Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 3(160): 36-41; doi 10.15574/HW.2022.160.36
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2022). Комбінований пренатальний скринінг І триместру вагітності як прогностичний маркер розвитку «великих акушерських синдромів». Український журнал Здоров’я жінки. 3(160): 36-41; doi 10.15574/HW.2022.160.36.
Стаття надійшла до редакції 19.04.2022 р.; прийнята до друку 07.06.2022 р.

Мета – проаналізувати комбінований пренатальний скринінг І триместру вагітності в жінок, які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів».
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз комбінованого пренатального скринінгу І триместру. Із 239 вагітних жінок (І група – основна), які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів», за даними обмінних карт спостереження за вагітністю, комбінований пренатальний скринінг І триместру проведено 65,3% вагітних, що становило 156 вагітних, поділених на три підгрупи: Iа (n=74) – вагітні з тяжкою прееклампсією, Iб (n=40) – вагітні з плацентарною недостатністю, клінічно верифікованою затримкою росту плода; Ів (n=42) – вагітні зі спонтанними передчасними пологами в терміні гестації 22-36 тижнів.  Контрольна група – 56 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0».
Результати. У І групі середній термін проведення скринінгу І триместру становив 12 тижнів 3±4 дні, у контрольній – 12 тижнів 1±3 дні, різниця в терміні проведення комбінованого пренатального скринінгу І триместру статистично не значуща. Найнижчий рівень РАРР-А визначено в підгрупах Іа та Ів. У І  групі він у середньому становив 2,16 (1,35-3,24) МО/л та 0,836 (0,571-1,14) МоМ, а в контрольній – 2,62 (1,82-4,12) МО/л та 1,16 (0,786-1,7) МоМ. За відносною кількістю пацієнток із рівнем РАРР-А <0,5 МоМ значущих відмінностей між І та контрольною групами не виявлено, але в підгрупі Іб відсоток таких пацієнток виявився найвищим і суттєво вищим, ніж у контрольній групі. Більш значущі відмінності виявлено при рівні РАРР-А <0,3 МоМ: у І групі – 11 (7,05%) пацієнток, у контрольній – 1 (1,78%). Кількість пацієнток із рівнем РАРР-А >1,5 МоМ, навпаки, була найбільшою в контрольній групі – 15 (26,8%) жінок порівняно з 23 (14,7%) жінками І групи та 9 (12,2%) жінками підгрупи Іа. Рівень β-ХГЛ у досліджуваних групах був статистично не значущим. За величиною товщини комірцевого простору статистично достовірної різниці не отримано, але в І групі цей показник був дещо вищим порівняно з контрольною. Найбільша величина товщини комірцевого простору була в підгрупі 1б. За частотою відсутності візуалізації носової кістки при УЗД-скринінгу статистично достовірних відмінностей не отримано. За частотою виявлення реверсного кровотоку у венозній протоці не вдалося виявити статистично достовірних відмінностей. Ця ознака була лише в 3 (1,92%) пацієнток І групи (по 1 пацієнтці в кожній підгрупі) та в 1 (1,78%) пацієнтки контрольної групи.
Висновки. У пацієнток, в яких у подальшому розвивалися ускладнення перебігу вагітності, що належать до групи «великих акушерських синдромів», у І триместрі ряд показників пренатального скринінгу відрізнявся від таких у пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Під час проведення стандартного комплексу пренатальної діагностики найбільш значущі відмінності виявлено за рівнем РАРР-А (МоМ). Результати, отримані при аналізі РАРР-А, були перспективними з позицій використання цього параметра як елемента прогностичної моделі «великих акушерських синдромів» для сприятливого завершення вагітності і народження дитини з нормальною масою тіла.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: комбінований пренатальний скринінг І триместру, ультразвукове дослідження, біохімічні маркери, великі акушерські синдроми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bersinger NA, Keller PJ, Naiem A et al. (1987). Pregnancy-specific and pregnancy-associated proteins in threatened abortion. Gynecol Endocrinol. 1 (4): 379-384. https://doi.org/10.3109/09513598709082711; PMid:2459901

2. Bilagi A. (2017). Association of maternal serum PAPP-A levels, nuchal translucency and crown-rump length in first trimester with adverse pregnancy outcomes: retrospective cohort study. Prenatal Diagnosis. 37(7): 705-711. https://doi.org/10.1002/pd.5069; PMid:28514830

3. Brizot ML, Carvalho MH, Liao AW et al. (2001). First-trimester screening for chromosomal abnormalities by fetal nuchal translucency in a Brazilian population. Ultrasound Obstet Gynecol. 18 (6): 652-655. https://doi.org/10.1046/j.0960-7692.2001.00588.x; PMid:11844209

4. Cuckle H. (2001). Time for total shift to first-trimester screening for Down's syndrome. Lancet. 358 (9294): 1658-1659. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(01)06724-1

5. De Jong A. (2015). Prenatal screening: current practice, new developments, ethical challenges Bioethics. 29 (1): 1-8. https://doi.org/10.1111/bioe.12123; PMid:25521968

6. Edwards L. (2018). First and second trimester screening for fetal structural anomalies. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 23 (2): 102-111. https://doi.org/10.1016/j.siny.2017.11.005; PMid:29233624

7. Гланц С. (1998). Медико-биологическая статистика: пер. с англ. Москва: Практика: 459.

