Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2025.4(104): 90-97. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).9097
Чайка К. В., Карлова О. О., Чайка В. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чайка КВ, Карлова ОО, Чайка ВВ. (2025). Істмоцеле: роль трансвагінального ультразвуку у виборі методу хірургічної корекції; порівняння ефективності доступів. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(104): 90-97. doi: 10.15574/PP.2025.4(104).9097
Стаття надійшла до редакції 18.09.2025 р.; прийнята до друку 27.11.2025 р.

Істмоцеле (дефект рубця на матці) трансформувалося в сучасній гінекології з «випадкової знахідки» на клінічно значущу патологію, що потребує чіткого алгоритму дій. Літературні дані за 2019-2024 рр. вказують на прямий зв’язок між технікою виконання кесаревого розтину (зокрема, низьким розтином і типом ушивання) і формуванням дефекту. Основними викликами є аномальні маткові кровотечі (до 85% випадків), вторинне безпліддя і хронічний тазовий біль.
Мета – розробити алгоритм стратифікації хірургічного лікування істмоцеле на основі ультразвукових критеріїв оцінювання товщини  резидуального міометрія (RMT) і клінічної картини пацієнток.
Розроблено комплексне обстеження пацієнток із дефектом рубця після кесаревого розтину. Виявлено, що основним інструментом діагностування є ультразвукове дослідження для визначення морфологічних параметрів ніші. Ключовим показником визнано RMT. Доведено, що симптоматика корелює з розмірами дефекту: аномальні кровотечі відзначено в більшості (37-85%) пацієнток, безпліддя і больовий синдром виявлено у 11-39% і 18-33%, відповідно. Запропоновано диференційований підхід до менеджменту: консервативне спостереження застосовано в пацієнток з асимптомним перебігом дефекту незалежно від розміру ніші, за наявності вираженої симптоматики і великих дефектів – хірургічна корекція. Визначено доцільність лапароскопічної метропластики у випадках, де RMT становила >3 мм. Такий підхід дає змогу не лише усунути нішу, але й зміцнити стінку матки, що значно знижує ризик ускладнень порівняно з виключно гістероскопічною резекцією.
Висновки. Успішне лікування істмоцеле залежить від стандартизації ультразвукових критеріїв і мультидисциплінарного підходу. Стратифікація пацієнток на основі замірів RMT допомагає обрати оптимальний метод – від вичікувальної тактики до мініінвазивної лапароскопічної корекції. Лапароскопічний доступ при RMT >3 мм є патогенетично обґрунтованим методом, що забезпечує відновлення анатомічної цілісності матки і поліпшує репродуктивні прогнози.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кесарів розтин, істмоцеле, дефект рубця на матці, товщина резидуального міометрія (RMT), гістероскопія, лапароскопічна метропластика, ультразвукове дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2023). Vaginal Birth After Cesarean Delivery. ACOG Practice Bulletin No. 205. Obstetrics & Gynecology. (Reaffirmed).

2. Alalfy M, El-Gazar A, Elsherbini M et al. (2024). Role of 3D transvaginal ultrasound in the assessment of cesarean section scar niche and its relation to abnormal uterine bleeding. BMC Women's Health. 24: 58. doi: 10.1186/s12905-024-02911-w.

3. Antila-Långsjö RM, Mäenpää JU, Huhtala HS, Tomás EI, Staff SM. Cesarean scar defect: a prospective study on risk factors. Am J Obstet Gynecol. 2018;219(5):458.e1-458.e8. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.004; PMid:30240650

4. Betran AP, Ye J, Moller AB, Souza JP, Zhang J. (2021, Jun). Trends and projections of caesarean section rates: global and regional estimates. BMJ Glob Health. 6(6): e005671. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2021-005671; PMid:34130991 PMCid:PMC8208001

5. Biaoshti G et al. (2024). Laparoscopic vs Hysteroscopic Repair of Cesarean Scar Defect: A Systematic Review and Meta-analysis. Journal of Gynecology Surgery. 40(3): 189-198.

