Paediatric Surgery (Ukraine).2023.4(81): 49-58; doi: 10.15574/PS.2023.81.49
Данилов O. А., Шульга O. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Danylov OA, Shulha OV. (2023). Optimisation of methods of diagnosis and correction of heel foot in children with cerebral palsy. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 49-58; doi: 10.15574/PS.2023.81.49.
Стаття надійшла до редакції 17.07.2023 р., прийнята до друку 11.12.2023 р.

Основною причиною виникнення п’яткової стопи є м’язовий дисбаланс унаслідок порушення функції триголового м’яза гомілки. Дані літератури свідчать про необхідність вивчення питань, які стосуються змін в анатомії і функції м’язів-згиначів стопи, п’яткової кістки, а також визначення показань для оптимальних методів корекції п’яткової стопи.
Мета – вивчити анатомічні й функціональні зміни в литковому м’язі та кістках дітей з п’ятковою стопою; розробити оптимальні методи діагностики та корекції деформації.
Матеріали та методи. Проаналізовано показники, отримані на тлі лікування 14 пацієнтів віком від 11 до 17 років із церебральним паралічем, ускладненим формуванням п’яткової стопи. Сформовано дві групи: основна – 6 пацієнтів (12 випадків), у якій проводили задню остеотомію п’яткової кістки з пластикою ахіллового сухожилка і транспозицією сухожилка переднього великогомілкового м’яза; порівняльна група – 8 пацієнтів (16 випадків), яку поділено на дві підгрупи відповідно до рентгенологічних показників: підгрупа А – 6 випадків, підгрупа В – 10 випадків, у яких проводили оперативне втручання на м’яких тканинах. Для обстеження пацієнтів використано клінічні та рентгенологічні методи. Отримані дані оброблено статистично з визначенням M±m, коефіцієнта достовірності за критеріями Стьюдента. Значущість установлено на рівні р<0,5-0,05.
Результати. За наявності п’яткової стопи змінюються структура і форма п’яткової кістки, що призводить до зміни кута Danilov та кутів між трабекулярними лініями. Необхідною умовою створення оптимальних біомеханічних умов ходи є корекція форми п’яткової кістки. Пересадка сухожилка переднього великогомілкового м’яза обумовлює усунення патологічного впливу в результаті його ретракції; ахіллопластика усуває функціональну недостатність триголового м’яза.
Висновки. Результати хірургічної корекції на м’яких тканинах показують ефективність при кутах Bohler, Kite <35⁰, Danilov <40⁰. За більших значень слід доповнювати втручання задньою остеотомією п’яткової кістки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено локальною етичною комісією установи, що брала участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Ключові слова: дитячий церебральний параліч, п'яткова стопа, діти, хірургічне лікування, кінематичний м'язовий ланцюг, кісткова деформація, м'язова анатомія, остеотомія, сухожильна пластика.

ЛІТЕРАТУРА

1. Banta J. (1981). Anterior tibial transfer to the os calcis with Achilles tenodesis for calcaneal deformity in myelomeningocele. J Pediatr Orthop. 1: 125-130. https://doi.org/10.1097/01241398-198110000-00001; PMid:7334087

2. Boyle MJ, Walker CG, Crawford HA. (2011). The paediatric Bohler's angle and crucial angle of Gissane: a case series. J Orthop Surg Res. 6 (2): 1-5. https://doi.org/10.1186/1749-799X-6-2; PMid:21214961 PMCid:PMC3022764

3. Chan M, Khan S. (2019). Ilizarov reconstruction of chronic bilateral calcaneovalgus deformities. Chin J Traumatol. 22 (4): 202-206. https://doi.org/10.1016/j.cjtee.2019.04.001; PMid:31239218 PMCid:PMC6667992

4. Cho BC, Lee IH, Chung CY, Sung KH, Lee KM, Kwon SS et al. (2018). Undercorrection of planovalgus deformity after calcaneal lengthening in patients with cerebral palsy. J Pediatr Orthop B. 27 (3): 206-213. https://doi.org/10.1097/BPB.0000000000000436; PMid:28151778

5. Conti M, Garfinke J, Kunas G, Deland J, Ellis S. (2019). Postoperative Medial Cuneiform Position Correlation With Patient-Reported Outcomes Following Cotton Osteotomy for Reconstruction of the Stage II Adult-Acquired Flatfoot Deformity. Foot Ankle Int. 40 (5): 491-498. https://doi.org/10.1177/1071100718822839; PMid:30654660

6. Danilov O, Shulga A, Gorelik V. (2021). The effectiveness of treatment in children with rigid flatfeet and dysfunction of the posterior tibial tendon. Georgian Med News. 320: 46-52. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.5

7. Danilov OA, Gorelik VV, Shulga OV. (2023). Analysis of the effectiveness of methods of correction of pronation deformities of the feet in children with cerebral palsy. Paediatric Surgery (Ukraine). 2 (79): 50-57. https://doi.org/10.15574/PS.2023.79.50

