Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 17-24. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).1724
Чернов А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Клініко-лабораторно-статистичний аналіз перебігу прееклампсії за 10 років. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(104): 17-24. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).1724.
Стаття надійшла до редакції 15.08.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.

Мета – провести ретроспективний клініко-лабораторно-статистичний аналіз перебігу прееклампсії за 2014-2024 рр. (для з’ясування рівня її поширеності в популяції), а також зміни частоти і тяжкості виникнення цього ускладнення вагітності по роках (для порівняння клінічних і лабораторних показників, щоб з’ясувати клінічний варіант перебігу прееклампсії).
Матеріали і методи. Проаналізовано 1379 історій пологів із прееклампсією: І група – 1069 вагітних із прееклампсією середнього і помірного ступеня тяжкості; ІІ група – 310 вагітних із тяжкою прееклампсією. Досліджено клінічний перебіг І триместру вагітності, терміни вагітності на час госпіталізації до пологового відділення, загальні лабораторні показники і клінічні симптоми прееклампсії протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності, зокрема, рівень гемоглобіну, гематокрит, вільний білірубін, кількість тромбоцитів, рівень трансаміназ, загальний рівень білка і фібриногену в крові. Статистичну обробку результатів досліджень проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 7.0» і «Statistica 8.0».
Результати. Терміни госпіталізації: до 26 тижнів госпіталізовано 112 (10,5%) вагітних І групи і 109 (35,2%) жінок ІІ групи; з 26 до 34 тижнів – відповідно 394 (36,9%) і 142 (45,8%) вагітні; після 34 тижнів – відповідно 563 (52,6%) і 59 (19,0%) вагітних. Частота передчасних пологів становила 121 (39,0%) випадок у ІІ групі проти 203 (18,9%) випадків у І групі. У ІІ групі достовірно частіше спостерігалися гемоконцентрація, підвищення рівня вільного білірубіну (>60 мкМ/л), тромбоцитопенія, підвищення аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, зниження рівня загального білка в крові (<60 г/л).
Висновки. Проведений статистичний аналіз клінічних і лабораторних даних у вагітних із прееклампсією за 10 років підтверджує наявність двох клінічних варіантів перебігу прееклампсії, зокрема, гемодинамічний і цитолітичний типи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, гіпертензивні розлади, прееклампсія, варіанти перебігу прееклампсії, лабораторні показники, акушерські та перинатальні наслідки розродження, ускладнення вагітності, затримка росту плода, передчасні пологи, плацентарна недостатність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Артьоменко ВВ, Дубоссарська ЮО, Жилка НЯ, Жук СІ, Камінський ВВ. Коньков ДГ та інш. (2022). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді». Здоров’я України. Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія». (1-2): 28-35.

2. Brownfoot F, Rolnik D. (2024). Prevention of preeclampsia. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology. 93: 102481. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102481; PMid:38373378

3. Chang K, Seow K, Chen K. (2023, Feb 8). Preeclampsia: Recent Advances in Predicting, Preventing, and Managing the Maternal and Fetal Life-Threatening Condition. International Journal of Environmental Research and Public Health. 20(4): 2994. https://doi.org/10.3390/ijerph20042994; PMid:36833689 PMCid:PMC9962022

4. Countouris M, Bello N. (2025). Advances in Our Understanding of Cardiovascular Diseases After Preeclampsia. Circulation Research. 136: 583-593. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.124.325581; PMid:40080539 PMCid:PMC11921930

5. Deer E, Herrock O, Campbell N, Cornelius D, Fitzgerald S et al. (2023). The role of immune cells and mediators in preeclampsia. Nature Reviews Nephrology. 19: 257-270. https://doi.org/10.1038/s41581-022-00670-0; PMid:36635411 PMCid:PMC10038936

6. Dennehy N, Lees C. (2022, Nov). Preeclampsia: Maternal cardiovascular function and optimising outcomes. Early Hum Dev. 174: 105669. Epub 2022 Sep 15. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2022.105669; PMid:36183566

7. Державна статистика України. (2021). Демографічна та соціальна статистика. Населення та міграція. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ds.htm.

