Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 4(161): 8-14; doi 10.15574/HW.2022.161.8
Гайдук А. Д.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Гайдук АД. (2022). Ефективність прегравідарної підготовки в пацієнток після невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій на тлі хронічного ендометриту. Український журнал Здоров’я жінки. 4(161): 8-14; doi 10.15574/HW.2022.161.8.
Стаття надійшла до редакції 11.05.2022 р.; прийнята до друку 17.09.2022 р.

Мета – оцінити ефективність комплексної прегравідарної підготовки в пацієнток після невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на тлі хронічного ендометриту.
Матеріали та методи. На етапі планування вагітності проведено комплексну преконцепційну підготовку 55 жінкам репродуктивного віку з хронічним ендометритом і повторними невдалими спробами ДРТ. Ці жінки становили І (основну) групу дослідження. До ІІ групи (порівняння) увійшло 40 жінок репродуктивного віку з хронічним ендометритом та повторними невдалими спробами ДРТ, але в цих жінок не застосовували розроблену нами преконцепційну підготовку.
Результати. Питома вага настання вагітності за визначенням рівня хоріонічного гонадотропіну людини на ембріотрансфер становила 47,2% (26 осіб) у І групі проти 34,5% (19 осіб) у ІІ групі (р<0,05). У І групі жінок такі ускладнення вагітності, як загроза переривання І половини вагітності, загроза передчасних пологів, прееклампсія, плацентарна дисфункція, синдром затримки росту плода та гестаційна анемія, були достовірно нижчими порівняно з жінками ІІ групи. Термінові пологи відзначалися у 21 (86,0%) жінок І групи, тоді як у вагітних без прегравідарної підготовки частота настання пологів у термін не перевищувала 11 (64,7%) (р<0,05). Кесарів розтин в обох групах, проведений практично в половини обстежених вагітних (10 (40,0%) проти 9 (52,9%) відповідно, р<0,05), значно змінювався залежно від показань для операції кесаревого розтину. У плановому порядку кесарів розтин виконувався у 9 (90,0%) вагітних І групи та 4 (44,4%) жінок ІІ групи (р<0,05). З 28 новонароджених від матерів І групи було 23 (92,0%) доношені, а 5 (8,0%) – недоношених, з яких три дитини народилися в гестаційному терміні 33-36 тижнів, дві з двійнят – у терміні 28-32 тижні. У ІІ групі жінок народилося 14 (70,0%) доношених дітей, а 6 (30,0%) – недоношених, які були з двійнят: перша двійня народилася в терміні 24-27 тижнів, друга – у терміні 28-32 тижні, третя – у терміні 33-36 тижнів (р<0,05).
Висновки. Комплексна прегравідарна підготовка в пацієнток після невдалих спроб ДРТ на тлі хронічного ендометриту позитивно вплинула на настання вагітності, сприятливий перебіг гестації, пологів післяпологового періоду та стан новонароджених у цій групі пацієнток.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, хронічний ендометрит, прегравідарна підготовка.
ЛІТЕРАТУРА

1. Agostini F et al. (2017). Assisted reproductive technology treatments and quality of life: a longitudinal study among subfertile women and men. Journal of assisted reproduction and genetics. 34 (10): 1307-1315. https://doi.org/10.1007/s10815-017-1000-9; PMid:28733802 PMCid:PMC5633563

2. Boomsma CM et al. (2022). Peri‐implantation glucocorticoid administration for assisted reproductive technology cycles. Cochrane Database of Systematic Reviews: 6. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005996.pub4; PMid:35771604

3. Buzzaccarini G et al. (2020). Chronic endometritis and altered embryo implantation: a unified pathophysiological theory from a literature systematic review. Journal of Assisted Reproduction and Genetics. 37 (12): 2897-2911. https://doi.org/10.1007/s10815-020-01955-8; PMid:33025403 PMCid:PMC7714873

4. Deryabin P et al. (2020). The link between endometrial stromal cell senescence and decidualization in female fertility: the art of balance. Cellular and Molecular Life Sciences. 77 (7): 1357-1370. https://doi.org/10.1007/s00018-019-03374-0; PMid:31728580

5. Гланц С. (1998). Медико-биологическая статистика : пер. с англ. Москва: Практика: 459.

6. Гайдук А. (2021). Мікробіоти піхви, каналу шийки матки та порожнини матки при хронічному ендометриті. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. 1 (3): 64-71. https://doi.org/10.52705/2788-6190-2021-3-7

7. Хміль ДСА. (2022). Оптимізація кріопротоколів у пацієнток з ендокринним безпліддям при синдромі полікістозних яєчників на фоні хронічного ендометриту. Дис. … д-ра філософії. Тернопіль.