8. Danylov AA, Gorelik VV, Shulga AV, Yachna KV. (2023). Pathologic external tibial torsion as one of the causes of knee joint dysfunction and formation of pronation deformity in children with cerebral palsy. Paediatric Surgery (Ukraine). 1 (78): 110-118. https://doi.org/10.15574/PS.2023.78.110

9. Davids J. (2010). The foot and ankle in cerebral palsy. Orthop Clin. 41 (4): 579-593. https://doi.org/10.1016/j.ocl.2010.06.002; PMid:20868886

10. Dawe J, Davis J. (2011). Anatomy and biomechanics of the foot and ankle. Orthopaedics and Trauma. 25; 4: 279-285. https://doi.org/10.1016/j.mporth.2011.02.004

11. Dias L. (1985). Valgus deformity of the ankle joint: pathogenesis of fibular shortening. J Pediatr Orthop. 5 (2): 176-180. https://doi.org/10.1097/01241398-198505020-00011; PMid:3872882

12. Dillin W. (1983). Calcaneus deformity in cerebral palsy. Foot Ankle. 4 (3): 167-170. https://doi.org/10.1177/107110078300400310; PMid:6642338

13. Evans D. (1975). Calcaneo-valgus deformity. J Bone Joint Surg Br. 57 (3): 270-278. https://doi.org/10.1302/0301-620X.57B3.270

14. Frazer H. (2018). Biomechanics of the Foot and Ankle Published online by Cambridge University Press. 2: 22-43. https://doi.org/10.1017/9781108292399.003

15. Fulford G. (1990). Surgical management of ankle and foot deformities in cerebral palsy. Clin Orthop Relat Res. 253: 55-61. https://doi.org/10.1097/00003086-199004000-00009

16. Haendlmayer KT, Harris NJ. (2009). Flatfoot deformity: an overview. Orthop Trauma. 23 (6): 395-403. https://doi.org/10.1016/j.mporth.2009.09.006

17. Hawke F, Rome K, Evans AM. (2016). The relationship between foot posture, body mass, age and ankle, lower-limb and whole-body flexibility in healthy children aged 7 to 15 years. J Foot Ankle Res. 9: 14. https://doi.org/10.1186/s13047-016-0144-7; PMid:27127541 PMCid:PMC4848829

18. Julieanne P, Miller F. (2013). Overview of foot deformity management in children with cerebral palsy. J Child Orthop. 7 (5): 373-377. https://doi.org/10.1007/s11832-013-0509-4; PMid:24432097 PMCid:PMC3838514

19. Kalkman BM, Bar-On L, Cenni F, Maganaris CN, Bass A, Holmes G et at. (2017). Achilles tendon moment arm length is smaller in children with cerebral palsy than in typically developing children. J Biomech. 56: 48-54. https://doi.org/10.1016/j.jbiomech.2017.02.027; PMid:28318605

20. Kedem P. (2015). Foot deformities in children with cerebral palsy. Curr Opin Pediatr. 27 (1): 67-74. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000180; PMid:25503089

21. Keener BJ. (2005). The anatomy of the calcaneus and surrounding structure. Foot Ankle Clin. 10; 3: 413-424. https://doi.org/10.1016/j.fcl.2005.04.003; PMid:16081012

22. Kitaoka H, Alexander I, Adelaar R, Nunley J, Myerson M, Sanders M. (1994). Clinical rating systems for the ankle-hindfoot, midfoot, hallux, and lesser toes. Foot Ankle Int. 15 (7): 349-353. https://doi.org/10.1177/107110079401500701; PMid:7951968

23. Korzh M, Prozorovsky D, Romanenko K. (2009). Current radiographic anatomical parameters in the diagnosis of transverse spreading deformity of the forefoot. Trauma. 4: 444-449.

24. Kozhevnikov O, Kralina S, Priorov N, Gribova I, Ivanov A. (2019). Pes calcaneus deformity in children and methods of surgical correction. Pediatric Traumatology Orthopaedics and Reconstructive Surgery. 7 (2): 69-78. https://doi.org/10.17816/PTORS7269-78

25. Kruse A, Schranz C, Svehlik M. (2018). Muscle and tendon morphology alterations in children and adolescents with mild forms of spastic cerebral palsy. BMC Pediatrics. 18: 156. https://doi.org/10.1186/s12887-018-1129-4; PMid:29743109 PMCid:PMC5941654

26. Lai C, Wang T, Chang C, Pao J, Fang H, Chang C, Lin S, Lan T. (2021). Calcaneal lengthening using ipsilateral fibula autograft in the treatment of symptomatic pes valgus in adolescents. BMC Musculoskeletal Disorders. 22: 977. https://doi.org/10.1186/s12891-021-04855-9; PMid:34814872 PMCid:PMC8609868

27. Lee SY, Chung CY, Park MS, Sung KH, Ahmed S, Koo S et al. (2018). Radiographic measurements associated with the natural progression of the hallux Valgus during at least 2 years of follow-up. Foot Ankle Int. 39 (4): 463-470. https://doi.org/10.1177/1071100717745659; PMid:29320937

