• Імунозапальні зміни важкого перебігу COVID-19 у вагітних
ua До змісту Повний текст статті

Імунозапальні зміни важкого перебігу COVID-19 у вагітних

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 28-34; doi 10.15574/PP.2023.95.28
Карлова О. О. 1,2, Балан А. В.1,2
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна

Для цитування: Карлова ОО, Балан АВ. (2023). Імунозапальні зміни важкого перебігу COVID-19 у вагітних. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 28-34; doi 10.15574/PP.2023.95.28.
Стаття надійшла до редакції 16.05.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Найчутливішим контингентом до впливу вірусу є вагітні жінки, що пов’язано з адаптивними фізіологічними змінами в бронхолегеневій системі жінки та особливостями імунної системи. Протягом вагітності формується «фізіологічна толерантність», яка супроводжується зниженням рівня Т-хелперів та натуральних кілерів у вагітних, що призводить до зниження резистентності організму жінки до дії альтеруючих  вірусних і бактеріальних агентів.
Мета – виявити особливості та з’ясувати характер клініко-інструментальних змін у вагітних із важким перебігом COVID-19 при динамічному спостереженні.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 40 вагітних із коронавірусною хворобою з терміном гестації від 22 до 41 тижня, які сформували основну групу. Контрольну групу становили 40 жінок, перебіг вагітності у яких не ускладнився коронавірусною хворобою. Перебіг захворювання та вплив коронавірусної інфекції на перебіг вагітності оцінено за результатами: загальноклінічного обстеження, лабораторного обстеження (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, коагулограма, С-реактивний протеїн (СРП), Д-димер, прокальцитонін та інтерлейкін-6), інструментального обстеження (кардіотокографічне дослідження, пульсоксиметрія).
Результати. Вивчено особливості змін клініко-лабораторних показників у вагітних залежно від етапу розвитку коронавірусної хвороби. За термін перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) встановлено достовірні зміни рівня показників відповідно до контрольної групи: підвищення лейкоцитів – до 10,07±1,59×109/л (на 38,2%; р<0,05), тромбоцитів – до 314,36±49,70 (на 35%; р<0,05), моноцитів – до 7,08±1,12 (на 22,5%), зниження лімфоцитів – до 13,46±2,13 (на 51,2% нижче за показники контрольної групи). У вагітних жінок із COVID-19 рівень СРП вірогідно перевищений у обстежених основної групи. Рівень Д-димеру перевищував показники контрольної групи в пацієнтів основної групи із максимальними значеннями показників на момент госпіталізації до ВАІТ та становив 4867,42 нг ФЕО/мл, що в 6,3 раза перевищувало рівень контрольної групи (р<0,05). Аналізуючи кількість інтерлейкіну-6, слід зазначити, що в пацієнтів основної групи його рівень статистично перевищував показники контрольної групи.
Висновки. У разі важкого перебігу COVID-19 виникають імунозапальні зміни крові у вагітних, що супроводжується перевищенням рівня інтерлейкіну-6 на всіх етапах важкого перебігу захворювання. Маркером важкого перебігу коронавірусної хвороби у вагітних є СРП. Визначені зміни супроводжуються коагулопатією та гіперкоагуляцією з підвищенням вмісту Д-димеру в пацієнток із важким перебігом захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: коронавірусна хвороба, вагітні, цитокіновий шторм, імунозапальні зміни.

Дітература:

1. Brodin P. (2020). Why is COVID-19 so mild in children? Acta Paediatr. 109 (6): 1082-1083. https://doi.org/10.1111/apa.15271; PMid:32212348

2. Cao Q, Chen Y, Chen C, Chiu C. (2020). SARS-CoV-2 infection in children: Transmission dynamics and clinical characteristics. J. Formos. Med. Assoc. 119 (3): 670-673. https://doi.org/10.1016/j.jfma.2020.02.009; PMid:32139299 PMCid:PMC7126646

3. Carlotti APCP, Carvalho WB, Johnston CJ et al. (2020). COVID-19 diagnostic and management protocol for pediatric patients. Clinics. 75: e1894. https://doi.org/10.6061/clinics/2020/e1894; PMid:32321116 PMCid:PMC7153362

