Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.3(103): 99-107. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).99107
Костюк О. О.¹, Шунько Є. Є.¹, Юсієне Рома ², Бредокієнє Рима ², Дрейерієнє Віолета ³, Лесінкієнє Сігіта ⁴, Валіуліс Арунас ^5
1Національний університет охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Інститут психології, факультет філософії Вільнюського університету, Литва
³Клініка дитячих хвороб Вільнюської міської клінічної лікарні, Литва
⁴Клініка психіатрії, Інститут клінічної медицини, медичний факультет Вільнюського університету, Литва
⁵Клініка дитячих хвороб Інституту клінічної медицини, медичний факультет Вільнюського університету, Литва

Для цитування: Костюк ОО, Шунько ЄЄ, Юсієне Рома, Бредокієнє Рима, Дрейерієнє Віолета, Лесінкієнє Сігіта, Валіуліс Арунас. (2025). Оцінювання післяпологової депресії тимчасово переміщених жінок з України, які народили за кордоном після початку повномасштабної війни. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(103): 99-107. doi: 10.15574/PP.2025.3(103).99107.
Стаття надійшла до редакції 02.03.2025 р.; прийнята до друку 15.09.2025 р.

Російська військова агресія проти України в лютому 2022 року стала причиною найбільшого злочину та гуманітарної кризи. Післяпологова депресія (ППД) – це тип розладу настрою вагітних і породіль. Раніше повідомлялося, що в зоні бойових дій вагітні жінки частіше страждають від депресії, а наслідки війни для тимчасово переміщених вагітних жінок менш вивчені.
Мета – визначити особливості емоційного стану тимчасово переміщених українок, які народжували в Литві навесні-восени 2022 р.; порівняти його зі станом литовських жінок, які теж народжували в Литві і безпосередньо не постраждали від війни.
Матеріали і методи. Дослідження проведено шляхом опитування українських жінок-біженок (українська група, УГ) і литовських жінок (литовська група, ЛГ), які народжували в пологових відділеннях Литви. Для оцінювання психологічного стану українських і литовських жінок досліджуваних груп застосовано Единбурзьку шкалу післяпологової депресії (ЕШПД), опитувальник, розроблений дослідниками для оцінювання соціальних і медичних особливостей пари “мати-дитина” в ранньому післяпологовому періоді, а також медичну документацію матерів та їхніх новонароджених дітей.
Результати. Середні показники тривожності за ЕШПД в УГ були значно вищими порівняно з ЛГ. В УГ показники ППД (≥13 балів) перевищили поріг високого ризику (42,0%). Українські жінки, що прибули до Литви під час війни до близьких родичів, які легально працювали в Литві, мали нижчі показники ЕШПД порівняно з українськими жінками, які прибули із зон бойових дій і не мали підтримки близьких родичів.
Висновки. Підтримка родини і зручне оточення є надзвичайно важливими для забезпечення стабільного емоційного стану жінки в період пологів і особливо в умовах кризових ситуацій.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: Единбурзька шкала післяпологової депресії, вагітність, біженці, Україна, війна.

ЛІТЕРАТУРА

1. Al Gasseer N, Dresden E, Keeney GB, Warren N. (2004, Jul-Aug). Status of women and infants in complex humanitarian emergencies. J Midwifery Womens Health. 49; 4 Suppl 1: 7-13. https://doi.org/10.1016/j.jmwh.2004.05.001; PMid:15236698

2. Baauw A, Ritz N. (2018). Towards better healthcare for migrant and refugee children in Europe. Eur J Pediatr. 177(2):161-162. https://doi.org/10.1007/s00431-017-3019-4; PMid:29124446

3. Cox HC. (1987) Verbal Abuse in Nursing: Report of a Study. Nursing Management. 18: 47-50. https://doi.org/10.1097/00006247-198711000-00015; PMid:3684086

4. Horlings A, Hein I. (2018). Psychiatric screening and interventions for minor refugees in Europe: an overview of approaches and tools. Eur J Pediatr. 177(2): 163-169. https://doi.org/10.1007/s00431-017-3027-4; PMid:29124447

5. Jusienė R, Žalienė J. (2012). Pregnancy and delivery complications and psychosocial factors as predictors of postpartum depression. Lietuvos akušerija ir ginekologija. 15(1): 23-33.

