Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 41-48. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).4148
Любарець С. Ф.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Любарець СФ. (2025). Оптимізація лікувально-профілактичних заходів у дітей із порушеннями формування зубів. Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 41-48. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).4148.
Стаття надійшла до редакції 13.03.2025 р., прийнята до друку 10.09.2025 р.

Результати існуючих на сьогодні досліджень щодо мінерального обміну та його впливу на розвиток карієсу зубів як ускладнення порушень їхнього формування в дітей неоднозначні і потребують поглибленого вивчення.
Мета – розробити комплекси лікувально-профілактичних заходів, спрямовані на попередження виникнення ускладнень на тлі порушень формування зубів у дітей з урахуванням мінералізуючого потенціалу ротової рідини; оцінити ефективність цих комплексів.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – 289 дітей. Середній вік обстежених – 8,75±6,37 року. Розроблено два комплекси лікувально-профілактичних заходів із застосуванням препаратів ремінералізуючої дії. Термін застосування – 2 роки. Інтенсивність карієсу оцінено відповідно до рекомендацій комітету експертів ВООЗ (2013) з урахуванням показників «карієс, пломба» (кп) для тимчасових зубів, «карієс, пломба, видалений зуб» (КПВ) для постійних зубів (кп + КПВ для змішаного прикусу). Під час лабораторного обстеження визначено концентрацію загального кальцію і фосфатів у ротовій рідині. Статистичну обробку даних проведено з використанням методів варіаційної статистики.
Результати. Комплекс лікувально-профілактичних заходів із застосуванням ремінералізуючого крему на водній основі, який містить казеїн фосфопептид-аморфний кальцій фосфат, виявився ефективнішим. За 2 роки після його запровадження вміст кальцію в ротовій рідині дітей усіх груп зріс і був у межах від 1,17±0,11 мг/л до 1,48±0,15 мг/л, рівень фосфатів також підвищився – від 3,37±0,16 до 4,08±0,46 мг/л; показники інтенсивності карієсу зубів у групах осіб із системною гіпоплазією емалі як за наявності соматичної патології, так і без неї, а також у дітей із молярно-різцевою гіпомінералізацією емалі, не обтяжених соматичною патологією, були суттєво нижчими порівняно з вихідними показниками.
Висновки. Проведення профілактичних заходів у дітей підвищило рівень мінеральних складових ротової рідини і зумовило зниження інтенсивності карієсу зубів із порушеннями їхнього формування, більш виражене після застосування комплексу із додаванням ремінералізуючого крему на водній основі, який містить казеїн фосфопептид-аморфний кальцій фосфат.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Комісією з біоетики зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнтів.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, зуби, карієс, гіпоплазія, ротова рідина, кальцій, фосфати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abaturov O, Kryuchko T, Kryvusha O, Babych V, Tokareva N, Tkachenko O. (2023). The effect of combined therapy with calcium salts and vitamin D on the concentration of macro- and microelements in saliva in young children. Child's Health. 18(1): 6-10. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.1.2023.1552

2. Alkarad L, AlKhouli M, AlKhouli M. (2023). Efficacy of CPP-ACP GC Tooth Mousse in remineralization of teeth of Syrian orphan children – results of a double – blind, randomized controlled clinical trial. URL: https://www.researchgate.net/publication/367064173. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-2442716/v1; PMid:37041136 PMCid:PMC10090128

3. Боднарук НІ, Лисак ТЮ. (2017). Вміст мінеральних компонентів у ротовій рідині дітей дошкільного віку з патологією опорно-рухового апарату. Клiнiчна стоматологія. 4: 51-57. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.4.8217.

4. ICD-10. International statistical classification of diseases. URL: https://apps/who/int.>9789241549165-V1-eng.

5. Ismailova N, Gungor OE, Karayilmaz H. (2024). Assessment of severity and mineral composition of saliva in schoolchildren with molar-incisor hypomineralization (MIH). J Clin Pediatr. 48(3): 86-93. https://doi.org/10.22514/jocpd.2024.024

6. Каськова ЛФ, Павленкова ОС. (2015). Зміна вмісту кальцію і фосфору в ротовій рідині дітей, які часто хворіють на ГРВІ. Український стоматологічний альманах. 3: 51-53.

