Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 10-16. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).1016
Голяновський В. О.¹, Зохнюк Н. М.¹, Матата М. В.¹, Говсєєв Д. О.^1,2
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
²Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Голяновський ВО, Зохнюк НМ, Матата МВ, Говсєєв ДО. (2025). Материнські фактори ризику тяжкої асфіксії новонародженого. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(104): 10-16. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).1016.
Стаття надійшла до редакції 15.06.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.

Дистрес плода в пологах – одне з найсерйозніших акушерських ускладнень, що може призвести до тяжких наслідків для здоров’я новонародженого, зокрема гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, церебрального паралічу та, у критичних випадках, перинатальної смертності.
Мета – виділити основні материнські фактори ризику розвитку тяжкої асфіксії новонародженого для розробки прогностичної моделі запобігання дистресу плода.
Матеріали та методи. У дослідження включено 213 пацієнток. Основну групу склали 98 жінок, діти яких мали діагноз тяжкої асфіксії (оцінка за шкалою Апгар на 1 хвилині – 3 бали та менше). Контрольну групу склали 115 пацієнток, у яких дистрес плода під час пологів не діагностувався. Для виявлення найбільш значущих факторів використовувалися однофакторні та багатофакторні моделі логістичної регресії.
Результати. Однофакторний аналіз виявив зростання ризику розвитку дистресу плода за наявності ожиріння, лейоміоми матки, прееклампсії та гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Натомість преіндукції простагландином Е₂ асоціювалася зі зниженням ризику. Багатофакторний аналіз визначив прееклампсію, анемію ГРВІ під час вагітності та слабкість пологової діяльності як найбільш значущі фактори ризику.
Висновки. Отримана багатофакторна модель має високу прогностичну здатність, що дає змогу розробити індивідуалізовані рекомендації для профілактики дистресу плода. Прееклампсія, ожиріння та перенесена ГРВІ є критичними факторами: у досліджуваній вибірці всі випадки цих станів супроводжувалися дистресом плода. Анемія та слабкість пологової діяльності достовірно підвищують ризик, тоді як повторні пологи та патології щитоподібної залози мають протективний ефект.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом Перинатального центру м.Києва. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дистрес плода, прееклампсія, ожиріння, індукція пологів, багатофакторний аналіз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Burton G, Redman C. (2015). The pathophysiology of preeclampsia: New insights and implications for clinical practice. BMJ. 350: h1815. doi:10.1136/bmj.h1815.

2. Castelijn B, Hollander K, Hensbergen J, IJzerman RG, Valkenburg-van den Berg AW, Twisk J et al. (2018). Peripartum fetal distress in diabetic women: a retrospective case-cohort study. BMC Pregnancy Childbirth. 18(1): 228. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1880-4; PMid:29898693 PMCid:PMC6001127

3. Catalano P, Shankar K. (2017). Obesity and pregnancy: mechanisms of short term and long term adverse consequences for mother and child. BMJ. 356: J1. https://doi.org/10.1136/bmj.j1; PMid:28179267 PMCid:PMC6888512

4. Cohen WR, Friedman EA. (2020). Guidelines for labor assessment: Failure to progress? American Journal of Obstetrics & Gynecology. 222(4): 342.e1-342.e4. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.01.013; PMid:31954702

5. Dunn L, Flenady V, Kumar S. (2016, Jan 14). Reducing the risk of fetal distress with sildenafil study (RIDSTRESS): a double-blind randomised control trial. J Transl Med. 14: 15. https://doi.org/10.1186/s12967-016-0769-0; PMid:26767411 PMCid:PMC4712615

6. Friedman E, Cohen W. (2023, May). Dysfunctional labor and delivery: adverse effects on offspring. Am J Obstet Gynecol. 228(5S): S1104-S1109. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.10.011; PMid:36997398

7. Hill MG, Reed KL, Brown RN. (2021, Jun). Perinatal asphyxia from the obstetric standpoint. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 26(4): 101259. https://doi.org/10.1016/j.siny.2021.101259; PMid:34175240

8. Khan M. (1992). Intellectual and developmental assessment of cerebral palsy cases in Libyan city. Indian J Medical Sciences. 46(8): 235-238.