8. Dines V, Šuvakov S, Kattah A, Vermunt J, Narang K, Jayachandran M et al. (2023). Preeclampsia and the Kidney: Pathophysiology and Clinical Implications. Comprehensive Physiology. 13(1): 4231-4267. https://doi.org/10.1002/cphy.c210051; PMid:36715282

9. Erez O, Romero R, Jung E, Chaemsaithong P, Bosco M et al. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2S): S786-S803. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001; PMid:35177220 PMCid:PMC8941666

10. Ives C, Sinkey R, Rajapreyar I, Tita A, Oparil S. (2020). Preeclampsia-Pathophysiology and Clinical Presentations: JACC State-of-the-Art Review. Journal of the American College of Cardiology. 76(14): 1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135 PMCid:PMC12042644

11. Jung E, Romero R, Yeo L, Gomez‐Lopez N, Chaemsaithong P, Jaovisidha A et al. (2022, Feb). The etiology of preeclampsia. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2S): S844-S866. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1356; PMid:35177222 PMCid:PMC8988238

12. Kattah A. (2020, Sep 14). Preeclampsia and Kidney Disease: Deciphering Cause and Effect. Curr Hypertens Rep. 22(11): 91. https://doi.org/10.1007/s11906-020-01099-1; PMid:32926258

13. Ma'ayeh M, Costantine M. (2020, Oct). Prevention of preeclampsia. Seminars in fetal & neonatal medicine. 25(5): 101123. Epub 2020 Jun 2. https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101123; PMid:32513597 PMCid:PMC8236336

14. MacDonald T, Walker S, Hannan N, Tong S, Kaitu'u-Lino T. (2022, Jan). Clinical tools and biomarkers to predict preeclampsia. EBioMedicine. 75: 103780. Epub 2021 Dec 23. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2021.103780; PMid:34954654 PMCid:PMC8718967

15. Masini G, Foo L, Tay J, Wilkinson I, Valensise H et al. (2022 Feb). Preeclampsia has two phenotypes which require different treatment strategies. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S1006-S1018. Epub 2021 Jun 10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.052; PMid:34774281

16. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

17. Nirupama R, Divyashree S, Janhavi P, Muthukumar S, Ravindra P. (2021, Feb). Preeclampsia: Pathophysiology and Management. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 50(2): 101975. Epub 2020 Nov 7. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101975; PMid:33171282

18. Opichka M, Rappelt M, Gutterman D, Grobe J, Mcintosh J. (2021, Nov 6). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells. 10(11): 3055. https://doi.org/10.3390/cells10113055; PMid:34831277 PMCid:PMC8616535

19. Overton E, Tobes D, Lee A. (2022). Preeclampsia diagnosis and management. Best practice & research. Clinical anaesthesiology. 36(1): 107-121. Epub 2022 Feb 10. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2022.02.003; PMid:35659948

20. Roberts J. (2024). Preeclampsia epidemiology(ies) and pathophysiology(ies). Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology. 94: 102480. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102480; PMid:38490067

21. Roberts J, Rich-Edwards J, McElrath T, Garmire L, Myatt L. (2021). Subtypes of Preeclampsia: Recognition and Determining Clinical Usefulness. Hypertension. 77: 1430-1441. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.14781; PMid:33775113 PMCid:PMC8103569

22. Rolnik D, Nicolaides K, Poon L. (2022, Feb). Prevention of preeclampsia with aspirin. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S1108-S1119. Epub 2020 Aug 21. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.045; PMid:32835720

23. Tamas P, Farkas B, Betlehem J. (2025, Apr 6). Practical Considerations Concerning Preeclampsia Subgroups. Journal of Clinical Medicine. 14(7): 2498. https://doi.org/10.3390/jcm14072498; PMid:40217948 PMCid:PMC11989745

24. Torres-Torres J, Espino-Y-Sosa S, Martínez-Portilla R, Borboa-Olivares H, Estrada-Gutierrez G, Acevedo-Gallegos S et al. (2024, Jul 10). A Narrative Review on the Pathophysiology of Preeclampsia. International Journal of Molecular Sciences. 25(14): 7569. https://doi.org/10.3390/ijms25147569; PMid:39062815 PMCid:PMC11277207

25. Центр медичної статистики МОЗ України. (2025). Статистичні дані 2022-2024 р. URL: http://medstat.gov.ua.

26. Vigil-De Gracia P, Vargas C, Sánchez J, Collantes-Cubas J. (2023, Mar 1). Preeclampsia: Narrative review for clinical use. Heliyon. 9(3): e14187. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14187; PMid:36923871 PMCid:PMC10009735

27. Wang Y, Li B, Zhao Y. (2022, Jul 8). Inflammation in Preeclampsia: Genetic Biomarkers, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Front Immunol. 13: 883404. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.883404; PMid:35880174 PMCid:PMC9307876