4. Dong Y, Mo X, Hu Y et al. (2020). Epidemiology of COVID-19 among children in China. Pediatrics. 145 (6): e20200702. https://doi.org/10.1542/peds.2020-0702; PMid:32179660

5. Gudbjartsson DF, Helgason A, Jonsson H et al. (2020). Spread of SARS-CoV-2 in the Icelandic population. N. Engl. J. Med. 382: 2302-2315. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2006100; PMid:32289214 PMCid:PMC7175425

6. Hong H, Wang Y, Chung H, Chen C. (2020). Clinical characteristics of novel coronavirus disease 2019 (COVID-19) in newborns, infants and children. Pediatr. Neonatol. 61 (2): 131-132. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2020.03.001; PMid:32199864 PMCid:PMC7129773

7. Irfan O, Tang K, Arii M, Bhutta ZA. (2020). Epidemiology, spectrum, and impact of COVID-19 on children, adolescents, and pregnant women. Pediatric Pharmacology. 17 (4): 352-359. https://doi.org/10.15690/pf.v17i4.2168

8. Jackson DJ, Busse WW, Bacharier LB et al. (2020). Association of respiratory allergy, asthma, and expression of the SARS-CoV-2 receptor ACE2. J. Allergy Clin. Immunol. 146 (1): 203-206.e3. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.04.009; PMid:32333915 PMCid:PMC7175851

9. Lu X, Zhang L, Du H et al. (2020). SARS-CoV-2 infection in children. N. Engl. J. Med. 382 (17): 1663-1665. https://doi.org/10.1056/NEJMc2005073; PMid:32187458 PMCid:PMC7121177

10. Міністерство Охорони Здоров’я України. (2020). Протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Київ: МОЗ України. URL: http://moz.gov.ua/uploads/5/27190-dn_2583_11_11_2020_dod.pdf.

11. МОЗ України. (2020). Стандарти медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19). Наказ МОЗ України від 28.03.2020 № 722.

12. МОЗ України. (2022). Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)». Наказ МОЗ України від 04.02.2022 № 230.

13. Щелканов МЮ, Попова АЮ, Дедков ВГ и др. (2020). История изучения и современная классификация коронавирусов (Nidovirales: Coronaviridae). Инфекция и иммунитет. 10 (2): 221-246. https://doi.org/10.15789/2220-7619-HOI-1412.

14. Старшинова АА, Кушнарева ЕА, Малкова АМ и др. (2020). Новая коронавирусная инфекция: особенности клинического течения, возможности диагностики, лечения и профилактики инфекции у взрослых и детей. Вопросы современной педиатрии. 2 (19): 123-131. https://doi.org/10.15690/vsp.v19i2.2105.

15. Tagarro A, Epalza C, Santos M et al. (2020). Screening and Severity of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Children in Madrid, Spain. JAMA Pediatr: e201346. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.1346; PMid:32267485 PMCid:PMC7142799

16. World Health Organization. (2020, May 27). Clinical management of COVID-19: interim guidance. URL: https://www.who.int/publications/i/item/clinical-management-of-covid-19.

17. Xu Y, Li X, Zhu B et al. (2020). Characteristics of pediatric SARS-CoV-2 infection and potential evidence for persistent fecal viral shedding. Nat. Med. 26 (4): 502-505. https://doi.org/10.1038/s41591-020-0817-4; PMid:32284613 PMCid:PMC7095102

18. Zang R, Castro MFG, McCune BT et al. (2020). TMPRSS2 and TMPRSS4 promote SARS-CoV-2 infection of human small intestinal enterocytes. Sci. Immunol. 5 (47): eabc3582. https://doi.org/10.1126/sciimmunol.abc3582; PMid:32404436 PMCid:PMC7285829

19. Заплатников АЛ, Свинцицкая ВИ. (2020). COVID-19 и дети. РМЖ. 6: 20-22.

20. Zhang J, Wang S, Xue Y. (2020). Fecal specimen diagnosis 2019 novel coronavirus – infected pneumonia. J. Med. Virol. 92 (6): 680-682. https://doi.org/10.1002/jmv.25742; PMid:32124995 PMCid:PMC7228355