9. Lee S, Cabral H, Aschengrau A, Pearce E. (2020, May 1). Associations Between Maternal Thyroid Function in Pregnancy and Obstetric and Perinatal Outcomes. J Clin Endocrinol Metab. 105(5): e2015-2023. https://doi.org/10.1210/clinem/dgz275; PMid:31838502 PMCid:PMC7089848

10. McKnight J, Satterfield M, Li X, Gao H, Wang J et al. (2011, Jan 1). Obesity in pregnancy: problems and potential solutions. Front Biosci (Elite Ed). 3(2): 442-52. https://doi.org/10.2741/e259; PMid:21196324

11. Paradkar M, Mejia I, Abraheem R, Marroquín León E, Firdous A, Barroso M et al. (2024, Aug 16). Assessing the Impact of Hematological Changes in Pregnancy on Maternal and Fetal Death: A Narrative Review. Cureus. 16(8): e66982. https://doi.org/10.7759/cureus.66982; PMid:39280542 PMCid:PMC11402273

12. Parer J, Livingston E. (1990). What is fetal distress? American Journal of Obstetrics and Gynecology. 162(6): 1421-1427. https://doi.org/10.1016/0002-9378(90)90901-I; PMid:2193513

13. Penn A, Wintermark P, Chalak L, Armstrong J, Redline R et al. (2021). Placental contribution to neonatal encephalopathy. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 26(4): 101276. https://doi.org/10.1016/j.siny.2021.101276; PMid:34420894 PMCid:PMC11912380

14. Prechtl H, Einspieler C. (1998). Earli prediction of later neurological deficits. Longitudinal studies in children at-risk. Satellite Meeting of the 8th International Neuroiogy Congress in Ljubljana: 5-6.

15. Russ J, Simmons R, Glass H. (2021, Mar). Neonatal Encephalopathy: Beyond Hypoxic-Ischemic Encephalopathy. Neoreviews. 22(3): e148-e162. https://doi.org/10.1542/neo.22-3-e148; PMid:33649088

16. Safarzadeh S, Banihashemi F, Montazeri F, Roozbeh N, Darsareh F. (2023, Dec 30). Maternal and Neonatal Outcomes of Iron Deficiency Anemia: A Retrospective Cohort Study. Cureus. 15(12): e51365. https://doi.org/10.7759/cureus.51365; PMid:38292987 PMCid:PMC10825386

17. Schoenmakers S, Snijder P, Verdijk R, Kuiken T, Kamphuis S, Koopman L et al. (2021, May 28). Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 Placental Infection and Inflammation Leading to Fetal Distress and Neonatal Multi-Organ Failure in an Asymptomatic Woman. J Pediatric Infect Dis Soc. b10(5): 556-561. https://doi.org/10.1093/jpids/piaa153; PMid:33367801 PMCid:PMC7798999

18. Sharami S, Milani F, Kabodmehri R, Naghdipour M, Mahmoudi Isaabadi A, Haghparast Ghadim-Limudahi Z. (2024, Jan-Mar). Dose Sildenafil Citrate Reduce the Incidence of Emergency Cesarean Section and Fetal Distress During Labor? A Randomized Double-Blinded Clinical Trial. J Reprod Infertil. 25(1): 46-55. https://doi.org/10.18502/jri.v25i1.15198; PMid:39157279 PMCid:PMC11330200

19. Shook L, Brigida S, Regan J, Flynn J, Mohammadi A, Etemad B et al. (2022, Mar). SARS-CoV-2 Placentitis Associated With B.1.617.2 (Delta) Variant and Fetal Distress or Demise. J Infect Dis. 225(5): 754-758. https://doi.org/10.1093/infdis/jiac008; PMid:35024844 PMCid:PMC8807229

20. Xiao H, Yao C, Qi Z, Liu J, Liu X, Zhou Y et al. (2023, Feb 20). Association between maternal short-term exposure to ambient air pollution and the risk of fetal distress: A matched case-control study. Sci Total Environ. 860: 160438. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.160438; PMid:36435241