28. Makin M. (1966). Translocation of the peroneus longus in the treatment of paralytic pes calcaneus. A follow-up study of thirty-three cases. J Bone Joint Surg Am. 48 (8): 1541-1547. https://doi.org/10.2106/00004623-196648080-00010

29. Mani SB, Deland JT. (2014). Lateral column lengthening and how to achieve good correction [Internet]. Tech Foot Ankle. 13 (1): 23-28. https://doi.org/10.1097/BTF.0000000000000036

30. Mankey MG. (2003). A classification of severity with an analysis of cansative problems related to the tipe of treatment. Foot Ankle Clin. 8 (3): 461-71. https://doi.org/10.1016/S1083-7515(03)00124-4; PMid:14560899

31. Mayich DJ, Novak A, Vena D, Daniels TR, Brodsky JW. (2014). Gait analysis in orthopedic foot and ankle surgery – topical review, part І: principles and uses of gait analysis. Foot Ankle Int. 35 (1): 80-90. https://doi.org/10.1177/1071100713508394; PMid:24220612

32. Min J, Kwon S, Sung K, Kyoung M, Chin Y, Moon S. (2020). Progression of planovalgus deformity in patients with cerebral palsy. BMC Musculoskeletal disorders. 21: 141. https://doi.org/10.1186/s12891-020-3149-0; PMid:32127007 PMCid:PMC7055068

33. Muir D. (2005). Tibiotalocalcaneal arthrodesis for severe calcaneovalgus deformity in cerebral palsy. J Pediatr Orthop. 25 (5): 651-656. https://doi.org/10.1097/01.bpo.0000167081.68588.3f; PMid:16199949

34. Ozyalvac O, Akpinar E, Bayhan A. (2020). A Formula to Predict the Magnitude of Achilles Tendon Lengthening Required to Correct Equinus Deformity. Med Princ Pract. 29 (1): 75-79. https://doi.org/10.1159/000501603; PMid:31220832 PMCid:PMC7024852

35. Pandey A, Pandey S, Prasad V. (1989). Calcaneal osteotomy and tendon sling for the management of calcaneus deformity. Free Online AOFAS Ankle-Hindfoot Scale Calculator – OrthoToolKit. J Bone Joint Surg Am. 71 (8): 1192-1198. https://doi.org/10.2106/00004623-198971080-00011

36. Park KB, Park HW, Joo SY, Kim HW. (2008, Oct). Surgical treatment of calcaneal deformity in a select group of patients with myelomeningocele. J Bone Joint Surg Am. 90 (10): 2149-2159. https://doi.org/10.2106/JBJS.G.00729; PMid:18829913

37. Patrícia M, Fucs M. (2007). Celso Svartman Results in the treatment of paralytic calcaneus-valgus feet with the Westin technique. Sidney de Carvalho Fabricio Int Orthop. 31 (4): 555-560. https://doi.org/10.1007/s00264-006-0214-8; PMid:16933136 PMCid:PMC2267635

38. Resende RI, Pinheiro LSP, Ocarino JM. (2019). Effects of foot pronation on the lower limb sagittal plane biomechanics during gait. Gait & Posture. 68: 130-135. https://doi.org/10.1016/j.gaitpost.2018.10.025; PMid:30472525

39. Shoukry FA, Aref K, Sabry A. (2012). Evaluation of the normal calcaneal angles in Egyptian population. Alexandria Journal of Medicine. 48 (2): 91-97. https://doi.org/10.1016/j.ajme.2011.07.001

40. Smolle M. (2022). Biomechanical Basis for Treatment of Pediatric Foot Deformities Part II: Pathomechanics of Common Foot Deformities. Home Archives Foot & Ankle. 4; 2. https://doi.org/10.55275/JPOSNA-2022-0038

41. Stott N, Perry J. (1996). Tibialis anterior transfer for calcaneal deformity: a postoperative gait analysis. J Pediatr Orthop. 16 (6): 792-798. https://doi.org/10.1097/00004694-199611000-00017; PMid:8906654

42. Strayer LM Jr. (1950). Recession of the gastrocnemius. An Operation to Relieve Spastic Contracture of the Calf Muscles. The Journal of Bone Joint Surgery. 32 (3): 671-676. https://doi.org/10.2106/00004623-195032030-00022

43. Sung KH, Kwon SS, Park MS, Lee KM, Ahn J, Lee SY. (2019). Natural progression of radiographic indices in juvenile hallux valgus deformity. Foot Ankle Surg. 25 (3): 378-382. https://doi.org/10.1016/j.fas.2018.02.001; PMid:30321975

44. Wenz W. (2018). Complete tendon transfer and inverse Lambrinudi arthrodesis: preliminary results of a new technique for the treatment of paralytic pes calcaneus. Foot Ankle Int. 29 (7): 683-689. https://doi.org/10.3113/FAI.2008.0683; PMid:18785418

45. Westin G. (1998). The results of tenodesis of the tendo achillis to the fibula for paralytic pes calcaneus. J Bone Joint Surg Am. 70: 320-322. https://doi.org/10.2106/00004623-198870030-00002