Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.1(101): 58-66. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).5866
Бойко Г. Б., Суханова А. А., Савченко С. Є., Коноплянко В. В., Дудка С. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Бойко ГБ, Суханова АА, Савченко СЄ, Коноплянко ВВ, Дудка СВ. (2025). Особливості лікування рецидивного вульвовагінального кандидозу на тлі папіломавірусної інфекції. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(101): 58-66. doi: 10.15574/PP.2025.1(101).5866.
Стаття надійшла до редакції 22.11.2024 р.; прийнята до друку 15.03.2025 р.

Мета – оцінити ефективність лікування рецидивного вульвовагінального кандидозу (РВВК) вагінальними супозиторіями, що містять борну кислоту та щитолисник азійський (Centella asiatica), у пацієнтів із папіломавірусною інфекцією.
Матеріали та методи. Оцінено ефективність вагінальних супозиторіїв, що містять борну кислоту і щитолисник азійський (Centella asiatica), для лікування РВВК у пацієнток на тлі папіломавірусної інфекції. До дослідження залучено 38 пацієнток медичного центру “Нова Медікал” (м. Васильків) із РВВК, які мали 3-5 повторних епізоди ВВК протягом останнього року і у яких методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтверджена папіломавірусна інфекція. Усім пацієнткам призначено в схемі лікування по 1 вагінальному супозиторію на ніч протягом 14 діб. Статистичний аналіз отриманих даних виконано за допомогою програмного забезпечення «SPSS Statistics» (Statistica 6.0). Статистично значущими прийнято відмінності за p<0,05.
Результати. Усі пацієнтки до початку лікування мали запальні зміни з боку вагінального та цервікального епітелію кандидозної етіології: незначна запальна реакція – 28,9%, помірна – 63,2%, виражена – 7,9%. Результати після застосування  вагінальних супозиторіїв, що містять борну кислоту та щитолисник азійський (Centella asiatica), показують достовірне зниження гіперемії вульвовагінальної зони – 84,2%, гіперемію після лікування та зникнення мікротріщин – 10,5%  (р<0,05). Кольпоскопічна картина після лікування вказує на достовірне зниження запального процесу на слизових оболонках піхви та екзоцервіксу – 86,8% (р<0,05). Дані мікроскопічного дослідження вказують, що до лікування кандидозна інфекція в стадії загострення виявлена в 100%  пацієнток. Після лікування мікроскопічно підтверджені 5 (13,2%) випадків (р<0,05).
Висновки. Вульвовагінальний кандидоз спостерігається в 59,4% пацієнтів із папіломавірусною інфекцією. Поєднання борної кислоти та щитолисника азійського (Centella asiatica) показує виражену ефективність у лікуванні РВВК у пацієнток на тлі папіломавірусної інфекції. Клінічне одужання становить 89,4%. Мікробіологічне одужання – 86,8%. Виникнення повторних рецидивів після лікування не має статистичної достовірності, 13,2% безсимптомного носійства кандидозу потребує подовження підтримувального курсу до 8 тижнів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено комітетом із біоетики та деонтології зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: рецидивний вульвовагінальний кандидоз, папіломавірусна інфекція, борна кислота, щитолисник азійський (Centella asiatica).

ЛІТЕРАТУРА

1. Arribas-López E, Zand N, Ojo O, Snowden MJ, Kochhar T. (2022, Mar 10). A Systematic Review of the Effect of Centella asiatica on Wound Healing. Int J Environ Res Public Health. 19(6): 3266. https://doi.org/10.3390/ijerph19063266; PMid:35328954 PMCid:PMC8956065

2. Arya NR, Rafiq NB. (2023, Jan). Candidiasis. 2023 May 29. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID: 32809459.

3. Бардова КО, Баринова МЕ. (2017). Вульвовагінальний кандидоз: особливості перебігу та корекції. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 6(103): 12-14.

4. Бобрицька ВВ, Головіна ОВ, Козуб ТО, Аралов ОМ. (2023). Ефективне лікування резистентних форм вульвовагінального кандидозу. Медичні аспекти здоров'я жінки. 5(152): 11-16.

5. Cassone A. (2015). Vulvovaginal Candida albicans infections: pathogenesis, immunity and vaccine prospects. BJOG. 122(6): 785-794. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12994; PMid:25052208

6. Compendium. Борна кислота (Boric acid). URL: https://compendium.com.ua/info/3565/bornaja-kislota/.

7. Diniz LRL, Calado LL, Duarte ABS et al. (2023) Centella asiatica and іts Metabolite Asiatic Acid:Wound Healing Effects and Therapeutic Potential. Metabolites. 13(2): 276. https://doi.org/10.3390/metabo13020276; PMid:36837896 PMCid:PMC9966672

8. Farr A, Effendy I, Tirri BF et al. (2021). Guideline: Vulvovaginal candidosis (AWMF 015/072, level S2k). Mycoses. 64: 583-602. https://doi.org/10.1111/myc.13248; PMid:33529414 PMCid:PMC8248160

9. File В, Sobel R, Becker M, Nyirjesy P. (2023, Jul). Fluconazole-Resistant Candida albicans Vaginal Infections at a Referral Center and Treated With Boric Acid. Journal of Lower Genital Tract Disease. 27(3): 262-265. https://doi.org/10.1097/LGT.0000000000000733; PMid:36961480

