Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 10-15. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).1015
А.В. Чернов
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Медико-соціальні особливості вагітних різного репродуктивного віку, які народжують уперше. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 10-15. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).1015.
Стаття надійшла до редакції 26.06.2025 р.; прийнята до друку 16.09.2025 р.

Мета – оцінити значущість медико-соціальних факторів для здоров’я жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше.
Матеріали і методи. Проаналізовано медико-соціальні фактори здоров’я жінок відповідно до матеріалів 154 історій вагітності та пологів жінок, які народжують уперше, яких згідно з віком поділено на групи: І група – 78 вагітних віком 20-29 років, ІІ група – 76 вагітних віком 30-40 років. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 7.0» і «Statistica 8.0».
Результати. Вагітні ІІ групи достовірно частіше мали вищу освіту – 72,4% випадків проти 53,8% випадків у І групі; незакінчена вища і середня освіта була в ІІ групі достовірно рідше – 1,3% випадків проти 21,8% випадків у І групі і відповідно 10,5% випадків проти 14,1% випадків. Загальна кількість шкідливих звичок становила в ІІ групі 60,5% випадків проти 41,0% випадків у І групі. Обтяжений репродуктивний анамнез мали 47,4% жінок ІІ групи проти 17,9% жінок І групи; загальна кількість гінекологічної патології в ІІ групі становила 123,7% (одна жінка має декілька гінекологічних захворювань) випадків проти 62,7% випадків у І групі, що майже в 2 рази частіше в жінок віком від 30 років; обтяжений соматичний анамнез спостерігався в 100,0% (у кожної пацієнтки наявна в анамнезі екстрагенітальна патологія) випадках у ІІ групі проти 44,8% у І групі.
Висновки. Медико-соціальні фактори ризику виникнення акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які народжують уперше, віком від 30 років: наявність шкідливих звичок, незареєстрований шлюб, обтяжений репродуктивний, акушерсько-гінекологічний і соматичний анамнез.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні, які народжують вперше, репродуктивний вік, соціальні особливості, соматичний анамнез, репродуктивний анамнез, гінекологічний анамнез.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brownfoot F, Rolnik D. (2024). Prevention of preeclampsia. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 93: 102481. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102481; PMid:38373378

2. Chang KJ, Seow KM, Chen KH. (2023, Feb 8). Preeclampsia: Recent Advances in Predicting, Preventing, and Managing the Maternal and Fetal Life-Threatening Condition. Int J Environ Res Public Health. 20(4): 2994. https://doi.org/10.3390/ijerph20042994; PMid:36833689 PMCid:PMC9962022

3. Coopland AT et al. (1977). A perinatal risk scoring system. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 129(2): 165-168.

4. Dennehy N, Lees C. (2022). Preeclampsia: Maternal cardiovascular function and optimising outcomes. Early Hum Dev. 174: 105669. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2022.105669; PMid:36183566

5. Dines V, Šuvakov S, Kattah A et al. (2023). Preeclampsia and the Kidney: Pathophysiology and Clinical Implications. Compr Physiol. 13(1): 4231-4267. https://doi.org/10.1002/j.2040-4603.2023.tb00249.x; PMid:36715282

6. D'Souza R, Roberts J, Kingdom J. (2023). Cesarean section rates in advanced maternal age. Curr Opin Obstet Gynecol. 35(2): 162-168.

7. Erez O, Romero R, Jung E et al. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S786-S803. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001; PMid:35177220 PMCid:PMC8941666

8. Han C, Chen Y, Dong J. (2021). Prothrombotic state associated with preeclampsia. Curr Opin Hematol. 28: 323-330. https://doi.org/10.1097/MOH.0000000000000678; PMid:34267080 PMCid:PMC8373789

9. Ives C, Sinkey R, I. Rajapreyar et al. (2020). Preeclampsia-Pathophysiology and Clinical Presentations: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 76(14): 1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135

10. Khalil A, D'Souza R, Kulkarni A et al. (2020). Association between advanced maternal age and cesarean delivery. Am J Obstet Gynecol. 222(3): 284-285.

11. Libanova E. Demographic challenges of Ukraine and ways to overcome them. Demography and Social Economy. 2023;1(51):3-22. https://doi.org/10.15407/dse2023.01.003

12. Ma'ayeh M, Costantine MM. (2020, Oct). Prevention of preeclampsia. Semin Fetal Neonatal Med. 25(5): 101123. Epub 2020 Jun 2. https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101123; PMid:32513597 PMCid:PMC8236336

13. Miller D, Motomura K, Galaz J et al. (2021). Cellular immune responses in the pathophysiology of preeclampsia. J Leukoc Biol. 111: 237-260. https://doi.org/10.1002/JLB.5RU1120-787RR; PMid:33847419 PMCid:PMC8511357

14. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

15. Morais M, Morais-Almeida M, Silva M et al. (2021). The relationship between maternal age and adverse neonatal outcomes: a systematic review. J Perinat Med. 49(1): 15-23.

16. Opichka MA, Rappelt MW, Gutterman DD, Grobe JL, McIntosh JJ. (2021, Nov 6). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells. 10(11): 3055. https://doi.org/10.3390/cells10113055; PMid:34831277 PMCid:PMC8616535

17. Poon LC, Son M, Zand M et al. (2022). Maternal age and adverse pregnancy outcomes: A systematic review and meta-analysis. JAMA Network Open. 5(6): e2216515.

18. Roberts JM, Myatt L. (2021). Preeclampsia: A common multifactorial syndrome. Circ Res. 128(9): 1324-1339.

19. Roberts J. (2024). Preeclampsia epidemiology(ies) and pathophysiology(ies). Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 94: 102480. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102480; PMid:38490067

20. Tamas P, Farkas B, Betlehem J. (2025, Apr 6). Practical Considerations Concerning Preeclampsia Subgroups. J Clin Med. 14(7): 2498. https://doi.org/10.3390/jcm14072498; PMid:40217948 PMCid:PMC11989745

21. Wang Y, Li B, Zhao Y. (2022, Jul 8). Inflammation in Preeclampsia: Genetic Biomarkers, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Front Immunol. 13: 883404. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.883404; PMid:35880174 PMCid:PMC9307876

22. World Bank. (2024). Life expectancy at birth, total (years) – Ukraine. Washington (DC): World Bank Group. URL: https://data.worldbank.org/indicator/SP.DYN.LE00.IN?locations=UA.