Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).1(145): 32-41. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).3241
Чумак О. Ю.^1,2, Волоха А. П.^1
1Національний університет охорони здоров`я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²Державний заклад «Луганський державний медичний університет», м. Рівне, Україна

Для цитування: Чумак ОЮ, Волоха АП. (2025). Комплексне оцінювання стану здоров’я дітей раннього віку з проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Сучасна педіатрія. Україна. 1(145): 32-41. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).3241.
Стаття надійшла до редакції 17.11.2024 р., прийнята до друку 11.02.2025 р.

Онтогенетична спорідненість компонентів сполучної тканини з клітинами імунної системи обумовлює розвиток у пацієнтів із недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) інфекційного, автоімунного, алергічного синдромів. Актуальністю сьогодення є вивчення особливостей захворюваності дітей грудного й раннього віку, які мали локомоторні та біохімічні ознаки НДСТ у періоді новонародженості.
Мета – встановити кореляцію між маркерами НДСТ у новонароджених і клінічними проявами НДСТ, особливостями захворюваності в них у віці 1-36 місяців.
Матеріали та методи. На І етапі дослідження у 122 новонароджених вивчено антропометричні та біохімічні (матриксна металопротеїназа-1 (ММР-1), тканинний інгібітор матриксної металопротеїнази-1 (ТІМР-1)) маркери НДСТ. На ІІ етапі проведено катамнестичне спостереження за 49 дітьми з-поміж обстежених у неонатальному періоді до віку 36 місяців. Шляхом анкетування та клінічного обстеження досліджено фенотипові (зовнішні) й вісцеральні (серцеві) маркери НДСТ, а також інфекційну, алергічну та автоімунну захворюваність. Основна група (n=31) – діти з неонатальними антропометричними маркерами НДСТ, контрольна група (n=18) – діти без ознак НДСТ.
Результати. У дітей із неонатальними маркерами НДСТ у 36 місяців діагностовано поєднання множинних фенотипових і серцевих проявів НДСТ; а також встановлено вищий рівень захворюваності (р<0,05) на залізодефіцитну анемію (ЗДА), харчову алергію, бронхіальну астму, атопічний дерматит, алергічний риніт, ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА). Діти основної групи мали більше епізодів гострих респіраторних (ГРІ) і кишкових (ГКІ) інфекцій протягом року. Наявність НДСТ асоціювалась із захворюваністю на інфекційний мононуклеоз (ІМ), гострий RSV-бронхіоліт. Виявлено кореляцію між неонатальною активністю ММР-1, індексом ММР-1/ТІМР-1 та захворюваністю на ЗДА, ЮІА, алергічні хвороби, ГРІ, ГКІ, ІМ, RSV-бронхіоліт у віці 1-36 місяців.
Висновки. Діти з неонатальними маркерами НДСТ у 36 місяців мають сполучення численних клінічних ознак цього захворювання. НДСТ є прогностично несприятливим чинником щодо інфекційної захворюваності, розвитку автоімунних і алергічних хвороб, формування коморбідної та асоційованої соматичної патології в дітей раннього віку.
Дослідження виконано з дотриманням принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом установи. Для кожної дитини отримано інформовану згоду її матері на участь у дослідженні.
Ключові слова: діти, дисплазія сполучної тканини, імунітет, металопротеїнази, захворюваність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abbakumova LN, Arsentev VG, Gnusaev SF et al. (2016). Multifactorial and hereditary connective tissue disorders in children. Diagnostic algorithms. Management tactics. Pediatrician. 7(2): 5-39. https://doi.org/10.17816/PED725-39

2. Антипкін ЮГ, Охотнікова ОМ, Ошлянська ОА, Омельченко ЛІ. (2019). Проблемні питання дитячої ревматології. Монографія. За редакцією Антипкіна ЮГ, Охотнікової ОМ, Ошлянської ОА, Омельченко Л.І. Київ: «Логос»: 700.

3. AvanisyanV, Ghamdan Al-Harazi, Domenyuk S et al. (2020). Morphology of facialskeleton in children with undifferentiated connectivetissue dysplasia. Dentistry. 3(10): 130-141. https://doi.org/10.35630/2199-885X/2020/10/3.32

4. Барчан ГС. (2020). Оптимізація прогнозування перебігу та профілактики рекурентних респіраторних інфекцій у дітей. Дис. на здобуття наук. ступеня кандидата медичних наук: спец.: 14.01.10 – педіатрія: 186.

5. Бенца ТМ. (2021). Дисплазія сполучної тканини: особливості клінічних проявів, діагностики та лікування. Ліки України. 7(253): 28-31. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.7(253).245657.

6. Berard, RA, Laxer RM. (2016). Pediatric Mixed Connective Tissue Disease. Current Rheumatology Reports. 18(5). https://doi.org/10.1007/s11926-016-0576-x; PMid:27032791

7. Cabral-Pacheco GA, Garza-Veloz I, Castruita-De la Rosaet C et al. (2020). The Roles of Matrix Metalloproteinases and Their Inhibitors in Human Diseases. Int. J. Mol. Sci. 21(24): 55. https://doi.org/10.3390/ijms21249739; PMid:33419373 PMCid:PMC7767220

8. Chang M. (2023). Matrix metalloproteinase profiling and their roles in disease. RSC Advances 13: 6304-6316. https://doi.org/10.1039/D2RA07005G; PMid:36825288 PMCid:PMC9942564

9. Чумак ОЮ, Волоха АП. (2021). Патологічні стани у новонароджених дітей на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини в їхніх матерів. Сучасна педіатрія. Україна. 6(118): 25-31. https://doi.org/10.15574/SP.2021.118.25.