10. Ghoshа I, Muwonge R, Mittal S, Banerjee D, Kundu P, Mandal R et al. (2017, Feb). Association between high risk human papillomavirus infection and co-infection with Candida spp. and Trichomonas vaginalis in women with cervical premalignant and malignant lesions. Journal of Clinical Virology. 87: 43-48. https://doi.org/10.1016/j.jcv.2016.12.007; PMid:27992790

11. Hashemi SE, Shokohi T, Abastabar M, Aslani N, Ghadamzadeh M, Haghani I. (2019). Species distribution and susceptibility profiles of Candida species isolated from vulvovaginal candidiasis, emergence of C. lusitaniae. Curr Med Mycol. 5(4): 26-34. https://doi.org/10.18502/cmm.5.4.2062

12. Iavazzo C, Gkegkes ID, Zarkada IM, Falagas ME. (2011). Boric acid for recurrent vulvovaginal candidiasis: the clinical evidence. J Womens Health (Larchmt). 20(8): 1245-1255. https://doi.org/10.1089/jwh.2010.2708; PMid:21774671

13. Косей НВ. (2022). Сучасні проблеми лікування вульвовагінального кандидозу. Медичні аспекти здоров'я жінки. 5(146): 1-4.

14. Łaniewski P, Ilhan ZE, Herbst-Kralovetz MM. (2020). The microbiome and gynaecological cancer development, prevention and therapy. Nat. Rev. Urol. 17(4): 232-250. https://doi.org/10.1038/s41585-020-0286-z; PMid:32071434 PMCid:PMC9977514

15. Makanjuola O, Bongomin F, Fayemiwo SA. (2018, Oct 31). An update on the roles of non-albicans candida species in vulvovaginitis. J Fungi (Basel). 4(4): 121. https://doi.org/10.3390/jof4040121; PMid:30384449 PMCid:PMC6309050

16.Marks MA,Viscidi RP, Chang K et al. (2011). Differences in the concentration and correlation of cervical immunemarkers among HPV positive and negative perimenopausal women. Cytokine. 56(3): 798-803. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2011.09.012; PMid:22015106 PMCid:PMC3831521

17. Mitra A, MacIntyre DA, Marchesi JR et al. (2016). The vaginal microbiota, human papillomavirus infection and cervical intraepithelial neoplasia: what do we know and where are we going next? Microbiome. 4(1): 58. https://doi.org/10.1186/s40168-016-0203-0; PMid:27802830 PMCid:PMC5088670

18. Pappas РG, Kauffman CA, Andes DR et al. (2016). Clinical Practice Guideline for the Management of Candidiasis: Update by the Infectious Diseases Society of America, Clinical Infectious Diseases. 62(4); 15: e1-e50. https://doi.org/10.1093/cid/civ933; PMid:26679628 PMCid:PMC4725385

19. Phillips NA, Bachmann G, Haefner H, Martens M, Stockdale C. (2022, Jan 31). Topical Treatment of Recurrent Vulvovaginal Candidiasis: An Expert Consensus. Womens Health Rep (New Rochelle). 3(1): 38-42. https://doi.org/10.1089/whr.2021.0065; PMid:35136875 PMCid:PMC8812501

20. Powell AM, Gracely E, Nyirjesy P. (2016). Nonalbicans candida vulvovaginitis: treatment experience at a tertiary care vaginitis center. J Low Genit Tract Dis. 20(1): 85-89. https://doi.org/10.1097/LGT.0000000000000126; PMid:26083330

21. Rodríguez-Cerdeira C, Gregorio MC, Molares-Vila A et al. (2019). Biofilms and vulvovaginal candidiasis. Colloids Surf. B. Biointerfaces. 174: 110-125. https://doi.org/10.1016/j.colsurfb.2018.11.011; PMid:30447520

22. Satora M, Grunwald A, Zaremba B, Frankowska K, Żak K et al. (2023). Treatment of Vulvovaginal Candidiasis-An Overview of Guidelines and the Latest Treatment Methods. J Clin Med. 12(16): 5376. https://doi.org/10.3390/jcm12165376; PMid:37629418 PMCid:PMC10455317

23. Saxon Lead Author GDGC, Edwards A, Rautemaa-Richardson R, Owen C et al. (2020). British Association for Sexual Health and HIV national guideline for the management of vulvovaginal candidiasis. Int J STD AIDS. 31(12): 1124-1144. https://doi.org/10.1177/0956462420943034; PMid:32883171

24. Sobel JD. (2007) Vulvovaginal candidosis. Lancet. 369(9577): 1961-1971. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60917-9; PMid:17560449

25. Sun B, Wu L, Wu Y, Zhang C et al. (2020). Therapeutic Potential of Centella asiatica and Its Triterpenes: A Review. Front Pharmacol. 4(11): 568032. https://doi.org/10.3389/fphar.2020.568032; PMid:33013406 PMCid:PMC7498642

26. Torres-Poveda K, Bahena-Román M, Delgado-Romero K et al. (2018). A prospective cohort study to evaluate immunosuppressive cytokines as predictors of viralpersistence and progression to pre-malignan lesion in the cervix in women infected with HR-HPV:study protocol. BMC Infect. Dis. 18(1): 582. https://doi.org/10.1186/s12879-018-3490-1; PMid:30453958 PMCid:PMC6245844

27. Vodstrcil LA, Hocking JS, Law M et al. (2013). Hormonal contraception is associated with a reduced risk of bacterial vaginosis: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 8(9): e73055. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0073055; PMid:24023807 PMCid:PMC3762860