Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024.4(100): 6-11. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).611
Явір В. С.^1,2, Говсєєв Д. О.^1,2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна

Для цитування: Явір ВС, Говсєєв ДО. (2024). Особливості ендотеліальної системи у вагітних із гестаційним діабетом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(100): 6-11. doi: 10.15574/PP.2024.4(100).611.
Стаття надійшла до редакції 01.06.2024 р.; прийнята до друку 27.11.2024 р.

Вагітність викликає численні адаптаційні зміни в організмі жінки для підтримання розвитку плода. Гестаційний діабет асоціюється з порушеннями метаболізму глюкози та інсулінорезистентністю, що впливає на ендотеліальну судинну систему і плацентарний кровообіг та може призводити до серйозних ускладнень як для матері, так і для дитини, зокрема, до прееклампсії, передчасних пологів і діабетичної фетопатії.
Мета – оцінити особливості ендотеліальної системи у вагітних із різним перебігом гестаційного діабету за показниками простаноїдів (простагландинів, простацикліну і тромбоксану), ендотеліну-1, L-аргініну та оксиду азоту.
Матеріали та методи. Оцінено стан ендотеліальної функції за показниками простагландину Е₂, простагландину F_2α, простацикліну, тромбоксану В₂, ендотеліну-1, оксиду азоту та L-аргініну у 120 вагітних жінок. Основну групу становили 90 пацієнток із гестаційним діабетом, серед яких 50 жінок мали клас А1 (підгрупа І), а 40 жінок – клас А2 (підгрупа ІІ). До контрольної групи увійшли 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності.
Результати. У жінок із гестаційним діабетом зафіксовано зниження показників речовин депресорної дії порівняно зі здоровими вагітними: рівень простагландину Е₂ становив 2,60±0,46 нг/мл проти 5,91±0,37 нг/мл, простацикліну – 57,8±1,32 пг/мл проти 101,8±10,3 пг/мл, оксиду азоту – 2,1±0,4 γ/моль проти 3,5±0,5 γ/моль, L-аргініну – 39,2±6,2 ммоль/л проти 60,4±2,5 ммоль/л. Відзначено зростання рівня речовин вазоконстрикторної дії: рівень простагландину F_2α у жінок основної групи становив 0,9±0,4 нг/мл, контрольної групи – 0,42±0,04 нг/мл, рівень тромбоксану В₂ – 75,4±17,2 пг/мл і 46,5±5,2 пг/мл, відповідно, ендотеліну-1 – 17,2±5,4 пг/мл і 8,3±1,4 пг/мл, відповідно. Вказані зміни посилювалися при інсулінозалежному гестаційному діабеті та приєднанні прееклампсії.
Висновки. У вагітних із гестаційним діабетом зареєстровано порушення функції ендотеліальної системи за рахунок дисбалансу між речовинами, які беруть участь у регуляції судинного тонусу та коагуляції. Контроль функції ендотелію в таких жінок важливий для своєчасного виявлення та впливу на можливі ускладнення.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим комітетом з етики закладу-учасника. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, гестаційний діабет, ендотеліальна дисфункція, прееклампсія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Burton GJ, Fowden AL. (2015). The placenta: a multifaceted, transient organ. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 370(1663): 20140066. https://doi.org/10.1098/rstb.2014.0066; PMid:25602070 PMCid:PMC4305167

2. Chen J, Khalil RA. Matrix Metalloproteinases in Normal Pregnancy and Preeclampsia. Prog Mol Biol Transl Sci. 2017;148:87-165. https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2017.04.001; PMid:28662830 PMCid:PMC5548443

3. Cheng H, Huang H, Guo Z, Chang Y, Li Z. (2021). Role of prostaglandin E2 in tissue repair and regeneration. Theranostics. 11(18): 8836-8854. https://doi.org/10.7150/thno.63396; PMid:34522214 PMCid:PMC8419039

4. Choudhury AA, Devi Rajeswari V. (2021). Gestational diabetes mellitus – A metabolic and reproductive disorder. Biomed Pharmacother. 143: 112183. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112183; PMid:34560536

5. Cornejo M, Fuentes G, Valero P, Vega S, Grismaldo A, Toledo F et al. (2021). Gestational diabesity and foetoplacental vascular dysfunction. Acta Physiol. 232(4): e13671. https://doi.org/10.1111/apha.13671; PMid:33942517

6. Fato BR, Beard S, Binder NK, Pritchard N, Kaitu'u-Lino TJ, de Alwis N et al. (2023). The Regulation of Endothelin-1 in Pregnancies Complicated by Gestational Diabetes: Uncovering the Vascular Effects of Insulin. Biomedicines. 11(10): 2660. https://doi.org/10.3390/biomedicines11102660; PMid:37893034 PMCid:PMC10603897

7. Filipek A, Jurewicz E. (2018). Preeclampsia – a disease of pregnant women. Postepy Biochem. 64(4): 232-229. https://doi.org/10.18388/pb.2018_146; PMid:30656917

8. Forzano I, Avvisato R, Varzideh F, Jankauskas SS, Cioppa A, Mone P et al. (2023). L-Arginine in diabetes: clinical and preclinical evidence. Cardiovasc Diabetol. 22(1): 89. https://doi.org/10.1186/s12933-023-01827-2; PMid:37072850 PMCid:PMC10114382

9. Hod M, Kapur A, Sacks DA, Hadar E, Agarwal M, Di Renzo GC et al. (2015). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) Initiative on gestational diabetes mellitus: A pragmatic guide for diagnosis, management, and care. Int J Gynaecol Obstet. 131(S3): S173-S211. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(15)30033-3