8. Kaijomaa M. (2016). The risk of adverse pregnancy outcome among pregnancies with extremely low maternal PAPP-A. Prenat Diagn. 36 (12): 1115-1120. https://doi.org/10.1002/pd.4946; PMid:27750370

9. Khalil A, Rodgers M, Baschat A et al. (2016). ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in twin pregnancy. Ultrasound Obstet Gynecol. 47 (2): 247-263. https://doi.org/10.1002/uog.15821; PMid:26577371

10. Khalil A, Rodgers M, Baschat A et al. (2017). ISUOG Practice Guidelines: role of ultrasound in twin pregnancy. Ul'trazvukovaya i funkcional'naya diagnostika. 2: 70-103. https://doi.org/10.1002/uog.15821; PMid:26577371

11. Krauskopf AL. (2015). Predicting SGA neonates using first-trimester screening: influence of previous pregnancy's birthweight and PAPP-A MoM. The Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine. 29 (18): 1-19. https://doi.org/10.3109/14767058.2015.1109622; PMid:26551433

12. Ланг ТА, Сесик М. (2011). Как описывать статистику в медицине. Руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва: Практическая Медицина: 480.

13. Markelova AN, Muradyan MM, Pavlenko KI. (2019). Possibility of using biochemical screening parameters to diagnose pregnancy complications. VII Mezhdunarodnaya nauchnaya konferenciya «Aktual’nye problemy medicinskoj nauki i obrazovaniya (APMNO2019)»: sbornik statej. Penza: Izd-vo PGU: 309-313. URL: https://i_med.pnzgu.ru/files/i_med.pnzgu.ru/sbornik_19_apmno.pdf.

14. Минцер АП. (2010). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3: 41-45.

15. Morris RK. (2017). Association of serum PAPP-A levels in first trimester with small for gestational age and adverse pregnancy outcomes: systematic review and meta-analysis. Prenatal Diagnosis. 37 (3): 253-265. https://doi.org/10.1002/pd.5001; PMid:28012202

16. Morssink LP, Kornman LH, Hallahan TW et al. (1998). Maternal serum levels of free beta-hCG and PAPP-A in the first trimester of pregnancy are not associated with subsequent fetal growth retardation or preterm delivery. Prenat Diagn. 18 (2): 147-152. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0223(199802)18:2<147::AID-PD231>3.0.CO;2-W

17. Nicolaides KH. (2011). A model for a new pyramid of prenatal care based on the 11 to 13 weeks' assessment. Prenat Diagn. 31: 3-6. https://doi.org/10.1002/pd.2685; PMid:21210474

18. Poon LC. (2009). First-trimester prediction of hypertensive disorders in pregnancy. Hypertension. 53: 812e8. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.108.127977; PMid:19273739

19. Poulsen HK, Westergaard JG, Teisner B et al. (1987). Measurements of hCG and PAPP-A in uncommon types of ectopic gestation. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 26 (1): 33-37. https://doi.org/10.1016/0028-2243(87)90007-4

20. Quibel T. (2018). What are the real purpose and scope of screening for aneuploidy? Gynecol Obstet Fertil Senol. 46 (2): 124-129.

21. Richardson WS, Wilson MC, Nishikawa J, Hayward RS. (1995). The well-built clinical question: a key to evidence-based decisions. ACP J Club. 123 (3): A12-13. https://doi.org/10.7326/ACPJC-1995-123-3-A12

22. Самчук ПМ, Азоева ЭЛ, Ищенко АИ, Розалиева ЮЮ. (2020). Пренатальный скрининг как предиктор гестационных осложнений. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 19 (6): 5-11. https://doi.org/10.20953/1726-1678-2020-6-5-11.

23. Самчук ПМ, Азоева ЭЛ, Овешникова ТЗ. (2020). Плацентарная недостаточность в группе высокого риска по пренатальному скринингу. Материалы 13-го регионального научно-образовательного форума и пленума правления российского общества акушеров и гинекологов «Мать и Дитя» – 29-30 июня 2020 года. Казань, М.: 75-76.

24. Sokol J. (2018). Glycoprotein VI Gene Variants Affect Pregnancy Loss in Patients With Platelet Hyperaggregability. Clin Appl Thromb Hemost. 24 (9): 202-208. https://doi.org/10.1177/1076029618802358; PMid:30278775 PMCid:PMC6714835

25. Suzumori N. (2018). Fetal cell-free DNA fraction in maternal plasma for the prediction of hypertensive disorders of pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 224: 165-169.