8. Kimura F et al. (2019). Chronic endometritis and its effect on reproduction. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research. 45 (5): 951-960. https://doi.org/10.1111/jog.13937; PMid:30843321

9. Kupina AD, Petrov YA. (2019). Efficiency of sonographic research in diagnostics of chronic endometritis. Indo American Journal of Pharmaceutical Sciences. 6 (11): 15210-15213.

10. Ланг ТА, Сесик М. (2011). Как описывать статистику в медицине. Руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва: Практическая Медицина: 480.

11. Lessey BA, Young SL. (2019). Structure, function, and evaluation of the female reproductive tract. Yen and Jaffe's Reproductive Endocrinology. Elsevier: 206-247. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-47912-7.00009-3

12. Liu Y et al. (2018). Comparison of the prevalence of chronic endometritis as determined by means of different diagnostic methods in women with and without reproductive failure. Fertility and sterility. 109 (5): 832-839. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.01.022; PMid:29778382

13. Ma H et al. (2022). How do pre-pregnancy endometrial macrophages contribute to pregnancy. Journal of Reproductive Immunology: 103736. https://doi.org/10.1016/j.jri.2022.103736; PMid:36113384

14. Минцер АП. (2010). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3: 41-45.

15. Molina A et al. (2018). Platelet-rich plasma as an adjuvant in the endometrial preparation of patients with refractory endometrium. JBRA assisted reproduction. 22 (1): 42. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20180009; PMid:29303234 PMCid:PMC5844658

16. Newman JE, Repon CP, Chambers G. (2020). Assisted reproductive technology in Australia and New Zealand 2018. Sydney: National Perinatal Epidemiology and Statistics Unit, the University of New South Wales. Sydney: 1-83.

17. Оріщак І.К., Макарчук О.М. (2022). Характеристика мікробіоти слизової оболонки репродуктивного тракту у пацієнток з гіперплазією ендометрія у поєднанні з хронічним ендометритом та оптимізована програма реабілітаційної терапії та преконцепційної підготовки. Перинатологія та репродуктологія: від наукових досліджень до практики. 2 (2): 47-60. https://doi.org/10.52705/2788-6190-2022-02-8

18. Petrov YA, Kupina AD. (2020). Hysteroscopic method for the diagnosis of chronic endometritis in women with reproductive losses. Indo American Journal of Pharmaceutical Sciences. 7 (5): 553-557.

19. Петров ЮА, Купина АД. (2020). Хронический эндометрит: старая проблема-новые пути решения. Вестник СурГу. Медицина. 4 (46): 18-23.

20. Petrov YA, Kupina AD. (2021). Impaired immunoreactivity in patients with chronic endometritis. Indo American Journal of Pharmaceutical Sciences. 8 (4): 92-97.

21. Puente E et al. (2020). Chronic endometritis: old problem, novel insights and future challenges. International journal of fertility & sterility. 13 (4): 250.

22. Семенюк ЛМ, Воронкова НМ. (2017). Оптимізація прегравідарної підготовки ендометрія як передумова запобігання репродуктивним втратам у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі. Ендокринологія. 22 (4): 331-335.

23. Skoropatskaya OA et al. (2018). The preconceptional preparation of the patients presenting with chronic endometritis: the evaluation of the effectiveness of phyto- and physiotherapy. Voprosy Kurortologii, Fizioterapii, i Lechebnoi Fizicheskoi Kultury. 95 (4): 41-47. https://doi.org/10.17116/kurort20189504141; PMid:30168513

24. Vitagliano A et al. (2018). Effects of chronic endometritis therapy on in vitro fertilization outcome in women with repeated implantation failure: a systematic review and meta-analysis. Fertility and sterility. 110 (1): 103-112. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.03.017; PMid:29908776

25. Воронкова НМ. (2018). Лікування хронічного ендометриту на етапі прегравідарної підготовки. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 4 (64): 81.

26. Wang W et al. (2020). Single-cell transcriptomic atlas of the human endometrium during the menstrual cycle. Nature Medicine. 26 (10): 1644-1653. https://doi.org/10.1038/s41591-020-1040-z; PMid:32929266

27. Xiong Yu et al. (2021). Impact of oral antibiotic treatment for chronic endometritis on pregnancy outcomes in the following frozen-thawed embryo transfer cycles of infertile women: a cohort study of 640 embryo transfer cycles. Fertility and Sterility. 116 (2): 413-421. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.03.036; PMid:33926717

28. Zargar M et al. (2020). Evaluating chronic endometritis in women with recurrent implantation failure and recurrent pregnancy loss by hysteroscopy and immunohistochemistry. Journal of Minimally Invasive Gynecology. 27 (1): 116-121. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.02.016; PMid:30851430

29. Жук СІ, Чечуга СБ, Ночвіна ОА. (2020). Мікронізований прогестерон у комплексній прегравідарній підготовці та веденні вагітності в жінок зі звичним невиношуванням на фоні хронічного ендометриту. Reproductive endocrinology. 54: 72-78.