PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 2(58):101-105; doi 10.15574/PP.2014.58.101

Особливості фізичного та нервово-психічного розвитку дітей, які перенесли перинатальнее гіпоксичне ураження центральної нервової системи 

Касян С. М., Тарасова І. В., Клименко Т. М. 
Сумський державний університет, медичний інститут, м. Суми, Україна

Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна 
 

Мета — оцінити фізичний розвиток дітей на першому році життя і вивчити вплив перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи на динаміку їх нервово-психічного розвитку. 
 

Пацієнти та методи. Під наглядом перебувало 73 дитини (2011–2012 років народження), які знаходилися на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії та патології новонароджених Сумської обласної дитячої клінічної лікарні та перенесли перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи. Залежно від тяжкості патології, дітей розподілено на дві групи: I група — 38 дітей із тяжкими ушкодженнями центральної нервової системи (оцінка за шкалою Апгар на 1-й хв. життя менше 4 балів); II група — 35 дітей із середньої важкості ушкодженнями (4–6 балів). Групу контролю (III група) склали 20 дітей без вищезазначеної патології в анамнезі. Усім новонародженим проведено нейросонографію та доплерографію. 
 

Результати. Доведено, що нервово-психічний розвиток дітей із перинатальним гіпоксичним ураженням центральної нервової системи характеризувався відставанням у розвитку за всіма лініями аналізаторів. Найбільш значне відхилення (відставання на 3–4 та більше епікризних термінів) відмічено у мовному, сенсорному та моторному розвитку. У дітей із зазначеною патологією виявлено значні відхилення в поведінці, які ускладнюють адаптацію до нових мікросоціальних умов. Серед дітей із перинатальним гіпоксичним ураженням центральної нервової системи зареєстровано високу частку інвалідності. 
 

Висновки. Високий рівень ускладнень з боку центральної нервової системи свідчить про необхідність проведеннякомплексного диференційованого лікування і реабілітації дітей із гіпоксією з урахування метіологічного фактора, чинників, які діють в анте-, інтра- та постнатальному періодах, особливостей клінічного перебігу та виявлених патологічних змін на нейросонографії. 
 

Ключові слова: перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової системи, нервово-психічний та фізичний розвиток, діти. 
 

Література:

1. Громада НЕ. 2009. Иммунологические и структурне нарушения у доношенных новорожденных с перинатальным поражением ЦНС. Прогнозирование исходов и оптимизация лечения. Дис. д. мед. н. спец. 14.00.09 Педиатрия. Екатеринбург: 304.

2. Знаменская ТК. 2011. Основные проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1;1: 5—9.

3. Лапач СН, Чубенко АВ, Бабич ПН. 2001. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel. К, МОРИОН: 408.

4. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ-10. (Короткий адаптований варіант для використання в Україні). Центр медичної статистики МОЗ України. К. 1998: 307.

5. Похілько ВІ. 2010. Асфіксія у новонароджених: патогенез, діагностика та лікування (клініко-експериментальні дослідження). Дис д.мед.н. 14.01.10 Педіатрія. К: 435.

6. Про затвердження клінічного протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим. Наказ МОЗ України від 08.06.2007 р. № 312. К. 2008: 36.

7. Сакаева ДР, Хайретдинова ТБ. 2011. Нервно-психическое развитие детей раннего возраста и факторы его определяющие. Молодой ученый. 2;6: 194—198.

8. Свирский АВ. 2008. Комплексная оценка и прогнозирование нейро-психического развития детей с перинатальными поражениями головного мозга. Автореф. дис. д.мед.н. спец. 14.00.09 Педиатрия. 14.00.18 Психиатрия. Архангельск: 35.

9. Тарасова ІВ. 2013. Мікроелементний дисбаланс у новонароджених із перинатальною патологією: діагностика та прогноз. Дис. д.мед.н. 14.01.10 Педіатрія. Харків: 398.

10. Туленкова ТЕ. 2010. Оптимизация программ профилактики нарушений нервно-психического развития детей групп перинатального риска. Автореф. дис. к.мед.н. спец. 14.01.08 Педиатрия. 14.03.11 Восстановительная медицина, спортивная медицина, лечебная физкультура, курортология и физиотерапия. М: 24.