6. Keasley J, Bickwedel J, Quenby S. (2017). Adverse effects of exposure to armed conflict on pregnancy: a systematic review. BMJ. Glob.Health.2: e000377. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2017-000377; PMid:29333283 PMCid:PMC5706483

7. Khalifa DS, Glavin K, Bjertness E, Lie L. (2015). Postnatal depression among Sudanese women: prevalence and validation of the Edinburgh Postnatal Depression Scale at 3 months postpartum. International Journal of Women's Health. 7: 677-684. https://doi.org/10.2147/IJWH.S81401; PMid:26185471 PMCid:PMC4501244

8. Levis B, Negeri Z, Sun Y, Benedetti A, Thombs BD. (2020). Accuracy of the Edinburgh Postnatal Depression Scale (EPDS) for screening to detect major depression among pregnant and postpartum women: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ. 371: m4022. https://doi.org/10.1136/bmj.m4022; PMid:33177069 PMCid:PMC7656313

9. LRT. (2023). Lithuania's population increases by 54,000 due to Ukrainian refugee influx. URL: https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1867505/lithuania-s-population-increases-by-54-000-due-to-ukrainian-refugee-influx.

10. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2014). Antenatal and Postnatal Mental Health: Clinical Management and Service Guidance. London: NICE.

11. News. (2022). Call for humanitarian action to help sick babies in Ukraine. Saturday, 5 Mar 2022. URL: https://www.rte.ie/news/2022/0305/1284613-ukraine-health/.

12. Operational Data Portal. (2022). The UN Refugee Agency. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine.

13. Pearn J. (2003). Children and war. J Paediatr Child Health. 39(3): 166-172. https://doi.org/10.1046/j.1440-1754.2003.00124.x; PMid:12654137

14. Santoro K, Peabody H. (2010). NIHCM Foundation Issue Brief: Identifying and Treating Maternal Depression: Strategies and Considerations for Health Plans. Washington: National Institute for Health Care Management.

15. Shenoda S, Kadir A, Pitterman S, Goldhagen J. (2018). Section on international child health. The Effects of Armed Conflict on Children. Pediatrics. 142(6): e20182585. https://doi.org/10.1542/peds.2018-2585; PMid:30397166

16. Shorey S, Chee CY, Ng ED, Chan YH, Tam WW, Chong YS. (2018). Prevalence and incidence of postpartum depression among healthy mothers: A systematic review and meta-analysis. Journal of Psychiatric Research. 104: 235-248. https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2018.08.001; PMid:30114665

17. Slomian J, Honvo G, Emonts P, Reginster J-Y, Bruyère O. (2019). Consequences of maternal postpartum depression: A systematic review of maternal and infant outcomes. Wom's Health. 15: 174550651984404. https://doi.org/10.1177/1745506519844044; PMid:31035856 PMCid:PMC6492376

18. Slone M, Mann S. (2016). Effects of war, terrorism and armed conflict on young children: a systematic review. Child Psychiatry & Human Development. 47(6): 950-965. https://doi.org/10.1007/s10578-016-0626-7; PMid:26781095

19. Southall D. (2011, Nov). Armed conflict women and girls who are pregnant, infants and children; a neglected public health challenge. What can health professionals do? Early Hum Dev. 87(11): 735-742. Epub 2011 Sep 23. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2011.08.020; PMid:21945358

20. Southall DP, MacDonald R, Kostiuk O, Shcherbakov V, Deierl A. (2022, Apr 2). The UN must provide secure medical and humanitarian assistance in Ukraine. Lancet. 399(10332): 1301-1302. Epub 2022 Mar 17. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)00526-8; PMid:35305704

21. The Guardian. (2022). Fear, darkness and newborn babies: inside Ukraine's underground shelters. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/feb/26/fear-darkness-and-newborn-babies-inside-ukraine-underground-shelters.

22. UN Human Rights. (2023). Ukraine: civilian casualty update 22 May 2023. URL: https://www.ohchr.org/en/news/2023/05/ukraine-civilian-casualty-update-22-may-2023.

23. UNICEF. Ukraine situation reports. Humanitarian Action for Children. URL: https://www.unicef.org/ukraine/en/ukraine-situation-reports.

24. United Nation Peacekeeping. United Nations Peacekeeping helps countries torn by conflict create the conditions for lasting peace. We are comprised of civilian, police and military personnel. URL: https://www.un.org/en/site-search?query=ukraine.

25. Uppsala University Conflict Data Program (UCDP). URL: https://www.uu.se/en/department/peace-and-conflict-research/research/ucdp/.

26. WHO. (2011, Aug). The Global Campaign for violence prevention WHO. URL: http://www.who.int/violence prevention/approach/definition/en/index.html.

27. Wild H, Stewart BT, LeBoa C, Stave CD, Wren SM. (2021). Pediatric casualties in contemporary armed conflict: A systematic review to inform standardized reporting. Injury. 52(7): 1748-1756. https://doi.org/10.1016/j.injury.2021.04.055; PMid:34006405

28. Zamalijeva O, Jusienė R. (2010). Predictors of women's depression during postpartum period. Psichologija. 42: 59-73. https://doi.org/10.15388/Psichol.2010.0.2571