6. Bij de Vaate AJ, van der Voet LF, Naji O, Witmer M, Veersema S, Brölmann HA et al. (2014, Apr). Prevalence, potential risk factors for development and symptoms related to the presence of uterine niches following Cesarean section: systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol. 43(4): 372-82. https://doi.org/10.1002/uog.13199; PMid:23996650

7. Calzolari S, Sisti G, Pavone D et al. (2025). Isthmocele: Hysteroscopic resection or laparoscopic repair? Journal of Clinical Medicine. 14(2): 315.

8. Clark SL, Koonings PP, Phelan JP. (1985). Placenta previa/accreta and prior cesarean section. Obstetrics & Gynecology. 66(1): 89-92.

9. Donnez O. (2020, Apr). Cesarean scar defects: management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramatically increased. Fertil Steril. 113(4): 704-716. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.01.037; PMid:32228874

10. He Y, Liu S, Tu X et al. (2024). Comparison of Different Surgical Treatments for Isthmocele: A Network Meta-analysis. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 31(2): 112-124.

11. Jordans IPM, de Leeuw RA, Stegwee SI, Amso NN, Barri-Soldevila PN, van den Bosch T et al. (2019, Jan). Sonographic examination of uterine niches: is there a common language? Ultrasound Obstet Gynecol. 53(1): 107-115. https://doi.org/10.1002/uog.19049; PMid:29536581 PMCid:PMC6590297

12. Kremer TG, Ghiorzi IB, Dibi RP. (2023). Association between cesarean section scar aseptic necrosis and isthmocele. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 30(11): S102.

13. Naji O, Abdallah Y, Bij de Vaate AJ et al. (2022). Standardized approach to longitudinal ultrasound assessment of cesarean section scar: a consensus statement. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology. 59(5): 690-698.

14. Shashikant L, Shrestha A. (2025). Impact of isthmocele on fertility outcomes and the role of surgical repair: A systematic review. International Journal of Gynecology & Obstetrics. 168(1): 45-53.

15. Silver RM, Landon MB, Rouse DJ et al. (2006). Maternal morbidity associated with multiple repeat cesarean deliveries. Obstetrics & Gynecology. 107(6): 1226-1232. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000219750.79480.84; PMid:16738145

16. Stegwee SI, van der Voet LF, Ben AJ, de Leeuw RA, van de Ven PM, Duijnhoven RG et al. (2021, Apr). Effect of single- versus double-layer uterine closure during caesarean section on postmenstrual spotting (2Close): multicentre, double-blind, randomised controlled superiority trial. BJOG. 128(5): 866-878. Epub 2020 Oct 25. https://doi.org/10.1111/1471-0528.16472; PMid:32892392 PMCid:PMC7983985

17. Tanimura S, Funamoto H, Hosono T, Shitano Y, Nakashima M et al. (2015). New diagnostic criteria and operative strategy for cesarean scar syndrome: Endoscopic repair for secondary infertility caused by cesarean scar defect. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research. 41(9): 1363-1369. https://doi.org/10.1111/jog.12738; PMid:26111547

18. Vervoort AJ, Uittenbogaard LB, Hehenkamp WJ, Brölmann HA, Mol BW, Huirne JA. (2015, Dec). Why do niches develop in Caesarean uterine scars? Hypotheses on the aetiology of niche development. Hum Reprod. 30(12): 2695-702. Epub 2015 Sep 25. https://doi.org/10.1093/humrep/dev240; PMid:26409016 PMCid:PMC4643529

19. Vitale SG, Ludwin A, Vilos GA et al. (2024). From diagnosis to treatment of cesarean scar defects: a comprehensive review of the European Society for Gynaecological Endoscopy (ESGE). Facts, Views & Vision in ObGyn. 16(2): 141-155.

20. Xie H, Wu Y, Fu X et al. (2023). The effect of niche on the outcomes of in vitro fertilization and embryo transfer. Frontiers in Endocrinology. 14: 1124456.