Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 1(89): 11-16; doi 10.15574/PP.2022.89.11
Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2022). Фенотипічні особливості імунокомпетентних клітин у I-II триместрах вагітності в жінок із безплідністю в анамнезі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(89): 11-16; doi 10.15574/PP.2022.89.11.
Стаття надійшла до редакції 12.12.2021 р.; прийнята до друку 13.03.2022 р.

Вирішення соціально-економічної проблеми підвищення народжуваності в Україні є неможливим без визначення механізмів порушень перебігу вагітності, серед яких важливе місце посідають імунні, та без розроблення індивідуалізованих науково-обґрунтованих схем терапії.
Мета – визначити особливості рівнів імунокомпетентних клітин крові на основі CD-фенотипу в жінок із безплідністю в анамнезі на різних термінах вагітності.
Матеріали та методи. За допомогою клітинного цитофлуориметра «FACSCan» (Becton Dickinson, США) і тест-систем «Becton Dickinson» (США) визначено з використанням моноклональних антитіл (МКА) до диференційних антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD19, CD56 та маркерів активації (HLA-DR, CD25, CD69) або тих, що мають інгібіторні властивості (CD158а), відносні рівні імунокомпетентних клітин (кл) крові в 436 невагітних (референтна група n) та 514 вагітних жінок із безплідністю в анамнезі в різні терміни І і ІІ триместрів вагітності (групи a-e).
Результати. На тлі зниженої кількості лімфоцитів і підвищення гранулоцитів крові у вагітних жінок виявлено достовірно високий відносний рівень Т-лімфоцитів і субпопуляції Т-цитотоксичних з їх активацією (CD3+CD8+HLA-DR+- і CD3+CD8+CD56+-л) та високим рівнем активованих NK (CD3-CD56+DR+ і CD3-CD56+CD69+) до 19-го тижня вагітності. У цей термін вагітності також відбувається як підвищення кількості Т-хелперів (CD3+CD4+-л), так і їх активація з експресією на мембранах HLA-DR- і CD25-молекул.
У перші 10 тижнів вагітності констатовано зниження експресії інгібіторних молекул CD158a (KIR2DL1) на NK T CD3+CD4+CD56+-кл та відносного рівня В-лімфоцитів (CD19+), а також їх субпопуляції B-1a (CD19+CD5+) від 8 до 28-го тижня.
Висновки. Особливості рівнів клітин імунної системи периферичної крові за даними їх CD-фенотипів дають змогу вважати доцільними спостереження за динамікою найважливіших із них (CD3+CD8+HLA-DR+-, CD3+CD8+CD56+-, CD3-CD56+DR+-, CD3-CD56+CD69+-, CD3+CD4+-, CD3+CD4+HLA-DR+, CD3+CD4+CD25+-, CD19+-, CD19+CD5+-кл та ін.) та індивідуальний аналіз комплексу показників як додаткових предикторів ускладнення вагітності.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: CD-фенотип, імунокомпетентні клітини, вагітні, неплідність в анамнезі, проточна цитометрія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Чернишов ВП, Судома ІО, Донской БВ, Гончарова ЛО. (2013). Множинні імунні акцентуації при невдачах імплантації у циклах екстракорпорального запліднення та ефективність застосування внутрішньовенного імуноглобуліну. Журн НАМН України. 19: 212-218].

2. Донской БВ, Чернишов ВП, Осипчук ДВ. (2011). Імунофенотипова характеристика двох функціонально різних субпопуляцій натуральних кілерних клітин периферичної крові людини. Фізіол журнал: 29-35.

3. Хайдуков СВ, Зурочка АВ. (2011). Цитометрический анализ субпопуляций Т-хелперов (Th1, Th2, Treg, Th17, Т-хелперы активированные). Мед иммунология. 13 (1): 7-16. https://doi.org/10.15789/1563-0625-2011-1-7-16

4. Kumar V, Medhi B. (2008). Emerging role of uterine natural killer cells in establishing pregnancy. Iran J Immunol. 5 (2): 71-81. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/18523352/.

5. Кущ ОГ, Злобіна ОВ. (2012). Кількісний та якісний аналіз розподілення CD5+-лімфоцитів в децидуальній оболонці матки в І і ІІ періодах вагітності при фізіологічному перебігу вагітності і при самовільному викидні. Актуальні проблеми сучасної медицини. 3 (39): 147-150. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2012_12_3_44.

6. Литвинова ЛС, Гуцол АА, Сохоневич НА и др. (2014). Основные поверхностные маркеры функциональной активности Т-лимфоцитов. Мед иммунология. 16 (1): 7-26. https://doi.org/10.15789/1563-0625-2014-1-7-26

7. Морозов CА, Тихонова МА, Пронкина НВ и соавт. (2020). Баланс CD4+IFNγγ+ и CD4+CD25hiТ-клеток как ранний предиктор 3-месячного исхода у больных ишемическим инсультом. Мед. иммунология. 22 (4): 675-684. https://doi.org/10.15789/1563-0625-BOC-1993.

8. Смирнова ТЛ, Портнова ЕВ, Сергеева ВЕ. (2015). Иммунитет и беременность.

9. Warren HS, Campbell AJ, Waldron JC, Lanier LL. (2001). Biphasic response expressing both activating and inhibitory killer Ig-like. Intern Immunol. 13 (8): 1043-1052. URL: https://read.qxmd.com/read/11470774/biphasic-response-of-nk-cells-expressing-both-activating-and-inhibitory-killer-ig-like-receptors. https://doi.org/10.1093/intimm/13.8.1043; PMid:11470774

10. Зурочка АВ, Хайдуков СВ, Кудрявцев ИВ, Черешнев ВА. (2013). Проточная цитометрия в медицине и биологии. Екатеринбург: РИО УрО РАН: 552. Библиогр: 483-551. ISBN 978-5-7691-2374-0.