10. Чумак ОЮ, Волоха АП. (2024). Вміст сироваткової матриксної металопротеїнази-1 та тканинного інгібітора матриксної металопротеїнази-1 у новонароджених від матерів із недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(97): 64-71. https://doi.org/10.15574/PP.2024.97.64.

11. Ejma-Multański A, Wajda A, Paradowska-Gorycka A. (2023). Cell Cultures as a Versatile Tool in the Research and Treatment of Autoimmune Connective Tissue Diseases. Cells. 12(20): 2489-2511. https://doi.org/10.3390/cells12202489; PMid:37887333 PMCid:PMC10605903

12. Gautier M, Detaint D, Fermanian C et al. (2010). Nomograms for Aortic Root Diameters in Children Using Two-Dimensional Echocardiography. Am J Cardiol. 11(40): 888-894. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2009.11.040; PMid:20211339

13. Grandone E, Grigoryev KN, Nakaidze IA, Gashimova NR et al. (2022). Metalloproteinases as biochemical markers of pregnancy pathology. Obstetrics, Gynecology and Reproduction. 16(1): 38-47. https://doi.org/10.17749/2313-7347/ob.gyn.rep.2022.275

14. Jeganathan N, Sathananthan M. (2020). Connective Tissue Disease-Related Interstitial Lung Disease: Prevalence, Patterns, Predictors, Prognosis, and Treatment. Lung. 198: 735-759. https://doi.org/10.1007/s00408-020-00383-w; PMid:32780179

15. Конюшевська АА, Франчук МА. (2012). Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Пульмонологічні аспекти. Здоров’я дитини. 7(42): 147-154. https://doi.org/10.22141/2224-0551.0.7.42.2012.193653.

16. Лук’яненко НС, Кенс КА, Добрик ОО. Роль метаболічної терапії в лікуванні гіпоксії паренхіми нирок у дітей з пієлонефритом, асоційованим із недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Нирки. 10(1): 10-18. https://doi.org/10.22141/2307-1257.10.1.2021.227202.

17. Мілковська-Дімітрова Т, Каракашов А. (1987). Врождена соєдєнітєльнотканна малостойкость у децата. Софія: Медицина і фізкультура: 189.

18. Ошлянська ОА, Вовк ВМ. (2017). Особливості захворюваності на гостру респіраторну патологію у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Перинатологія і педіатрія. 1(69): 115-120. https://doi.org/10.15574/PP.2017.69.115.

19. Починок ТВ, Васюкова ММ, Казакова ЛМ, Мельничук ВВ. (2019). Прогнозування формування та діагностика синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини для оцінки подальшого стану здоров’я дитини. Науковий погляд у майбутнє. 1(13-01): 115-118. https://doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-018.

20. Прокопович ЛМ, Головатенко ОС, Перепека ІА, Труба ЯП, Лазоришинець ВВ. (2018). Критерії встановлення діагнозу гіпоплазії дуги аорти у новонароджених і немовлят. Вісник серцево-судинної хірургії. 2(31): 90-92. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.31/19(090-092).

21. Процайло МД, Чорномидз ЮА, Гнатьо НМ, Воронцова ТО, Чорномидз ІБ. (2023). Поліморфізм проявів дисплації сполучної тканини у дітей. Актуальні питання педіатрії, педіатрії, акушерства та гінекології. 2: 49-56. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2023.2.14337.

22. Strelkova MI, Senatorova GS. (2020). Features of phenotypic manifestations, anamnesis, connective tissue metabolism among children on the background of acute bronchitis. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. 5; 1(23): 204-209. https://doi.org/10.26693/jmbs05.01.204

23. Цимбаліста ОЛ, Гаврилюк ОІ. (2011). Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей, хворих на ускладнену позалікарняну пневмонію. Здоров’я дитини. 3(30): 52-54. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/21919.

24. Усенко О, Войтів Я, Щербина С. (2021). Спосіб діагностики недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Буковинський медичний вісник. 25; 2(98): 114-118. https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.2.98.2021.18.

25. Веселова ТВ. (2017). Недиференційована дисплазія сполучної тканини – проблема та шляхи вирішення. Дитячий лікар. 3(54): 26-32.

26. Войцехівська АІ, Корчинський ВС. (2018). Теоретичний аналіз недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей. Збірник статей 22-ї Всеукраїнської практично-пізнавальної конференції «Наукова думка сучасності і майбутнього», 26 вересня-6 жовтня 2018 р., м. Дніпро: 21-23. URL: https://naukam.triada.in.ua/index.php/arkhiv-konferentsij/arkhiv-konferentsiji-22.

27. Zhuk SI, Nazarenko LG. (2017). Connective tissue dysplasia is a factor of perinatal risk. XIII World Congress of Perinatal Medicine. Belgrade, Serbia. October 26-29, 2017. Journal of Perinatal Medicine. 45: 378. URL: https://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&db=c-cm&AN=125873604&site=ehost-live.