PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):99-105; doi 10.15574/PP.2018.76.99

Гайдучик Г. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета — вивчити клініко-параклінічні особливості перебігу індукованого харчовими білками ентероколітичного синдрому в дітей раннього віку.

Пацієнти та методи. Проведено комплексне обстеження 24 дітей віком від 2 місяців до 3 років з індукованим харчовими білками ентероколітичним синдромом, яке включало: загальноклінічне обстеження; визначення рівнів загального IgE та специфічних IgE-антитіл до харчових алергенів методом ImmunoCAP; постановку діагностичних патч-тестів; визначення концентрації ФНП-α у сироватці крові методом ІФА; інструментальні дослідження (колоноскопія з біопсією) за чітких показань. Результати одержаних даних оброблені статистично.

Результати. Індукований харчовими білками ентероколітичний синдром мав хронічний перебіг. Характерними симптомами були блювання або зригування між годуваннями, діарея з домішками слизу та крові, метеоризм, інтенсивні кольки та затримка фізичного розвитку. Найпоширенішим алергеном був білок коров'ячого молока, що підтверджено позитивним результатом оральної провокаційної проби. Виявлено підвищення концентрації ФНП-α у сироватці крові обстежених пацієнтів, що свідчить про активацію клітинно-опосередкованих прозапальних процесів, які ініціюють хронічне алергічне запалення.

Висновки. Діагноз індукованого харчовими білками ентероколітичного синдрому встановлюється клінічно і потребує диференціальної діагностики з широким колом захворювань через неспецифічність клінічних симптомів. У разі нетипового перебігу «золотим стандартом» діагностики є проведення відкритої оральної провокаційної проби, а постановка патч-тестів є корисним додатковим методом діагностики гіперчутливості сповільненого типу.

Ключові слова: діти раннього віку, індукований харчовими білками ентероколітичний синдром, не-IgE-опосередкована алергія, оральна провокаційна проба.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baker RD, Greer FR. (2010). Committee on nutrition American Academy of P. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0—3 years of age). Pediatrics. 126(5): 1040—1050. https://doi.org/10.1542/peds.2010-2576; PMid:20923825

2. Banzato C, Piacentini GL, Comberiati P, Mazzei F, Boner AL, Peroni DG. (2013). Unusual shift from IgE-mediated milk allergy to food protein-in-duced enterocolitis syndrome. Eur Ann Allergy Clin Immunol. 45(6): 209—211. PMid:24619083

3. Caubet JC, Bencharitiwong R, Ross A, Sampson HA, Berin MC, Nowak-Wegrzyn A. (2017). Humoral and cellular responses to casein in patients with food protein-induced enterocolitis to cow's milk. J Allergy Clin Immunol. 139(2): 572—583. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.02.047; PMid:27545065

4. Caubet JC, Ford LS, Sickles L et al. (2014). Clinical features and resolution of food protein-induced enterocolitis syndrome: 10-year experience. J Allergy Clin Immunol. 134(2): 382—389. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2014.04.008; PMid:24880634

5. Gonzalez-Delgado P, Caparros E, Moreno MV et al. (2016). Clinical and immunological characteristics of a pediatric population with food protein-induced enterocolitis syndrome (FPIES) to fish. Pediatr Allergy Immunol. 27(3): 269—275. https://doi.org/10.1111/pai.12529; PMid:26681231

6. Holbrook T, Keet CA, Frischmeyer-Guerrerio PA, Wood RA. (2013). Use of ondansetron for food protein-induced enterocolitis syndrome. J Allergy Clin Immunol. 132(5): 1219—1220. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2013.06.021; PMid:23890754

7. Hwang J-B, Song J-Y, Kang YN et al. (2008). The significance of gastric juice analysis for a positive challenge by a standard oral challenge test n typical cow's milk protein-induced enterocolitis. J Korean Med Sci. 23(2): 251—255. https://doi.org/10.3346/jkms.2008.23.2.251; PMid:18437008 PMCid:PMC2526446

8. Katz Y, Goldberg MR, Rajuan N, Cohen A, Leshno M. (2011). The prevalence and natural course of food protein-induced enterocolitis syndrome to cow's milk: a large-scale, prospective population-based study. J Allergy Clin Immunol. 127(3): 647—653, e641—643.

9. Kimura M, Ito Y, Tokunaga F et al. (2016). Increased C-reactive protein and fever in Japanese infants with food protein-induced enterocolitis syndrome. Pediatr Int. 58(9): 826—830. https://doi.org/10.1111/ped.13036; https://doi.org/10.1111/ped.12938; PMid:26824628

10. Kimura M, Shimomura M, Morishita H, Meguro T, Seto S. (2016). Serum C-Reactive protein in food protein-induced enterocolitis syndrome versus food protein-induced proctocolitis in Japan. Pediatr Int. 58(9): 836—841. https://doi.org/10.1111/ped.13036; https://doi.org/10.1111/ped.12938

11. Mehr S, Frith K, Barnes EH, Campbell DE, FPIES Study Group. (2017, Nov). Food protein-induced enterocolitis syndrome in Australia: A population-based study, 2012—2014. J allergy Clin Immunol. 140(5): 1323—1330. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.03.027.

12. Mehr S, Kakakios A, Frith K, Kemp AS. (2009). Food protein-induced enterocolitis syndrome: 16-year experience. Pediatrics. 123(3): e459—464. https://doi.org/10.1542/peds.2008-2029; PMid:19188266

13. Miceli Sopo S, Battista A, Greco M, Monaco S. (2014). Ondansetron for food protein-induced enterocolitis syndrome. Int Arch Allergy Immunol. 164(2): 137—139. https://doi.org/10.1159/000363384; PMid:24993542

14. Nomura I, Morita H, Hosokawa S et al. (2011). Four distinct subtypes of non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in neonates and infants, distinguished by their initial symptoms. J Allergy Clin Immunol. 127(3): 685—688. e681—688.

15. Nowak-Wegrzyn A, Chehade M, Groetch ME et al. (2017). International consensus guidelines for the diagnosis and management of food protein-induced enterocolitis syndrome: executive summary-workgroup report of the adverse reactions to foods committee, American Academy of Allergy, Asthma & Immunology. J Allergy Clin Immunol. 139(4): 1111—1126, e1114.

16. Pecora V, Prencipe G, Valluzzi R et al. (2017). Inflammatory events during food protein-induced enterocolitis syndrome reactions. Pediatr Allergy Immunol. 28(5): 464—470. https://doi.org/10.1111/pai.12723; PMid:28375580

17. Ruffner MA, Ruymann K, Barni S, Cianferoni A, Brown-Whitehorn T, Spergel JM. (2013). Food protein-induced enterocolitis syndrome: insights from review of a large referral population. The Journal of Allergy and Clinical Immunology Practice. 1(4): 343—349. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2013.05.011; PMid:24565539

18. Sicherer SH. (2005). Food protein-induced enterocolitis syndrome: case presentations and management lessons. J Allergy Clin Immunol. 115(1): 149—156. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2004.09.033; PMid:15637562

Стаття надійшла до редакції 30.08.2018 р., прийнята до друку 29.11.2018 р.