- Особливості терапії секреторно-евакуаторних порушень при гострих бронхітах у дітей з порушенням функції зовнішнього дихання
Особливості терапії секреторно-евакуаторних порушень при гострих бронхітах у дітей з порушенням функції зовнішнього дихання
Modern Pediatrics. Ukraine. 5(109): 52-58. doi 10.15574/SP.2020.109.52
Овчаренко Л. С., Вертегел А. О., Андрієнко Т. Г., Самохін І. В., Кряжев О. В., Шелудько Д. М.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Для цитування: Овчаренко ЛС, Вертегел АО, Андрієнко ТГ, Самохін ІВ та ін. (2020). Особливості терапії секреторно-евакуаторних порушень при гострих бронхітах у дітей з порушенням функції зовнішнього дихання. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 52–58. doi 10.15574/SP.2020.109.52.
Стаття надійшла до редакції 15.07.2020 р.; прийнята до друку 08.09.2020 р.
Мета: підвищення ефективності та безпеки терапії секреторно-евакуаторних порушень бронхів при гострих бронхітах із порушенням функції зовнішнього дихання у дітей шляхом використання медикаментозного засобу з мінімальним впливом на серцево-судинну систему.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 60 дітей віком від 6 до 11 років. Сформовано 2 групи спостереження (по 30 дітей у кожній): 1-а група — діти, що отримують Бронхипрет® протягом 10 днів при гострих бронхітах з порушенням функції зовнішнього дихання; 2-а група — діти, які не одержують Бронхипрет® при гострих бронхітах із порушенням функції зовнішнього дихання.
Результати. У групі пацієнтів, що приймали Бронхипрет®, на додаток до більш швидкої клінічної динаміки, за даними спірографії, мало місце поліпшення параметрів функції зовнішнього дихання, що характеризують обструктивний компонент перешкоди повітряному потоку. Після терапії Бронхипретом відзначалася нормалізація показників функціонування автономної нервової системи і переважання ейтонії на фоні зниження числа реєстрації парасимпатикотонії.
Висновок. Хороша переносимість і безпечність Бронхипрету протягом 7-денного застосування в пацієнтів у віці 6–11 років дозволяє рекомендувати цей препарат як високоефективний засіб терапії секреторно-евакуаторних порушень бронхів при гострому бронхіті у дітей.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бронхіт, спірографія, лікування, чебрець, плющ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bando H, Toyoda K, Hisa Y. (2016). Autonomic nervous system. Neuroanatomy and Neurophysiology of the Larynx. Springer, Tokyo: 29–44. https://doi.org/10.1007/978-4-431-55750-0_4; PMid:27866302
2. Елисеева ТИ, Балаболкин ИИ, Ошевенский ЛВ, Прахов АВ. (2009). Вегетативная регуляция и вариабельность сердечного ритма у детей с бронхиальной астмой. Диагностические и прогностические аспекты. Монография. Н. Новгород: Изд-во ННГУ: 151.
3. Golden EP, Bryarly MA, Vernino S. (2018). Seronegative autoimmune autonomic neuropathy: a distinct clinical entity. Clinical Autonomic Research. 28(1): 115-123. https://doi.org/10.1007/s10286-017-0493-8; PMid:29280036
4. Hijikata T, Baba E, Shirokane K, Tsuchiya A, Nomura M. (2019). Subarachnoid hemorrhage due to de novo dissecting vertebral artery aneurysm in a patient with Guillain-Barre syndrome. Neurology and Clinical Neuroscience. 7(6): 341-343.; https://doi.org/10.1111/ncn3.12323
5. Nesterenko ZV. (2017). Recurrent bronchitis as a clinical variant of functional changes of the respiratory system in children. Pediatrician (St. Petersburg). 8(5): 44-48. https://doi.org/10.17816/PED8544-48
6. Охотникова ОМ, Дуда ЛВ. (2018). Бронхообструкция у детей: многообразие причин, многоликость проявлений, сложность диагностики и выбора индивидуальной терапии. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 440–458.
7. Reißenweber-Hewel H. (2017). Kampo-Medizin: Effektive und differenzierte Therapie bei Bronchitis. Deutsche Zeitschrift fur Akupunktur. 60(4): 46-49. https://doi.org/10.1016/S0415-6412(17)30129-7
8. Себекина ОВ, Ненашева НМ. (2019). Антихолинергические препараты в терапии бронхиальной астмы. Астма и аллергия. 1: 43–48.
9. Strelkova M, Senatorova G. (2018). Clinical and anamnestic features of the course of acute bronchitis in children. Inter collegas. 5(3): 143-147. https://doi.org/10.35339/ic.5.3.143-147
10. Юренев ГЛ, Юренева-Тхоржевская ТВ. (2014). Бронхообструктивный синдром при острых респираторных вирусных инфекциях: причины и последствия. Практическая пульмонология. 1: 22–29.
