PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.4(76):106-112; doi 10.15574/PP.2018.76.106
Лисиця Ю. М.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Афективні розлади надзвичайно поширені у дітей підліткового віку. Прогностично найбільш значущими є показники рівня тривожності та розладів депресивного спектра.

Мета: дослідити рівень афективних розладів у підлітків Подільського регіону.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 377 учнів віком 12–17 років навчальних закладів Хмельницької області, з них 295 дівчаток і 83 хлопчики. Мешканців міст було 64, сіл — 256, у тому числі 44 дитини зі шкіл-інтернатів. Особистісну та реактивну тривожність у дітей оцінювали за методикою Спілбергера—Ханіна, вивчення рівня шкільної тривожності проводили за допомогою тесту Філіпса, кількісні показники симптомів депресивного спектра визначали за допомогою запитальника М. Ковач.

Результати. Висока реактивна тривожність (50,01±3,04) виявлена у 43,9% досліджуваних, помірна (39,14±3,5) — у 31,1%. Страх самовираження виявлено у 87% осіб, серед них підвищені показники у 57%, високі — у 30% обстежених школярів. Проблеми і страхи у стосунках з вчителями мали місце у 75% осіб, з них підвищені показники — у 52%, високі — у 23% опитаних. За методикою М. Ковач у 40,4% осіб старшого підліткового віку (15–17 років) виявили симптоми депресії, серед них у 37,9% дітей з неповних сімей, у 16,7% дітей з повних сімей та у 45,5% сиріт; серед підлітків 12–14 років — у 55% осіб, з них у 20,6% напівсиріт, у 17,7% дітей з повних сімей та у 61,7% сиріт.

Висновки. Високі показники особистісної та реактивної тривожності, негативний фон у стосунках з вчителями у 75% осіб, виявлення розладів депресивного спектра у 55% школярів віком 12–14 років та у 37,9% осіб віком 15–17 років свідчать про потребу активного адаптивного впливу шкільних психологів на поведінкові реакції учнів і роботи з батьками та педагогами.

Ключові слова: підлітки, депресія, особистісна, реактивна та шкільна тривожність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Волосовець ОП, Майданник ВГ. (2018). Стан здоров'я дитячого населення — майбутнє країни (частина 1). Здоровье ребенка. 13; 1, 2: 2–23.

2. Бабенко М. (2017). Проблема соматизации тревожных состояний в практике врача-клинициста. Український медичний часопис. 5(121): 117—120.

3. Балакірєва ОМ, Рингач МО, Левін РЯ. та ін. (2014). Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України. Київ: Український інститут соціальних досліджень: 128.

4. Бурчинський СГ. (2016). Тривожно-депресивні розлади при неврологічній патології: стратегії і можливості фармакотерапії. Український медичний часопис. 5(115): 69—74.

5. Голубчиков МВ, Заболотько ВМ, Кравчук НГ, Стешенко ІЄ, Руденко НГ, Сазонова ІД, Велікдан ВІ. (2017). Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2015–2016 роки. Довідник МОЗ України. Київ: 325.

6. Денисенко ВІ, Нетяженко ВЗ, Вітенко СІ, Денисюк ВО, Гунько ІП, Шмалій ВІ. (2014). Внутрішня медицина та тривожно-депресивні розлади. Вінниця: Консоль: 570.

7. Майданник ВГ, Мітюряєва-Корнійко ІО, Кухта НМ, Гнилоскуренко ГВ. (2017). Вегетативні дисфункції у дітей. Пароксизмальна вегетативна недостатність. Київ:Логос: 300.

8. Матковський ТМ. (2016). Сучасні погляди на розвиток депресивних розладів у підлітків та молоді. III-я всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р.: 43–45.

9. Місюра ОМ, Потаскалова ВС, Хайтович МВ. (2017). Цефалгія та особливості поведінки учнів гімназії: результати факторного аналізу. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 37.

10. Мостова ОП. (2017). Алгоритми виявлення і організації допомоги при розладах психіки і поведінки у дітей. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 44.

11. Овсиенко Н. (2015). Сохранение здоровья женщины в различные возрастные периоды жизни — цель современной гинекологии. Здоров'я України. 1(18): 23–24.

12. Овчаренко ЛС, Шелудько ДН, Вертегел АА. (2017). Взаимосвязь показателей активности регуляторных систем и состояния вегетативной нервной системы у детей с рекуррентными заболеваниями респираторного тракта. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства і гінекології. 3(11): 46–47.

13. Пархоменко ЛК. (2016). Стан здоров'я підлітків України за підсумками 2014–2015 рр. Актуальні питання та перспективи розвитку медичної допомоги і соціальних послуг підліткам та молоді на принципах «дружнього підходу» в Україні. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, м. Київ, 29 листопада — 1 грудня 2016 р. Київ: 1.

14. Пипа ЛВ, Пілюйко НВ, Філик АВ, Лисиця ЮМ. (2017). Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку. Перинатология и педиатрия. 3(71): 87–92. https://doi.org/10.15574/PP.2017.71.87

15. Родионова АН, Долгих ВВ, Колесникова ЛИ, Рычкова ЛВ. (2014). Факторы риска и структура психосоматических расстройств у высокоинтеллектуальных школьников. International journal of experimental education. 1: 90–95.

16. Хайтович МВ, Місюра ОМ. (2016). Сучасні уявлення про епігенетичні механізми розвитку психосоматичгих захворювань у дітей. Актуальні проблеми педіатрії: матеріали XIII з'їзду педіатрів України, м. Київ, 11–13 жовтня: 105–106.

17. Чарльз Венар, Керич Патриция. (2004). Психопатология развития детского и подросткового возраста. Перевод с английского: Е Будакова, А Копытин, А Палий, А Ракитина, С Рысев (науч. редактор А Алексеев). Санкт-Петербург: прайм-ЕВРОЗНАК: 384.

18. Huline-Dickens S. (2014). Clinical Topics in Child and Adolescent Psychiatry: 416.

19. Kessler RC, Avenevoli S, Costello EJ et al. (2012). Prevalence, persistence, and sociodemographic correlates of DSM-IV disorders in the National Comorbidity Survey Replication Adolescent Supplement. Arch Gen Psychiatry. 69(4): 372–282. https://doi.org/10.1001/archgenpsychiatry.2011.160; PMid:22147808 PMCid:PMC3445020

20. Lee SP, Sung IK, Kiv JH et al. (2015). The effec of emotional stress and depression on the prevalence of digestive diseases. J Neurogastroenterol. Motil. 1(2): 273–282. https://doi.org/10.5056/jnm14116; PMid:25779692 PMCid:PMC4398234

Стаття надійшла до редакції 25.06.2018 р., прийнята до друку 22.11.2018 р.