Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 1(89): 22-25; doi 10.15574/PP.2022.89.22
Горянська М. Г.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Горянська МГ. (2022). Фактори ризику гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(89): 22-25; doi 10.15574/PP.2022.89.22.
Стаття надійшла до редакції 22.11.2021 р.; прийнята до друку 15.03.2022 р.

Мета – дослідити фактори ризику розвитку гастроінтестинальної харчової алергії (ГІХА) у дітей раннього віку.
Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей раннього віку з ГІХА та 22 дитини аналогічного віку з необтяженим індивідуальним алергологічним анамнезом. Вивчено перинатальний, сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез дітей. Проведене анкетування щодо стану здоров’я батьків. Визначено забезпеченість вітаміном D обстежених дітей шляхом кількісного визначення концентрації 25-гідроксикальциферолу (25(ОН)D) у сироватці крові за допомогою імунохімічного аналізатора.
Результати. Анамнестичними факторами ризику, які показали достовірний зв’язок із розвитком ГІХА в дітей раннього віку та вірогідно відрізнялися від контрольної групи, були: обтяжений акушерський анамнез; медикаментозне лікування матері під час вагітності; раннє штучне вигодовування; обтяжений сімейний алергологічний анамнез та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту в батьків. Недостатня забезпеченість вітаміном D відмічалась у 79,4% пацієнтів із ГІХА порівняно з 13,6% дітей контрольної групи. Середній показник 25(ОН)D у сироватці крові дітей з ГІХА становив 34,18±1,7 нг/мл, що достовірно нижче, ніж у контрольній групі (40,2±2,3 нг/мл; p<0,05), що може бути додатковим фактором розвитку й тяжкості перебігу цього захворювання.
Висновки. Визначені фактори ризику ГІХА дадуть змогу поліпшити профілактику, ранню діагностику та лікування алергічних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастроінтестинальна харчова алергія, фактор ризику, вітамін D, діти раннього віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Caubet JC, Szajewska H, Shamir R, Nowak-Wegrzyn A. (2017, Feb). Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in children. Pediatr Allergy Immunol. 28 (1): 6-17. https://doi.org/10.1111/pai.12659; PMid:27637372

2. Errazuriz G, Lucero Y, Ceresa S, Gonzalez M, Rossel M, Vives A. (2016). Clinical characteristics and management of infants less than 1 year old suspected with allergy to cow's milk protein. Rev Chil Pediatr. 87 (6): 449-454. https://doi.org/10.1016/j.rchipe.2016.06.007; PMid:27634007

3. Gupta RS, Springston EE, Warrier MR et al. (2011). The prevalence, severity and distribution of childhood food allergy in the United States. Pediatrics. 128 (1): e9-17. https://doi.org/10.1542/peds.2011-0204; PMid:21690110

4. Ho MHK, Wing WHS, Chang C. (2014). Clinical spectrum of food allergies: a comprehensive review. Clinical Reviews in Allergy and Immunology. 46 (3): 225-240. https://doi.org/10.1007/s12016-012-8339-6; PMid:23229594

5. Holick MF, Binkley NC, Bischofferrari HA et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin. Endocrinol Metab. 96: 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

6. Koletzko S, Heine RG, Grimshaw KE et al. (2015). Non-IgE mediated cow's milk allergy in Euro Prevall. Allergy. 70 (12): 1679-1680. https://doi.org/10.1111/all.12681; PMid:26769086

7. Muraro А, Werfel Т, Hoffmann-Sommergruber К et al. (2014). EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 69 (8): 1008-1025. https://doi.org/10.1111/all.12429; PMid:24909706

8. Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, Muraro A, Werfel T, Cardona V et al. (2014, Jan). On behalf of the EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 69 (1): 62-75. https://doi.org/10.1111/all.12305; PMid:24205824

9. Pae M, Wu D. (2017). Nutritional modulation of age-related changes in the immune system and risk of infection. Nutr Res. 41: 14-35. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2017.02.001; PMid:28577789

10. Poole A, Song A, Brown H, Hart PH. (2018, Jul). Cellular and molecular mechanisms of vitamin D in food allergy. J Cell Mol Med. 22 (7): 3270-3277. https://doi.org/10.1111/jcmm.13607; PMid:29577619 PMCid:PMC6010899

11. Prescott SL, Pawankar R, Allen KJ et al. (2013). A golabl survey of changing patterns of food allergy burden in children. World Allergy Organization Journal. 6: 21. https://doi.org/10.1186/1939-4551-6-21; PMid:24304599 PMCid:PMC3879010