- Насильницька травма голови в немовлят, або Синдром струшеної дитини: педіатричні аспекти
Насильницька травма голови в немовлят, або Синдром струшеної дитини: педіатричні аспекти
Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 2(122): 55-62. doi 10.15574/SP.2022.122.55
Мавропуло Т. К.1, Мокія-Сербіна С. О.2, Литвинова Т. В.2, Заболотня Н. І.2, Чергінець Л. М.3
1Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
2Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна
3Міська дитяча клінічна лікарня № 6, м. Дніпро, Україна
Для цитування: Мавропуло ТК, Мокія-Сербіна СО, Литвинова ТВ, Заболотня НІ, Чергінець ЛМ. (2022). Насильницька травма голови в немовлят, або Синдром струшеної дитини: педіатричні аспекти. Сучасна педіатрія. Україна. 2(122): 55-62. doi 10.15574/SP.2022.122.55.
Стаття надійшла до редакції 28.11.2021 р., прийнята до друку 06.03.2022 р.
Стаття присвячена проблемі малознайомій як медичним працівникам, так і юристам, і судовим медикам – «синдрому струшеної дитини». На сьогодні цей стан називається «насильницька травма голови». Насильницька травма голови в немовлят є варіантом прояву синдрому жорстокого поводження з дитиною і асоціюється з високою летальністю і порушенням розвитку дитини не тільки в ранньому віці, але й у подальшому житті, що позначається на якості життя дітей та їхніх сімей. Описано соціальні та психологічні причини насильства над немовлятами, механізми травми, отримані в рамках імовірності жорстокого поводження з дитиною. Запропоновано інтегроване ведення за встановленим ступенем імовірності жорстокого поводження з дітьми. Особливу увагу приділено сучасним методам діагностики. При насильницькій травмі голови в немовлят зазвичай відсутні сліди зовнішньої травми, а клінічні симптоми вирізняються широкою варіабельністю. Саме тому основними методами діагностики є нейровізуалізація (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, нейросонографія), R-дослідження скелета, огляд офтальмолога.
Діагноз встановлюють за наявності класичних симптомів тряски немовлят: субдуральні та субарахноїдальні крововиливи, двобічний крововилив у сітківку ока, дифузне ушкодження мозку. Оцінено ймовірність насильницької травми голови як причини гострої внутрішньочерепної травми немовлят.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: насильницька травма голови, діагностика, немовлята.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аряєв МЛ. (2015). Синдром жорстокого поводження з дитиною в неонатології та педіатрії: біоетичні проблеми та психоневрологічні наслідки. Журнал НАМН України. 21 (3-4): 357-366.
2. Caffey J. (1974). The Whiplash shaken infant syndrome: manual shaking by the extremities with whiplash-induced intracranial and intraocular bleedings, linked with residual permanent brain damage and mental retardation. Pediatrics. 54 (4): 396-403. https://doi.org/10.1542/peds.54.4.396; PMid:4416579
3. Chevignard MP, Lind K. (2014). Long-term outcome of abusive head trauma. Pediatr Radiol 44: 548-558. https://doi.org/10.1007/s00247-014-3169-8; PMid:25501726
4. Choudhary AK, Servaes S, Slovis TL et al. (2018). Consensus statement on abusive head trauma in infants and young children. Pediatr Radiol. 48 (8): 1048-1065. https://doi.org/10.1007/s00247-018-4149-1; PMid:29796797
5. Christian CW, Block R. (2009). Committee on Child Abuse and Neglect; American Academy of Pediatrics. Abusive head trauma in infants and children. Pediatrics. 123 (5): 1409-1411. https://doi.org/10.1542/peds.2009-0408; PMid:19403508
6. Hung KL. (2020). Pediatric abusive head trauma. Biomed J. 43 (3): 240-250. https://doi.org/10.1016/j.bj.2020.03.008; PMid:32330675 PMCid:PMC7424091
7. Hutel KP, Armijo-Garcia, Musick M et al. (2021). Pediatric Brain Injury Research Network (Pedi BIRN) Inestigators. A Gluster Randomired Trialto Reduce Missed Abusine Head Trauma in Pediatric Intensive Care Settings. J Pediatr. 236: 260-268.e3. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2021.03.055; PMid:33798512
8. Iqbal O'Meara AM, Sequeira J, Miller Ferguson N. (2020). Advances and Future Directions of Diagnosis and Management of Pediatric Abusive Head Trauma: A Review of the Literature. Front Neurol. 11: 118. https://doi.org/10.3389/fneur.2020.00118; PMid:32153494 PMCid:PMC7044347
9. Joyce T, Gossman W, Huecker MR. (2021). Pediatric Abusive Head Trauma. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Jan. https://doi.org/10.1016/j.bj.2020.03.008; PMid:32330675 PMCid:PMC7424091
10. Кабінет Міністрів України. (2018). Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров’ю. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 р. № 800.
