Paediatric Surgery (Ukraine).2023.4(81): 43-48; doi: 10.15574/PS.2023.81.43
Фофанов О. Д., Дідух І. М.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

Для цитування: Фофанов ОД, Дідух ІМ. (2023). Лікування та профілактика спайкової кишкової непрохідності в дітей. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 43-48; doi: 10.15574/PS.2023.81.43.
Стаття надійшла до редакції 02.09.2023 р., прийнята до друку 11.12.2023 р.

Незважаючи на досягнення сучасної дитячої хірургії, на сьогодні немає єдиного комплексного підходу до лікування й профілактики спайкової кишкової непрохідності (СКН), як первинної (запобігання спайкоутворенню після первинної операції), так і вторинної (запобігання рецидиву).
Мета – вивчити клінічну ефективність лікування, первинної та вторинної профілактики післяопераційної СКН у дітей.
Матеріали та методи. Обстежено та проаналізовано медичну документацію 119 дітей віком від 5 місяців до 17 років, які лікувалися в клініці дитячої хірургії Івано-Франківського національного медичного університету протягом останніх 10 років із приводу післяопераційної СКН. У 35 (29,41%) дітей досягнуто позитивного ефекту від консервативного лікування. Решту 84 (70,59%) дітей прооперовано.
Сформовано дві групи пацієнтів: група порівняння – 38 (45,24%) дітей, які отримували традиційне лікування; основна група – 46 (54,76%) дітей, яким інтраопераційно застосовували антиадгезивний гель (АГ) для профілактики рецидиву післяопераційної СКН.
Результати. Встановлено, що післяопераційна СКН виникла лише в однієї (1,19%) дитини після лапароскопічного втручання, у решти дітей первинні хірургічні втручання проводилися відкритим способом. За результатами порівняльної оцінки післяопераційного перебігу у двох групах хворих відзначався більш сприятливий перебіг у дітей основної групи, що проявлялося швидшим відновленням перистальтики, зменшенням тривалості шлункового стазу, швидшою появою самостійної дефекації та скороченням термінів стаціонарного лікування. За даними порівняння результатів лікування між групами хворих встановлено, що частота рецидивів СКН в основній групі хворих була в 5,44 раза меншою, ніж у дітей групи порівняння, а частота релапаротомій з приводу рецидивної СКН – у 7,28 раза меншою, ніж у хворих групи порівняння. У жодному випадку не виявлено ускладнень, пов’язаних із застосуванням АГ. Не відмічено суттєвої різниці за результатами лікування між хворими, яким застосовували різні за складом АГ (на основі карбоксиметилцелюлози та гіалуронату натрію).
Висновки. Найефективнішим методом первинної профілактики післяопераційної СКН є застосування лапароскопічних первинних хірургічних втручань. Інтраопераційне застосування АГ є високоефективним і безпечним способом профілактики рецидиву СКН у дітей.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: спайкова кишкова непрохідність, лікування, первинна профілактика, вторинна профілактика, бар’єрні антиадгезивні засоби, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brochhausen C, Schmitt VH, Hollemann D et al. (2012). Current strategies and future perspectives for intraperitoneal adhesion prevention. J. Gastrointest. Surg. 16: 1256-1274. https://doi.org/10.1007/s11605-011-1819-9; PMid:22297658

2. Deng Y, Wang Y, Guo C. (2019). Prediction of surgical management for operated adhesive postoperative small bowel obstruction in a pediatric population. Medicine (Baltimore) [Internet]. 98 (11): e14919. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6426593/. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014919; PMid:30882714 PMCid:PMC6426593

3. Фофанов ОД та ін. (2016). Сучасні методи профілактики рецидиву злукової кишкової непрохідності у дітей. Галицький лікарський вісник. 23; 3 (3): 82-85. https://doi.org/10.21802/gmj.2016.3.23

4. Fredriksson F, Christofferson RH, Lilja HE. (2016). Adhesive small bowel obstruction after laparotomy during infancy. Br J Surg. 103 (3): 284-2849. https://doi.org/10.1002/bjs.10072; PMid:26667204

5. Мельниченко МГ, Квашніна АА. (2020). Фактори предикції странгуляції у дітей зі спайковою кишковою непрохідністю. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 10; 4 (38): 41-45. https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.4.

6. Мішалов ВГ, Бик ПЛ, Лещишин ІМ та ін. (2014). Ефективність та ускладнення застосування протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози під час накладення тонкокишкових анастомозів на тлі злукового процесу. Хірургія дитячого віку. 1-2 (42-43): 20-27.

7. Nguyen ATM, Holland AJA. (2021). Paediatric adhesive bowel obstruction: a systematic review. Pediatr. Surg. Int. 37 (6): 755-763. https://doi.org/10.1007/s00383-021-04867-5; PMid:33876300

8. Переяслов АА, Дворакевич АО, Никифорук ОМ. (2018). Лапароскопія у лікуванні дітей зі спайковою кишковою непрохідністю. Хірургія дитячого віку. 2: 46-50. https://doi.org/10.15574/PS.2018.59.46

9. Strik C, Stommel MW, Schipper LJ, Van GH, Ten Broek RP. (2016). Risk factors for future repeat abdominal surgery. Langenbeck's Arch Surg. 401 (6): 829-837. https://doi.org/10.1007/s00423-016-1414-3; PMid:27074725 PMCid:PMC5009167

10. Ten Broek RP et al. (2016). Epidemiology and prevention of postsurgical adhesions revisited. Ann. Surg. 263 (1): 12-19. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001286; PMid:26135678

11. Ten Broek RPG et al. (2018). Bologna guidelines for diagnosis and management of adhesive small bowel obstruction (ASBO): 2017 update of the evidence-based guidelines from the world society of emergency surgery ASBO working group. World J. Emerg. Surg. 13; 24. https://doi.org/10.1186/s13017-018-0185-2; PMid:29946347 PMCid:PMC6006983

12. Веселий СВ, Кліманський РП, Нгурєн Н. (2017). Сучасні тенденції у профілактиці та лікуванні спайкової кишкової непрохідності у дітей (огляд літератури). Хірургія дитячого віку. 4: 46-52. https://doi.org/10.15574/PS.2017.57.46

13. Zeng Q, Yu Z, You J et al. (2007). Efficacy and safety of Seprafilm for preventing postoperative abdominal adhesion: systematic review and metaanalysis. World J. Surg. 31; 11: 2125-2131. https://doi.org/10.1007/s00268-007-9242-9; PMid:17899250