- Модифікація портоентеростомії за Касаї при біліарній атрезії та її вплив на результати лікування
Модифікація портоентеростомії за Касаї при біліарній атрезії та її вплив на результати лікування
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 74-79. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).7479
Курило Г. В.
ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького», Україна
Для цитування: Курило ГВ. (2026). Модифікація портоентеростомії за Касаї при біліарній атрезії та її вплив на результати лікування. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(105): 74-79. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).7479.
Стаття надійшла до редакції 17.12.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.
Біліарна атрезія (БА) є тяжкою прогресуючою холангіопатією дитячого віку, яка без своєчасного хірургічного лікування призводить до розвитку термінальної печінкової недостатності. Незважаючи на широке застосування портоентеростомії за Касаї, післяопераційний холангіт та інші ускладнення залишаються основними причинами втрати нативної печінки.
Мета – оцінити вплив модифікованої портоентеростомії (МПЕС) на результати хірургічного лікування пацієнтів із біліарною атрезією та визначити її клінічні переваги порівняно з класичною портоентеростомією за Касаї (КПЕС).
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне нерандомізоване одноцентрове дослідження за участю 63 пацієнтів із БА, прооперованих у віці до 60 днів. КПЕС виконано 24 пацієнтам, МПЕС – 39. Доопераційне обстеження включало клініко-лабораторну оцінку, ультразвукове дослідження, біопсію печінки та інтраопераційну холангіографію. Оцінювали частоту післяопераційного холангіту, жовчних затікань, тривалість дренування, швидкість нормалізації рівня білірубіну та виживаність нативної печінки.
Результати. У групі МПЕС частота післяопераційного холангіту була нижчою порівняно з групою КПЕС (1,3±0,6 проти 2,1±0,8 випадку на одного пацієнта). Частота жовчних затікань становила 7,7% проти 25,0% відповідно. Тривалість дренування була меншою у групі МПЕС (6,8±1,9 проти 9,2±2,1 дня). Також спостерігалася тенденція до швидшої нормалізації рівня білірубіну (54±9 проти 62±10 днів) та вищої виживаності нативної печінки (61,5% проти 45,8%).
Висновки. Модифікована портоентеростомія сприяла зменшенню частоти післяопераційного холангіту та жовчних затікань, скоротила тривалість дренування і продемонструвала тенденцію до покращення довгострокових результатів лікування пацієнтів із біліарною атрезією.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків пацієнтів.
Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: біліарна атрезія, модифікована портоентеростомія, класична портоентеростомія, мікропротоки, післяопераційний холангіт, виживаність нативної печінки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Emre S, Benibol Y, Hakalmaz AE et al. (2025). Three decades of progress: evolution of outcomes and prognostic indicators in biliary atresia management. BMC Pediatr. 25: 516. https://doi.org/10.1186/s12887-025-05848-6; PMid:40604547 PMCid:PMC12220792
2. Hayat A, Alamri AM, Saadah OI. (2021). Outcomes of late Kasai portoenterostomy in biliary atresia: a single-center experience. Journal of International Medical Research. 49(5). https://doi.org/10.1177/03000605211012596; PMid:33947263 PMCid:PMC8113946
3. Ji Y, Yang K, Zhang X et al. (2021) The short-term outcome of modified laparoscopic Kasai portoenterostomy for biliary atresia. Surgical Endoscopy. 35(3): 1429-1434. https://doi.org/10.1007/s00464-020-07530-7; PMid:32253557
4. Ochi T, Takeda M, Asahara T, Kurita A, Ogata Y, Suzuki M, Takei H, Nittono H, Miyano G, Koga H, Lane GJ, Okazaki T, Saiura A, Mizuta K, Kasahara M, Yamataka A, Yamashiro Y. Postoperative gut dysbiosis in biliary atresia patients treated by portoenterostomy or liver transplantation. Pediatr Surg Int. 2025 Nov 14;42(1):9. https://doi.org/10.1007/s00383-025-06239-9; PMid:41236646
5. Sallam A, Saleh S, Taha M. (2019) Modified technique for Kasai porto-enterostomy in biliary atresia and its impact on clinical outcome. The Egyptian Journal of Surgery. 38(4). doi: 10.4103/ejs.ejs_27_19
6. Semash K, Nasirov M, Dzhanbekov T, Khudaybergenova A. (2025, Oct 3). Laparoscopic Kasai portoenterostomy for biliary atresia: first experience from Central Asia. Front Pediatr. 13: 1666539. https://doi.org/10.3389/fped.2025.1666539; PMid:41113567 PMCid:PMC12531035
7. Takeda M, Takei H, Suzuki M, Tsukui T, Tsuboi K, Watayo H et al. (2024, Jan 30). Bile acid profiles in adult patients with biliary atresia who achieve native liver survival after portoenterostomy. Sci Rep. 14(1): 2492. https://doi.org/10.1038/s41598-024-52969-6; PMid:38291117 PMCid:PMC10827714
8. Tian Y, Feng J, Ye Mб Chen Z, Geng Y, He X et al. (2025). Outcomes of revised portoenterostomy for postoperative bile lakes in patients with biliary atresia. Med Rev. 5(5): 412-420. https://doi.org/10.1515/mr-2025-0024; PMid:41158293 PMCid:PMC12558036
9. Tian Y, Lian H, Ye M, Shao Y, Geng Y, Chen Z et al. (2025, Sep 4). Evaluating the role of Kasai portoenterostomy in biliary atresia older than 90 days. Pediatr Surg Int. 41(1): 285. https://doi.org/10.1007/s00383-025-06184-7; PMid:40908322
10. Yang C, Ke M, Zhou Y, Xu H, Diao M, Li L. (2022, Sep 1). Impact of early Kasai portoenterostomy on short-term outcomes of biliary atresia: A systematic review and meta-analysis. Front Surg. 9: 924506. https://doi.org/10.3389/fsurg.2022.924506; PMid:36117834 PMCid:PMC9475174
11. Zhu J, Wu B, Cai P, Pan J, Zhu Z. (2024, Dec 9). Laparoscopic vs. open portoenterostomy for biliary atresia: a meta-analysis of pediatric surgical outcomes. Front Pediatr. 12: 1476195. https://doi.org/10.3389/fped.2024.1476195; PMid:39717191 PMCid:PMC11663641
