Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).8(152): 6-12. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).612
Петріца Н. А.¹, Лук’яненко Н. С.^1,2, Кеч Н .Р.^1,2
1ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України», м. Львів
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Петріца НА, Лук’яненко НС, Кеч НР. (2025). Маркери діагностування уражень нирок у дітей із пост-COVID-19 синдромом. Сучасна педіатрія. Україна. 8(152): 6-12. doi: 10.15574/SP.2025.8(152).612.
Стаття надійшла до редакції 12.06.2025 р., прийнята до друку 15.12.2025 р.

Вірус SARS-CoV-2 (тяжкий гострий респіраторний синдром коронавірусу 2) може негативно впливати на ниркову тканину, спричиняючи запальні, аутоімунні та метаболічні порушення, що створює загрозу розвитку гострих і хронічних нефропатій. Відсутність чітких діагностичних критеріїв уражень нирок у дітей із пост-COVID-19 синдромом (стан після перенесеного COVID-19) обтяжує своєчасне лікування і профілактику ускладнень. Визначення маркерів раннього діагностування уражень нирок є важливим для раннього виявлення патології, що сприяє поліпшенню медичного нагляду і своєчасному лікуванню.
Мета – виявити маркери діагностування уражень нирок у дітей із пост-COVID-19 синдромом.
Матеріали і методи. Обстежено 30 дітей віком від народження до 18 років із пост-COVID-19 синдромом, які при гострому перебігу COVID-19 мали зміни в загальному аналізі сечі та перебували на стаціонарному лікуванні протягом січня 2023 року – липня 2024 року. Джерелом інформації слугувала Медична карта стаціонарного хворого. Дослідження проведено методом цілеспрямованого селективного скринінгу. Усім дітям виконано комплексне клініко-лабораторне обстеження згідно зі стандартами, загальноприйнятими у педіатрії. Визначено показники функціонального стану нирок: антикристалутворюючої здатності сечі (АКЗС), добової екскреції солей, продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), полярних ліпідів (ПЛ), комплексу тестів уринолізису. Результати дослідження порівняно з даними 40 дітей контрольної групи. Статистичну обробку здійснено в пакеті програми «EZR» (R-statistics).
Результати. Встановлено, що інтенсивність тканинної гіпоксії та дисфункції проксимальних відділів нефронів безпосередньо залежить від ураження SARS-CoV-2, про що свідчить знижена АКЗС до фосфатів кальцію, знижена екскреція фосфатів, підвищена екскреція продуктів ПОЛ та поява ПЛ, а також частота появи протеїнурії та кальційурії в сечі порівняно з дітьми контрольної групи.
Висновки. Підтверджено можливість прогнозування і діагностування пост-COVID-19 синдрому в дітей з ураженням сечовидільної системи за допомогою неінвазивних біохімічних маркерів тканинної гіпоксії і мембранолізу паренхіми нирок у добовій сечі дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, функціональний стан нирок, пост-COVID-19 синдром.

ЛІТЕРАТУРА

1. Avramescu M, Isnard P, Temmam S, Chevalier A, Bastard P, Attia M et al. (2023). Acute tubulointerstitial nephritis with or without uveitis: a novel form of post-acute COVID-19 syndrome in children. Kidney international. 103(6): 1193-1198. https://doi.org/10.1016/j.kint.2023.02.028; PMid:36918081 PMCid:PMC10008186

2. Cancarevic I, Nassar M, Medina L, Sanchez A, Parikh A, Hosna A et al. (2022). Nephrotic Syndrome in Adult Patients With COVID-19 Infection or Post COVID-19 Vaccine: A Systematic Review. Cureus. 14(9): e29613. https://doi.org/10.7759/cureus.29613

3. Chou J, Thomas PG, Randolph AG. (2022). Immunology of SARS-CoV-2 infection in children. Nature immunology. 23(2): 177-185. https://doi.org/10.1038/s41590-021-01123-9; PMid:35105983 PMCid:PMC8981222

4. El-Halaby H, Eid R, Elagamy A, El-Hussiny A, Moustafa F et al. (2024). A retrospective analysis of acute kidney injury in children with post-COVID-19 multisystem inflammatory syndrome: insights into promising outcomes. Italian journal of pediatrics. 50(1): 23. https://doi.org/10.1186/s13052-024-01598-w; PMid:38317228 PMCid:PMC10845792

5. Felsenstein S, Hedrich CM. (2020). COVID-19 in children and young people. The Lancet. Rheumatology. 2(9): e514-e516. https://doi.org/10.1016/S2665-9913(20)30212-5; PMid:32838308 PMCid:PMC7324116

6. George S, Pal AC, Gagnon J, Timalsina S, Singh P, Vydyam P et al. (2021). Evidence for SARS-CoV-2 Spike Protein in the Urine of COVID-19 Patients. Kidney360. 2(6): 924-936. https://doi.org/10.34067/KID.0002172021; PMid:35373072

7. Han X, Ye Q. (2021). Kidney involvement in COVID-19 and its treatments. Journal of medical virology. 93(3): 1387-1395. https://doi.org/10.1002/jmv.26653; PMid:33150973

8. Jansen J, Reimer KC, Nagai JS, Varghese FS, Overheul GJ, de Beer M et al. (2022). SARS-CoV-2 infects the human kidney and drives fibrosis in kidney organoids. Cell stem cell. 29(2): 217-231.e8. https://doi.org/10.1016/j.stem.2021.12.010; PMid:35032430 PMCid:PMC8709832