7. Хоменко ЛО, Майданник ВГ, Голубєва ІМ, Остапко ОІ, Біденко НВ, Кривонос ЮМ. (2017). Терапевтична стоматологія дитячого віку. Підручник для студентів сматологічних факультетів, інтернів і стоматологів. Т. 2. К.: Книга-плюс: 328.

8. Хоменко ЛО, Шаповалова ГІ. (2012). Глибоке фторування – метод профілактики карієсу зубів. Частина 1. Профілактична та дитяча стоматологія. 2: 23-28.

9. Küchler EC, Gerlach RF, Cunha AS, Ramazzotto LA, Spada PP, Nelson-Filho P et al. (2020). Calcium and phosphorus levels in saliva are influenced by genetic polymorphisms in estrogen receptor Alpha and Microrna17. Braz. Dent. J. 31(5): 466-470. https://doi.org/10.1590/0103-6440202002934; PMid:33146328

10. Лабій ЮА. (2016). Шляхи підвищення резистентності емалі зібів у дітей, хворих на системну гіпоплазію, що проживають в районах із різним антропогенним забрудненням. Івано-Франківськ: Івано-Франк. Нац. мед. ун-т МОЗ України: 20.

11. Любарець СФ. (2019). Порушення формування зубів та їх ускладнення у дітей: діагностика, лікування, профілактика. Київ: НМУ імені О. О. Богомольця: 40.

12. Liubarets SF, Kopylova OV, Belingio TO, Kolbasynska VM, Sechina IM, Liubarets TF. (2015). State of oral cavity hygiene, sIgA level, mineral content of oral fluid, and optimization of preventive intervention in children with enamel hypoplasia and underlying comorbidity. Problems of radiation medicine and radiobiology. 20: 356-365. https://doi.org/10.33145/2304-8336-2015-20-356-365; PMid:26695914

13. Liubarets SF, Savychuk OV, Shapovalova GI. (2024). Retrospective analysis of carious lesions of hard dental tissues in children from the territories of Ukraine contaminated by radiation as a result of the accident at the Chornobyl NPP. Modern pediatrics. Ukraine. 1(37): 76-83. https://doi.org/10.15574/SP.2024.137.76

14. Октисюк ЮВ. (2018). Профілактика карієсу зубів у дітей – запорука збереження стоматологічного здоров’я населення. Український журнал медицини, біології та спорту. 3(1); 10: 235-240. https://doi.org/10.26693/jmbs03.01.235.

15. Petersen I, Poul E, Baez RJ. (2013). Oral health surveys: basic methods. 5th ed. 1. Oral health surveys. 2. Dental health. 3. Data collection. 4. Oral health surveillance. World Health Organization. Geneva: WHO Press: 137.

16. Raphael SL, Blinkhorn AS. (2015). Is there a place for Tooth Mousse® in the prevention and treatment of early dental caries? A systematic review. BMC Oral Health. 15(1): 113. https://doi.org/10.1186/s12903-015-0095-6; PMid:26408042 PMCid:PMC4583988

17. Sharma A, Meenakshi B, Rama KV, Valarmathi S. (2020). Salivary levels of calcium and phosphorus in children with and without early childhood caries: A pilot study. SRM Journal of Research in Dental Sciences. 11(2): 72. https://doi.org/10.4103/srmjrds.srmjrds_5_20

18. Shetty V, Bhandary S, Vakil I. (2023). Remineralizing potential of milk and GC Tooth Mousse on demineralized human enamel: an in vitro comparative evaluation. Journal of Health and Allied Sciences NU. 13(1): 107-113. https://doi.org/10.1055/s-0042-1744441

19. Cмоляр НІ, Лесіцький МЮ. (2022). Особливості фосфорно-кальцієвого обміну в ротовій рідині дітей з різними рівнями резистентності емалі та зубощелепними аномаліями. Вісник стоматології. 119(2): 88-94. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.16.

20. Weerheijm KL, Duggal M, Mejare I, Papagiannoulis L, Koch G, Martens LC et al. (2003). Judgement criteria for Molar-Incisor Hypomineralisation (MIH) in epidemiologic studies: a summary of the European meeting on MIH held in Athens. Eur Archs Paediatr Dent. 3: 110-113.