11. Кабінет Міністрів України. (2019). Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2019 р. № 658.
12. Kemp AM, Jaspan T. (2011). Griffiths J Neuroimaging: what neuroradiologicalfeatures distinguish abusive from non-abusive head trauma? A systematic review. Arch Dis Child. 96 (12): 1103-1111. https://doi.org/10.1136/archdischild-2011-300630; PMid:21965812
13. Кукуюк ТВ, Громакина ЕВ, Басова ГГ. (2017). Фундаментальная и клиническая медицина. Глазные симптомы. Осмотр специалиста. 1: 97-101. https://doi.org/10.23946/2500-0764-2016-1-3-97-101
14. Lee WJ, Lim YC, Yoon SH. (2020). Abusive Head Traumas in 4 Infants. Korean J Neurotrauma. 16 (2): 246-253. https://doi.org/10.13004/kjnt.2020.16.e30; PMid:33163433 PMCid:PMC7607025
15. Lindberg DM. (2021). What Will it Take to Achieve Routine Screening for Abuse? The Journal of Pediatrics. 236: 10-11. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2021.05.038; PMid:34022246
16. Мокія-Сербіна СО, Чечель ВВ. (2021). Особливості надання медичної допомоги постраждалим дітям або які ймовірно постраждали від домашнього насильства. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 14 (1): 87-88.
17. МОЗ України. (2019). Про затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги. Наказ МОЗ України від 01.02.2019 р. № 278.
18. Palusci VJ, Covington TM. (2014). Child maltreatment deaths in the U.S. National Child Death Review Case Reporting System. Child Abuse Negl. 38: 25-36. https://doi.org/10.1016/j.chiabu.2013.08.014; PMid:24094272
19. Плетенецька АО. (2019). Судово-медична оцінка синдрому струшеної дитини. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 20: 178-181.
20. Porto L, Bartels, MB, Zwaschka J et al. (2021). Abusive head trauma: experience improves diagnosis. Neuroradiology. 63: 417-430. https://doi.org/10.1007/s00234-020-02564-z; PMid:33079214 PMCid:PMC7880981
21. Румянцев АГ, Древаль ОН, Фениксов ВМ. (2007). Синдром «Shaken Baby»: диагностика лечение, профилактика. Вопросы практической педиатрии. 2: 23-29.
22. Serbanescu I, Brown SM, Ramsay D et al. (2009). Natural animal shaking: a model for non-accidental head injury in children? J Emerg Med. 37 (1): 92-97. https://doi.org/10.1038/eye.2008.6; PMid:18259203
23. Сырчин ЭФ, Разин МП. (2013). Синдром «Shaken Baby». Детская хирургия. 4: 44-46.
24. Тадтаева ЗГ, Галустян АН, Громова ОА и др. (2021). Травма черепа как одна из причин развития субдуральной гематомы у ребенка грудного возраста с глутаровой ацидурией 1-го типа: краткий обзор литературы и клиническое наблюдение. Педиатрия. 100 (1): 278-293. https://doi.org/10.24110/0031-403X-2021-100-1-287-293
25. Togioka BM, Arnold MA, Bathurst MA еt al. (2009). Retinal hemorrhages and shaken baby syndrome: an evidence-based review. J. Emerg Med. 37 (1): 98-106. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2008.06.022; PMid:19081701
26. Tucker J, Choudhary, AK, Piatt J. (2016). Macrocephaly in infancy: benign enlargement of the subarachnoid spaces and subdural collections. Journal of Neurosurgery: Pediatrics PED. 18 (1): 16-20. https://doi.org/10.3171/2015.12.PEDS15600; PMid:26942270
27. Van Karnebeek CDM et al. (2005). Etiology of mental retardation in children referred to tertiary care: a case study. Am J Ment Retard. 110: 253-267. https://doi.org/10.1352/0895-8017(2005)110[253:EOMRIC]2.0.CO;2
28. Vester MEM, Bilo RAC, Loeve AJ et al. (2019). Modeling of inflicted head injury by shaking trauma in children: what can we learn?: Part I: A systematic review of animal models. Forensic Sci Med Pathol. 15 (3): 408-422. https://doi.org/10.1007/s12024-019-00093-7; PMid:30784025 PMCid:PMC6687692
29. Зыков ВВ. (2018). Судебно-медицинские и клинические аспекты диагностики синдрома «встряхнутого ребенка». Вятский медицинский вестник. 1 (57): 65-67.