10. Knöfler M, Haider S, Saleh L, Pollheimer J, Gamage TKJB, James J. (2019). Human placenta and trophoblast development: key molecular mechanisms and model systems. Cell Mol Life Sci. 76(18): 3479-3496. https://doi.org/10.1007/s00018-019-03104-6; PMid:31049600 PMCid:PMC6697717

11. Mack LR, Tomich PG. (2017). Gestational diabetes. Obstet Gynecol Clin N Am. 44: 207-17. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2017.02.002; PMid:28499531

12. Mallick R, Duttaroy AK. (2022). Modulation of endothelium function by fatty acids. Mol Cell Biochem. 477(1): 15-38. https://doi.org/10.1007/s11010-021-04260-9; PMid:34529222 PMCid:PMC8755678

13. Maruhashi T, Higashi Y. (2021). Pathophysiological Association between Diabetes Mellitus and Endothelial Dysfunction. Antioxidants (Basel). 10(8): 1306. https://doi.org/10.3390/antiox10081306; PMid:34439553 PMCid:PMC8389282

14. McKeating DR, Fisher JJ, Perkins AV. (2019). Elemental Metabolomics and Pregnancy Outcomes. Nutrients. 11(1): 73. https://doi.org/10.3390/nu11010073; PMid:30609706 PMCid:PMC6356574

15. Mitchell JA, Kirkby NS. (2019). Eicosanoids, prostacyclin and cyclooxygenase in the cardiovascular system. Br J Pharmacol. 176(8): 1038-1050. https://doi.org/10.1111/bph.14167; PMid:29468666 PMCid:PMC6451069

16. Niringiyumukiza JD, Cai H, Xiang W. (2018). Prostaglandin E2 involvement in mammalian female fertility: ovulation, fertilization, embryo development and early implantation. Reprod Biol Endocrinol. 16(1): 43. https://doi.org/10.1186/s12958-018-0359-5; PMid:29716588 PMCid:PMC5928575

17. Pandey AK, Singhi EK, Arroyo JP, Ikizler TA, Gould ER, Brown J et al. (2018). Mechanisms of VEGF (Vascular Endothelial Growth Factor) Inhibitor-Associated Hypertension and Vascular Disease. Hypertension. 71(2): e1-e8. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10271; PMid:29279311 PMCid:PMC5825002

18. Plows JF, Stanley JL, Baker PN, Reynolds CM, Vickers MH. (2018). The Pathophysiology of Gestational Diabetes Mellitus. Int J Mol Sci. 19(11): 3342. https://doi.org/10.3390/ijms19113342; PMid:30373146 PMCid:PMC6274679

19. Queck A, Thomas D, Jansen C, Schreiber Y, Rüschenbaum S, Praktiknjo M et al. (2019). Pathophysiological role of prostanoids in coagulation of the portal venous system in liver cirrhosis. PLoS One. 14(10): e0222840. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0222840; PMid:31644538 PMCid:PMC6808498

20. Qu H, Khalil RA. (2020). Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 319(3): H661-H681. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00202.2020; PMid:32762557 PMCid:PMC7509272

21. Ristovska EC, Genadieva-Dimitrova M, Todorovska B, Milivojevic V, Rankovic I, Samardziski I et al. (2023). The Role of Endothelial Dysfunction in the Pathogenesis of Pregnancy-Related Pathological Conditions: A Review. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 44(2): 113-137. https://doi.org/10.2478/prilozi-2023-0032; PMid:37453122

22. Sweeting A, Wong J, Murphy HR, Ross GP. (2022). A Clinical Update on Gestational Diabetes Mellitus. Endocr Rev. 43(5): 763-793. https://doi.org/10.1210/endrev/bnac003; PMid:35041752 PMCid:PMC9512153

23. Szczuko M, Golańska J, Palma J, Ziętek M. (2023). Impact of Selected Eicosanoids in Normal and Pathological Pregnancies. J Clin Med. 12(18): 5995. https://doi.org/10.3390/jcm12185995; PMid:37762934 PMCid:PMC10532391

24. Wang B, Wu L, Chen J, Dong L, Chen C, Wen Z et al. (2021). Metabolism pathways of arachidonic acids: mechanisms and potential therapeutic targets. Signal Transduct Target Ther. 6(1): 94. https://doi.org/10.1038/s41392-020-00443-w; PMid:33637672 PMCid:PMC7910446

25. Wang JJ, Wang X, Li Q, Huang H, Zheng QL, Yao Q et al. (2023). Feto-placental endothelial dysfunction in Gestational Diabetes Mellitus under dietary or insulin therapy. BMC Endocr Disord. 23(1): 48. https://doi.org/10.1186/s12902-023-01305-6; PMid:36814227 PMCid:PMC9948408

26. Yang Y, Le Ray I, Zhu J, Zhang J, Hua J, Reilly M. (2021). Preeclampsia Prevalence, Risk Factors, and Pregnancy Outcomes in Sweden and China. JAMA Netw Open. 4(5): e218401. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2021.8401; PMid:33970258 PMCid:PMC8111481

27. Ye W, Luo C, Huang J, Li C, Liu Z, Liu F. (2022). Gestational diabetes mellitus and adverse pregnancy outcomes: systematic review and meta-analysis. BMJ. 377: e067946. https://doi.org/10.1136/bmj-2021-067946; PMid:35613728 PMCid:PMC9131781

28. Zhou Y, Khan H, Xiao J, Cheang WS. (2021). Effects of Arachidonic Acid Metabolites on Cardiovascular Health and Disease. Int J Mol Sci. 22(21): 12029. https://doi.org/10.3390/ijms222112029; PMid:34769460 PMCid:PMC8584625