Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 65-69; doi 10.15574/PP.2023.94.65
Подольський В. В., Антипкін Ю. Г., Подольський Вл. В., Уманець Т. Р., Лівшиць Л. А., Камінська Т. М., Емір-Усеінова Д. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Подольський ВВ, Антипкін ЮГ, Подольський ВлВ, Уманець ТР та інш. (2023). Характеристика епігенетичних факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області, що перенесли коронавірусне інфікування. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 65-69; doi 10.15574/PP.2023.94.65.
Стаття надійшла до редакції 27.02.2023 р.; прийнята до друку 30.05.2023 р.

Мета – надати характеристику епігенетичних факторів COVID-19 жінок фертильного віку, мешканок Харківської області, що перенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень.
Матеріали та методи. Вивчено потенційні епігенетичні фактори ризику виникнення та прогресування COVID-19 у жінок репродуктивного віку в Харківській області. Серед 100 жінок, які заразилися вірусом, поширено оригінальну комплексну анкету, що охоплює широкий спектр медичних і соціально-біологічних факторів ризику. Подальші обстеження та інтерв’ю проведено у 26 з цих жінок. Анкета охоплювала широкий спектр запитань, у тому числі загальну інформацію, соціальний статус, умови праці, звички до куріння та вживання алкоголю, історію сексуального здоров’я, а також співбесіду.
Результати. Встановлено, що значна частка опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 7,7% повідомили про регулярний, а 11,5% – про епізодичний вплив хімічно шкідливого середовища. Близько 19,2% вказали на постійне, а 34,6% – на періодичне нервове напруження, пов’язане з роботою. Крім того, 7,7% респондентів визначили постійні фізичні небезпеки на своєму робочому місці, а 23,1% зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 3,8% постійно і 23,1% час від часу контактували зі шкідливими парами або хімічними речовинами на роботі. Епігенетичні фактори ризику визначали за допомогою клініко-генеалогічної карти. Професійні шкідливості були відсутні до та після інфікування COVID-19 у 19,2% та 15,4% жінок, відповідно. Щодо шкідливих звичок, то 26,9% і 23,1% жінок не курили до та після інфікування COVID-19, тоді як 3,8% і 7,7% вживали алкоголь. Перенесені захворювання, такі як краснуха та хвороба Боткіна, визначені як потенційні епігенетичні фактори у 3,8% жінок.
Висновки. Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, які можуть прямо чи опосередковано впливати на поширення коронавірусного інфікування в жінок мешканок Харківської області, особливої уваги лікаря потребують такі: наявність контакту із фізичними та хімічними агентами, перенесені захворювання та стани, наявність шкідливих звичок, що може мати значення для поширення захворювання у жінок. З’ясовано, що серед епігенетичних факторів COVID-19 мають значення перенесені захворювання та стани – краснуху перенесли 3,8% жінок до захворювання на COVID-19, хворобу Боткіна – 3,8% та 3,8% жінок до та після хвороби.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: епігенетичні фактори, жінки, фертильний вік, фактори ризику, коронавірусне захворювання.
ЛІТЕРАТУРА

1. CDC. (2019). Coronavirus (COVID-19). URL: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/index.html; (accessed on 18/06/2020).

2. Chen N, Zhou M, Dong X et al. (2020, Feb 15). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China:a descriptive study. Lancet. 395 (10223): 507-513. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30078-X; PMid:32085839

3. Froidure A, Mahieu M, Hoton D, Laterre P-F et al. (2020). Short telomeres increase the risk of severe COVID-19. Aging. 12: 19911-19922. https://doi.org/10.18632/aging.104097; PMid:33104521 PMCid:PMC7655194

4. Лівшиць ЛА, Гаращенко ТА, Уманець ТР, Краснєнков ДС та інш. (2021). Взаємозв’язок між розповсюдженістю генотипу ІІ за поліморфізмом ACE1 I/D та захворюваністю і смертністю на COVID-19 в країнах Європи. Cytology and Genetics. 55; 5: 427-432. ISSN 0095-4527. https://doi.org/10.3103/S0095452721050054; PMid:34565928 PMCid:PMC8450713

5. Oronsky B, Larson C, Hammond TC, Oronsky A et al. (2021). A Reviewof Persistent Post-COVID Syndrome (PPCS). Clin. Rev. AllergyImmunol: 1-9. https://doi.org/10.1007/s12016-021-08848-3; PMid:33609255 PMCid:PMC7896544

6. Подольський ВВ, Антипкін ЮГ, Подольський ВлВ, Уманець ТР, Камінська ТМ, Лівшиць ЛА, Руденко СА. (2021). Медико-соціальні чинники можливості поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертильного віку. Репродуктивна ендокринологія. 5 (61): 8-15. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2021.61.8-14

7. Rudrapal M, Khairnar SJ, Borse LB, Jadhav AG. (2020, Sep). Coronavirus Disease-2019 (COVID-19): An Updated Review. Drug Res (Stuttg). 70 (9): 389-400. Epub 2020 Aug 3. https://doi.org/10.1055/a-1217-2397; PMid:32746481 PMCid:PMC7516369

8. Singhal TA. (2020, Apr). Review of Coronavirus Disease-2019 (COVID-19). Indian J Pediatr. 87 (4): 281-286. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03263-6; PMid:32166607 PMCid:PMC7090728

9. Смирнов ВВ, Леонов ГЕ. (2016). Эпигенетика: теоретические аспекты и практическое значение. Лечащий врач: 12.

10. Tran K, Cimon K, Severn M, Pessoa-Silva CL, Conly J. (2012). Aerosol generating procedures and risk of transmission of acute respiratory infections to :healthcare workers: a systematic review. PLoS One. 7 (4): e35797. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0035797; PMid:22563403 PMCid:PMC3338532

11. Velavan TP, Meyer CG. (2020, Mar). The COVID-19 epidemic Trop Med Int Health. 25 (30): 278-280. https://doi.org/10.1111/tmi.13383; PMid:32052514 PMCid:PMC7169770

12. Walitt B, Bartrum E. (2021). A clinical primer for the expected and potential post-COVID-19 syndromes. Pain Rep. 6: 1-7. https://doi.org/10.1097/PR9.0000000000000887; PMid:33615088 PMCid:PMC7889402

13. Xu Y, Li X, Zhu B et al. (2020). Characteristics of pediatric SARS-CoV-2 infection and potential evidence for persistent fecal viral shedding. Nat Med. 26 (4): 502-505. Epub 2020 Mar 13. https://doi.org/10.1038/s41591-020-0817-4; PMid:32284613 PMCid:PMC7095102

14. Zhu N, Zhang D, Wang W, Li X, Yang B, Song J et al. (2020, Feb 20). A novel Coronavirus from patients with Pneumonia in China, 2019. N Engl J Med. 382 (8): 727-733. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2001017; PMid:31978945 PMCid:PMC7092803