9. Klomjit N, Zand L, Cornell LD, Alexander MP. (2023). COVID-19 and Glomerular Diseases. Kidney international reports. 8(6): 1137-1150. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2023.03.016; PMid:37274308 PMCid:PMC10041821

10. Lippi G, Sanchis-Gomar F, Henry BM. (2023). COVID-19 and its long-term sequelae: what do we know in 2023? Polish archives of internal medicine. 133(4): 16402. https://doi.org/10.20452/pamw.16402

11. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Ayuzo Del Valle NC, Perelman C, Sepulveda R et al. (2022). Long-COVID in children and adolescents: a systematic review and meta-analyses. Scientific reports. 12(1): 9950. https://doi.org/10.1038/s41598-022-13495-5; PMid:35739136 PMCid:PMC9226045

12. Лук’яненко НС, Петріца НА, Кенс КА. (2016). Оцінка діагностичної цінності маркерів тканинної гіпоксії, мембранодеструкції та недиференційованої дисплазії сполучної тканини при міхурово-сечовідному рефлюксі у дітей раннього віку. Здоровье ребенка. 6(74): 86-92. https://doi.org/10.22141/2224-0551.6.74.2016.82138.

13. Лук’яненко НС, Кенс КА, Петріца НА. (2016). Тканинна гіпоксія паренхіми нирок у дітей раннього віку в періоді повної ремісії гострого неускладненого пієлонефриту без порушення функції нирок. Нирки. 2(16): 33-39. https://doi.org/10.22141/2307-1257.2.16.2016.72747.

14. Ma L, Mazidi M, Li K, Li Y, Chen S, Kirwan R et al. Z. (2021). Prevalence of mental health problems among children and adolescents during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 293: 78-89. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.06.021; PMid:34174475 PMCid:PMC9711885

15. Morello M, Amoroso D, Losacco F, Viscovo M, Pieri M et al. (2023). Urine Parameters in Patients with COVID-19 Infection. Life (Basel, Switzerland). 13(8): 1640. https://doi.org/10.3390/life13081640; PMid:37629497 PMCid:PMC10455209

16. Nikolopoulou GB, Maltezou HC. (2022). COVID-19 in Children: Where do we Stand? Archives of medical research. 53(1): 1-8. https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.07.002; PMid:34311990 PMCid:PMC8257427

17. Piazza M, Di Cicco M, Pecoraro L, Ghezzi M, Peroni D, Comberiati P. (2022). Long COVID-19 in Children: From the Pathogenesis to the Biologically Plausible Roots of the Syndrome. Biomolecules. 12(4): 556. https://doi.org/10.3390/biom12040556; PMid:35454144 PMCid:PMC9024951

18. Полушкін ПМ. (2015). Вікова фізіологія та валеологія людини. Посібник до вивчення курсу. [Електроний текст]. Д.: ДНУ: 138.

19. Raina R, Mawby I, Chakraborty R, Sethi SK, Mathur K et al. (2022). Acute kidney injury in COVID-19 pediatric patients in North America: Analysis of the virtual pediatric systems data. PloS one. 17(4): e0266737. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0266737; PMid:35472149 PMCid:PMC9041802

20. Riggioni C, Comberiati P, Giovannini M, Agache I, Akdis M, Alves-Correia M et al. (2020). A compendium answering 150 questions on COVID-19 and SARS-CoV-2. Allergy. 75(10): 2503-2541. https://doi.org/10.1111/all.14449; PMid:32535955 PMCid:PMC7323196

21. Sokolowska M, Lukasik ZM, Agache I, Akdis CA, Akdis D, Akdis M et al. (2020). Immunology of COVID-19: Mechanisms, clinical outcome, diagnostics, and perspectives-A report of the European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI). Allergy. 75(10): 2445-2476. https://doi.org/10.1111/all.14462; PMid:32584441 PMCid:PMC7361752

22. Su H, Yang M, Wan C, Yi LX, Tang F, Zhu,HY et al. (2020). Renal histopathological analysis of 26 postmortem findings of patients with COVID-19 in China. Kidney international. 98(1): 219-227. https://doi.org/10.1016/j.kint.2020.04.003; PMid:32327202 PMCid:PMC7194105

23. Tang S, Xiang M, Cheung T, Xiang YT. (2021). Mental health and its correlates among children and adolescents during COVID-19 school closure: The importance of parent-child discussion. Journal of affective disorders. 279: 353-360. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.10.016; PMid:33099049 PMCid:PMC7550131

24. Zhang JJ, Dong X, Liu GH, Gao YD. (2023). Risk and Protective Factors for COVID-19 Morbidity, Severity, and Mortality. Clinical reviews in allergy & immunology. 64(1): 90-107. https://doi.org/10.1007/s12016-022-08921-5; PMid:35044620 PMCid:PMC8767775

25. Zheng YB, Zeng N, Yuan K, Tian SS, Yang YB, Gao N et al. (2023). Prevalence and risk factor for long COVID in children and adolescents: A meta-analysis and systematic review. Journal of infection and public health. 16(5): 660-672. https://doi.org/10.1016/j.jiph.2023.03.005; PMid:36931142 PMCid:PMC9990879