• Мініінвазивне лікування гемангіом у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Мініінвазивне лікування гемангіом у дітей

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.1(62):11-17; DOI 10.15574/PS.2019.62.11

Конопліцький Д. В.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Мета: провести кількісний та якісний аналіз результатів мініінвазивного лікування гемангіом (ГА) зовнішньої локалізації при інтратуморальній гормонотерапії.

Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів стаціонарного та амбулаторного лікування 117 дітей (81 дівчинка та 36 хлопчиків) з ГА зовнішньої локалізації, що перебували на обліку в клініці дитячої хірургії ВНМУ імені М.І. Пирогова.

Результати. Задовільний результат від запропонованого лікування відмічений у 112 пацієнтів, але у 12 (10,26%) хворих після 3–4 ін’єкцій спостерігалась гіпопігментація шкіри, а в 32 (27,35%) випадках – атрофія підшкірно-жирової клітковини, яка повністю відновлювалась до 10–12 місяців після закінчення лікування.

Висновки. Інтратуморальне введення тріамценолону та бетаметазону сприяє максимальному збільшенню білків гострої фази запалення до сьомої доби лікування: рівень серомукоїдів перевищував у чотири рази величину показника до початку лікування (0,72±0,05 од. опт. щільності проти 0,18±0,02 од. опт. щільності відповідно, p<0,05), рівень сіалових кислот перевищував у 1,76 разу величину показника до початку лікування (3,52±0,5 ммоль/л проти 2,0±0,3 ммоль/л, відповідно, p<0,05), що свідчить про наявність інтенсивного руйнівного ефекту тканини ГА. Мініінвазивне лікування ГА шляхом інтратуморального введення тріамценолону та бетаметазону дозволяє досягти задовільних косметичних та функціональних результатів у 95,73% хворих, що дозволяє розглядати його в якості альтернативи хірургічному висіченню пухлини.

Ключові слова: діти, гемангіома, інтратуморальне введення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бензар І, Левицький А, Бліхар В. (2017). Судинні аномалії у дітей. Тернопіль: ТДМУ: 360.

2. Богомолец ОВ. (2010). Опухоль детского возраста. Новое в диагностике и лечении гемангіом. Косметолог.1:23–27.

3. Исаков ЮФ. (ред.) (2004). Хирургические болезни детского возраста: учебник: в 2 т. Москва: ГЭОТАР-МЕД. Т.2: 284.

4. Марков АА. (2006). Криогенное лечение доброкачественных сосудистых опухолей (гемангиом) у детей. Москва: Медси: 96.

5. Минухин ВВ, Косилова ОЮ, Ткаченко ВЛ. (2013). Уровень белков острой фазы как критерий эффективности антибактериальной терапии эшерихиозного экспериментального перитонита. Запорожский медицинский журнал. 4:99–101.

6. Пащенко ЮВ, Вивчарук ВП, Пащенко КЮ. (2011). Гемангиомы у детей: современные тенденции и перспективные направления лечения. Медицина неотложных состояний. 6:13–19.

7. Сенаторова АС, Гончарь МА, Страшок АИ и др. (2013). Инновационные технологии в лечении гемангиом у детей. Дитячий лікар.3:5–9.

8. Фомін ОО, Гераськін ОВ, Конопліцький ВС, Фоміна ЛВ, Конопліцький ДВ. (2008). Спосіб малоінвазивного лікування гемангіом у дітей. Пат. Україна. МПК (2006) А61В 17/00. Заявник і патентовласник: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова (UA). №u200800291. Заявл. 08.01.2008. Опубл. 26.05.2008. Бюл. №10.

9. Ходжаева АМ. (2010). Криогенные технологии в лечении гемангиом покровов тела. Аспирантский вестник Поволжья.3–4:120–123.

10. Цуканов ЮТ, Цуканов АЮ, Притыкина ТВ. (2006). Биохимические и ммунологические особенности соединительной ткани при варикозной болезни вен нижней половины туловища. Вестник Санкт-Петербургского университета. Сер. 11. Вып. 4:88–94.

11. Bruckner AL, Frieden IJ. (2003). Hemangiomas of infancy. J Am Acad Dermatol. 28;4:477–493. https://doi.org/10.1067/mjd.2003.200; PMid:12664009

12. Ni N, Wagner RS, Langer P, Guo S. (2011). New developmens in the management of periocular capillary hemangioma in children. J Pediatr Ophthalmol Strabismus. 48:269–275. https://doi.org/10.3928/01913913-20101018-02; PMid:20964274

Стаття надійшла до редакції 17.10.2018 р., прийнята до друку 13.03.2019 р.