta predict clinical outcome? Ultrasound in Gynecology. 18: 103-108. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2001.00420.x; PMid:11529987

9. Hobson SR, Kingdom JC, Murji A. (2019). Screening, diagnosis and treatment of placental ingrowth spectrum disorders. J Obstet Gynaecol Can. 41: 1035-1049. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2018.12.004; PMid:31227057

10. Jain V, Bos H, Bujold E. (2020, Jul). Guideline No. 402: Diagnosis and Management of Placenta Previa. J Obstet Gynaecol Can. 42(7): 906-917.e1. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2019.07.019; PMid:32591150

11. Jauniaux E, Alfirevic Z, Bhide AG, Belfort MA, Burton GJ, Collins SL et al. (2019, Jan). Placenta Praevia and Placenta Accreta: Diagnosis and Management: Green-top Guideline No. 27a. BJOG. 126(1): e1-e48. Epub 2018 Sep 27. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15306; PMid:30260097

12. Karami M, Jenabi E. (2018, Mar). Fereidouni Association of placenta previa and assisted reproductive techniques: a meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 31: 1940-1947. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1332035; PMid:28514884

13. Lockwood CJ, Russo-Stieglitz K. (2024). Plazenta previa: Management. URL: https://www.uptodate.com/contents/placenta-previa-management.

14. Martinelli KG, Garcia EM, Santos Neto ETD, Gama SGND. (2018, Feb 19). Advanced maternal age and its association with placenta previa and placental abruption: a meta-analysis. CadSaude Publ. 34(2): e00206116. https://doi.org/10.1590/0102-311×00206116; PMid:29489954

15. Nakamura M, Hasegawa J, Matsuaka R. (2012). The amount of bleeding during vaginal delivery correlates with the length from the edge of the placenta to the external os in cases with a low-lying placenta, the length between the edge of the placenta and the internal os was 1-2 cm. J Obstet Gynaecol Res. 38: 1041-1045. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2011.01776.x; PMid:22612540

16. Riveros-Perez E, Wood C. (2018, Mar). Retrospective analysis of obstetric and anesthetic management of patients with placental ingrowth spectrum disorders. Int J Gynecol Obstet. 140(3): 370-374. https://doi.org/10.1002/ijgo.12366; PMid:29080306

17. Saccone G, Berghella V, Venturella R et al. (2018). Effects of exercise during pregnancy in women with a short cervix: a secondary analysis of the Italian pessary trial in singletons Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 229: 132-136. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2018.08.582; PMid:30173089

18. Silver RM. (2015, Sep). Abnormal Placentation: Placenta Previa, Vasa Previa, and Placenta Accreta. Obstet Gynecol. 126(3): 654-668. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001005; PMid:26244528

19. Visser GHA, Ayres-de-Campos D, Barnea ER. (2018). FIGO position: how to stop the caesarean section epidemic Lancet. 392:1286-1287. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32113-5; PMid:30322563

20. Vincileos AM, Ananth CV, Smulian JC. (2015). The use of ultrasound in the clinical management of placental implantation abnormalities Am J Obstet Gynecol. 213: S70-S77. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.059; PMid:26428505